Постанова № 33903374, 04.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2013 року Справа № 812/8250/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Ірметової О.В.,

за участю секретаря: Семціві О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління міндоходів до Публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська" про стягнення заборгованості у розмірі 628 630,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління міндоходів до Публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська" про стягнення заборгованості у розмірі 628 630,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 30.08.2013 року у Публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська" лічиться податковий борг з авансового внеску з податку на прибуток на загальну суму628 630,00 грн., який виник з нарахованих, але не сплачених податкових зобов'язань за серпень 2013 року.

ПАТ "Шахта "Білоріченська" було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 рік від 11.02.2013 №9087359903 на суму 7 543 554 грн. та визначено авансовий внесок у розмірі 628 630,00 грн.

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-111, на адресу Відповідача було надіслано: першу податкову вимогу від 17.10.2001 р. № 1/3; другу податкову вимогу від 30.11.2001 р. № 2/79.

Враховуючи наявність податкового боргу, рухоме майно і майнові права ПАТ "Шахта "Білоріченська" були передані у податкову заставу, що підтверджується витягом від 26.02.2013 року № 40000427 та від 23.05.2013 №40738361 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Таким чином, прийняті податковим органом заходи, спрямовані на погашення відповідачем податкового боргу, результатів не дали.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, на задоволення позовних вимог наполягав.

Представник відповідача визнав позов та надав заяву про встановлення порядку та способу виконання судового рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд задовольняє позов з наступних підстав.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509 -ХІІ органи державної податкової служби наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.54.2 ст. 54 Податкового кодеску України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.

Законом України №5083 від 05.07.2012 пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України доповнено абзацами такого змісту:

"Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом".

Зазначені доповнення до п.57.1 ст.57 ПК України набрали чинності 01.01.2013 року.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У судовому засіданні встановлено, що ПАТ "Шахта "Білоріченська" зареєстровано в Лутугинській районній державній адміністрації Луганської області від 18 квітня 1997 року (а.с.8).

Підприємство знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління міндоходів з 18.04.1997 року (а. с. 10).

11 лютого 2013 року ПАТ "Шахта "Білоріченська" було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 рік за №9087359903 на суму 7 543 554 грн. та визначено авансовий внесок у розмірі 628 630,00 грн.(а. с. 23).

Відповідно до акта звірки №49-11 від 30.08.2013 р. між Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління міндоходів та ПАТ "Шахта "Білоріченська" самостійно визначено податкові зобов'язання та відповідачем не заперечується даний податковий борг (а. с. 24).

На адресу відповідача було надіслано податковим органом першу податкову вимогу від 17.10.2001 р. № 1/3; другу податкову вимогу від 30.11.2001 р. № 2/79 (а. с. 13).

Відповідно до витягу №40000427 від 26.02.2013 року та від 23.05.2013 №40738361 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, рухоме майно і майнові права ПАТ "Шахта "Білоріченська" були передані у податкову заставу (а. с. 21, 22).

Оскільки у судовому засіданні було підтверджено наявність у ПАТ "Шахта "Білоріченська" податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток за податковою декларацією з податку на прибуток від 11.02.2013 №9087359903 у розмірі 628 630,00 грн., та позивач звернувся до суду з поданням після спливу 60 календарних днів з дня надіслання відповідачу податкової вимоги, суд вважає позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління міндоходів законними та обґрунтованими.

Щодо заяви Публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська" про встановлення порядку та способу виконання судового рішення суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Зважаючи на важке фінансове становище відповідача та значну суму податкового боргу, суд вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення строком на 60 місяців з оплатою згідно графіку розстрочення.

Згідно з пунктом 100.4 статті 100 Податкового кодексу України підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Вичерпний перелік обставин, що є підставами для розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу викладено у розділі І постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин".

З огляду на вказані нормативно-правові акти та надані суду докази, які підтверджують загрозу виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі, суд вважає заяву Публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська" щодо встановлення порядку та строку виконання судового рішення обґрунтованим.

Відповідно до ч .2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158- 163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління міндоходів до Публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська" про стягнення заборгованості у розмірі 628 630,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти з Публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська" (92016, Луганська область, смт. Білоріченський, вул. Шкільна, буд. 107, ін.код 00176897) на користь Державного бюджету України в рахунок погашення податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток у сумі 628 630,00 грн. (шістсот двадцять вісім тисяч шістсот тридцять грн. 00) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника.

Встановити порядок та спосіб виконання постанови суду шляхом сплати податкового боргу рівними частинами починаючи з листопада 2013 року по жовтень 2016 року щомісячно по 1 000,00 грн., з грудня 2016 року по серпень 2018 року щомісячно по 24 692,00 грн., жовтень 2018 року - 24 714,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя О.В. Ірметова