Постанова № 33903507, 10.09.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна і резолютивна частини)

м. Миколаїв

12:58

10 вересня 2013 року справа № 814/2196/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Марича Є.В. за участю секретаря судового засідання Корнієнко О.М., пр. позивача Чабанюка В.С., пр. відповідача Васильченко О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовомДержавного підприємства"Дослідне господарство "Еліта" Державної установи "Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук", с. Полігон, Жовтневий район, Миколаївська область, 57217

до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекцію Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Торгова, 63А, м. Миколаїв, 54050

провизнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.05.2013 № 0000162200

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекцію Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 07.05.2013 № 0000162200.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Еліта" Державної установи "Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук" судові витрати в сумі 2294, 00 грн шляхом їх безспірного списання з рахунку Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекцію Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є. В. Марич

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

10 вересня 2013 року справа № 814/2196/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Марича Є.В. за участю секретаря судового засідання Корнієнко О.М., пр. позивача Чабанюка В.С., пр. відповідача Васильченко О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовомДержавного підприємства"Дослідне господарство "Еліта" Державної установи "Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук", с. Полігон, Жовтневий район, Миколаївська область, 57217

до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекцію Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Торгова, 63А, м. Миколаїв, 54050

провизнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.05.2013 № 0000162200 ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Дослідне господарство "Еліта" Державної установи "Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук", звернувся до суду з позовом до відповідача, Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекцію Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (правонаступник Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби), про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.05.2013 № 0000162200.

Позов обґрунтовано тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням податкового та іншого законодавства із застосуванням нечинного законодавства, що призвело до донарахування позивачу фінансових та штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких вказує про те, що податкове повідомлення-рішення від 07.05.2013 № 0000162200 застосовано до позивача правомірно, у відповідності до положень діючого податкового законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову (а.с. 152-157).

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

10.09.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд заслухав пояснення представника позивача, врахував заперечення відповідача, пояснення свідків, розглянув подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, і дійшов наступного висновку.

З 26.03.2013 по 08.04.2013 фахівцями відповідача проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

Під час перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1, п. 187.6 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, пп п.п. "а" 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198, 5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у сумі 218753, 00 грн (арк. справи 44).

За результатами перевірки складено Акт від 15.04.2013 № 167/16-00/30766346 (арк. справи 10-44).

На підставі даних, отриманих за наслідками перевірки, було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.05.2013 № 0000162200 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 218753 грн за основним платежем та 297385 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (арк. справи 9).

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо донарахування суми заниженого зобов'язання за травень, листопад, грудень 2012 року.

Вказані порушення, на думку відповідача, були здійснені у зв'язку тим, що в ході проведення перевірки не надано допустимих (у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704) доказів поставки ДП "ДГ «ЕЛІТА» МДСДС 133 НААН" власної сільськогосподарської продукції:

-по отриманій від Аграрного фонду попередній оплаті на суму 540312,50 грн, в т.ч. ПДВ 90052,08 грн по платіжному документу № 1162598 від 07.05.2012;

-по отриманій від ТОВ "Едельвейс-2007" попередній оплаті у розмірі 350000 грн, в т.ч. ПДВ 58333,33 грн з призначенням платежу: передплата за ячмінь ярий згідно рахунка 101, 102 від 25.12.2012.

Тобто відповідачем донараховано податкові зобов'язання у зв'язку з тим, що на час складання податкової звітності Позивачем, та відображення у ній відповідних оподатковуваних операцій, останні ще не були фактично здійснені.

Проте у відповідності до вимог Податкового кодексу України Позивач мав повне право відображати у податковій звітності у складі податкових зобов'язань зазначені операції, адже на цей час відбулась "перша подія" у розумінні ст. 187 ПКУ - зарахування коштів від замовника у рахунок передоплати.

Згідно пункту 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послу: платником податку

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно п. 209.7. ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Таким чином, законодавством передбачено, що основною умовою діяльності сільськогосподарського підприємства із використанням ним спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства:

1. основна діяльність з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (з питомою вагою вартості сільськогосподарських товарів/послуг не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно);

2. постачання товарів, зазначених у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД.

Позивач є сільськогосподарським товаровиробником, та здійснює вирощування та постачання товарів зазначених у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД. У випадку із Аграрним фондом предметом поставки була пшениця м'яка 4 класу, а з ФГ "Едельвейс 2007" ячмінь ярий, тобто товари, операції з постачання яких є сільськогосподарськими.

Щодо донарахування суми заниженого зобов'язання за квітень 2011, листопад 2012 року.

Як зазначено в акті перевірки, на виконання умов додаткового договору №502/124 від 12.11.2012 до договору №14- 11-7 стз-пл/29 від 08.02.2011, ДП "ДГ "ЕЛІТА" МДСДС ІЗЗ НААН" виписано видаткову накладну від 30.11.2012 № 645 на передачу СФГ "Віра" (код ЄДРПОУ 20881416) зернозбирального комбайну КЗС-9-1 "Славутич" в кількості 1 шт по відпускній ціні 803914,26 грн, в т.ч. ПДВ 133985,71 грн, яка визначена ДП "ДГ «ЕЛІТА» МДСДС 133 НААН" на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об'єкт лізингу на дату такого повернення (996000 грн- 192 085,74 грн).

Для відображення вищенаведеної операції із повернення об'єкта фінансового лізингу, позивачем виписано податкову накладну від 30.11.2012 № 34 на адресу СФГ "Віра" (код ЄДРПОУ 20881416), де номенклатурою товарів (послуг) продавця визначено фінансовий лізинговий платіж за зернозбиральний комбайн КЗС-з-1 "Славутич" на суму 803914,26 грн, в т.ч. ПДВ 133985,71 грн, при цьому податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 133985.71 грн по контрагенту СФГ "Віра" (ідентифікаційний код 208814114109) відображено позивачем у складі податкових зобов'язань у рядку 1 Декларації з ПДВ (скороченої) за листопад 2012 року (від 18.12.2012 № 9079535498) та відображено в розділі І "Податкові зобов'язання" Додатку № 2 до неї "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (щодо діяльності відповідно до статті 209 розділу V Кодексу) (від 18.12.2012 №9079539286). Зазначена операція підлягає відображенню в Декларації з ПДВ (загальній).

Під час дослідження вказаної операції відповідачем було невірно застосовано положення про податок на прибуток підприємств, оскільки позивач не є платником даного податку.

В акті зазначено, що аб. 4 п. 153.7 ст. 153 Податкового кодексу України визначено, якщо в майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, така передача прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за ціною, яка визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об'єкт лізингу на дату такого повернення. Слід зауважити, що дана норма відноситься до розділу ІІІ Податкового кодексу України «Податок на прибуток підприємств».

Виходячи з цієї норми, перевіряючими робиться зв'язок із нормою, передбаченою п. 187.6 ст. 187 Податкового кодексу України, якою визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

У зв'язку з цим, відповідач робиться висновок, про те, що на порушення п. 187.6 ст. 187 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ, зі змінами і доповненнями, підприємством не включено до об'єкту оподаткування податком на додану вартість операції із повернення орендарем (ДП "ДГ «ЕЛІТА» МДСДС ІЗЗ НААН") об'єкту фінансового лізингу (зернозбирального комбайну КЗС-9-1 "Славутич") по додатковому договору № 502/124 від 12.11.2012 до договору №14-11-7 стз-пл/29 від 08.02.2011 у розмірі 803914,0 грн, в тому числі у податковому періоді - листопаді 2012 року, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 133986,0 грн, в тому числі по податковим періодах за листопад 2012 року - 133986,0 грн.

З вказаними висновками не можна погодитьсь, виходячи з наступного.

По-перше, до позивача не може бути застосовано положення Податкового кодексу України про оподаткування прибутку підприємств, через те, що він не є його платником.

По-друге, наведені в акті норми Податкового кодексу України (абз.4 п.153.7 ст.153) також не можуть бути застосовані до позивача у вказаній операції з передачі об'єкта лізингу, оскільки в даній ситуації повернення об'єкта фінансового лізингу орендодавцю (Украгролізинг) не відбувалось.

Щодо заниження сум ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у сумі 218753,00 грн, в тому числі по періодах:

квітень 2011 року на суму 4886,00грн;

березень 2012 року на суму 19986,00грн;

травень 2012 року на суму 105625,00грн;

червень 2012 року на суму 4616,00грн;

липень 2012 року на суму 2801,00грн;

серпень 2012 року у сумі 10348,00грн;

листопад 2012 року у сумі 12158,00грн;

грудень 2012 року у сумі 58333,00 грн.

По періодам за травень 2012 на суму 90052,00 грн, щодо коштів перерахованих Аграрним фондом, за листопад 2012 року на суму 12158,00 грн за передачу комбайна КЗС-9- 1, та за грудень 2012 року, щодо коштів перерахованих ФГ "Едельвейс 20072, дії перевіряючих є незаконними, щодо визнання цих сум завищеними податковими зобов'язаннями (в скороченій декларації з ПДВ), і, як наслідок, визначення їх як інижених сум ПДВ, які підлягають сплаті до бюджету.

По інших періодах, відповідачем визначено, що позивач не включив до бази оподаткування ПДВ вартість загиблих посівів у розмірі 291052,00 грн, як наслідок - занижено податкові зобов'язання з ПДВ в розмірі 518210,00 грн.

Вказані дії перевіряючих, в акті перевірки, аргументуються наступними нормами.

Вимогами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями, передбачено, що:

п. 189.1. ст. 189 Податкового кодексу України передбачено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання;

п. 198.5. ст. 198 Податкового кодексу України, "Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1. 7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу)".

Тобто, відповідач робить висновок, про те, що нібито списання витрат на загиблі посіви свідчить про відсутність господарської діяльності у сфері сільськогосподарського виробництва.

З вказаним висновком також не можна погодитись виходячи з наступного:

Статтею 196 Податкового кодексу України передбачено перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, серед яких відсутні такі, що відповідали б проведеним позивачем операціям.

Також в акті перевірки зазначається, що відповідно до пункту 5 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.01.2011 за № 197/18935 платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, встановленого вказаною статтею.

Вказаний порядок відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, втратив чинність 10.01.2012, натомість 10.01.2012 набрав чинності новий Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Тому суд приходить висновку, що посилання на скасований Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, стосовно декларацій складених у 2012 році, є недопустимим.

Також слід зазначити, що вказані операції відповідають ознакам сільськогосподарських, а тому висновок відповідача про те, що позивачем невірно розраховано питому вагу вартості несільськогосподарських товарів (послуг), поставлених за 12 послідовних місяців від загальної вартості всіх поставлених товарів (послуг), є неприпустимим.

Враховуючи приписи частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд знаходить недоведеним факт ненадання позивачем всіх документів, а тому у відповідача не було підстав для призначення перевірки. Разом з тим, суд відзначає, що доводам про безпідставне призначення перевірки не кореспондують позовні вимоги про визнання протиправним дій відповідача щодо призначення і проведення перевірки, а тому суд лише констатує таке порушення з боку відповідача.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як наслідок, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекцію Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 07.05.2013 № 0000162200.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Еліта" Державної установи "Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук" судові витрати в сумі 2294, 00 грн шляхом їх безспірного списання з рахунку Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекцію Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є. В. Марич

Повний текст постанови складено відповідно

до статті 160 КАС України та підписано суддею 16.09.2013.