Постанова № 33899935, 26.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року Справа №827/1645/13-а12 год. 28 хв.

місто Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Самойлова М.С.,

за участю: представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Севастопольської міської Ради - Вахрамєєвої М.Ю.,

представника третьої особи - ОСОБА_4 - ОСОБА_5, третьої особи - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Севастопольської міської державної адміністрації, Севастопольської міської Ради, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9, про визнання незаконними дій, рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2013 року ОСОБА_7 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської міської державної адміністрації, Севастопольської міської Ради про визнання незаконними дій, рішень, зобов'язання вчинити певні дії. З врахуванням уточнень, прийнятих судом, просила: визнати як незаконне рішення Севастопольської міської Ради від 11 грудня 2012 року № 4883 "Про відмову ОСОБА_7 в дачі згоди на розробку проекту землеустрою по АДРЕСА_1; зобов'язати Севастопольську міську Раду скасувати вказане рішення; визнати дії посадових осіб Севастопольської міської державної адміністрації та Севастопольської міської Ради при виділенні земельних ділянок ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9 незаконними; визнати незаконними рішення Севастопольської міської Ради від 15 листопада 2011 року №№ 1818, 1819, 1820, 1821 "Про дачу згоди на розробку проекту землеустрою з відведення земельних ділянок, орієнтовною площею 0,10 га, які розташовані в районі АДРЕСА_1; зобов'язати Севастопольську міську Раду скасувати вказані рішення; зобов'язати Севастопольську міську Раду дати згоду ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою земельної ділянки в межах міста Севастополя за адресою: АДРЕСА_1

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Севастопольською міською Радою 15 листопада 2011 року прийнято рішення про надання згоди на розроблення проекту землеустрою громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 саме тієї земельної ділянки, на яку претендує позивач. Крім того позивач зазначає, що вона має першочергове право щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, так як тривалий час оброблює земельну ділянку, користується нею, вказує, що оскаржувані рішення є незаконними оскільки Севастопольською міською Радою при їх прийнятті не було дотримано процедури їх прийняття.

Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні з підстав викладених у позові та у змінах до адміністративного позову.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі з підстав викладених у запереченнях проти позову. Крім того, звернула увагу суду на те, що рішення Севастопольської міської Ради від 15 листопада 2011 року №№ 1818, 1819 "Про дачу згоди на розробку проекту землеустрою, орієнтовною площею 0, 10 га, які розташовані в районі АДРЕСА_1 вже були предметом судового розгляду у справі № 2а-280/12/2770, що є підставою для закриття провадження у справі у цій частині.

Представник третьої особи - ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до закону.

Третя особа - ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечував з тих же підстав.

Ухвалою від 26 вересня 2013 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконними рішень Севастопольської міської Ради від 15 листопада 2011 року №№ 1818, 1819 та зобов'язання їх скасувати.

Заслухавши доводи учасників процесу, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Севастопольської міської Ради від 15 листопада 2011 року № 1820 надано громадянину ОСОБА_6 згоду на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 10 га, для ведення садівництва в районі АДРЕСА_1. Із заявою до Севастопольської міської Ради про дачу згоди на розробку проекту землеустрою ОСОБА_6 звернувся 31 травня 2011 року.

Рішенням Севастопольської міської Ради від 15 листопада 2011 року № 1821 надано громадянину ОСОБА_9 згоду на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 10 га, для ведення садівництва в районі АДРЕСА_1. Із заявою до Севастопольської міської Ради про дачу згоди на розробку проекту землеустрою ОСОБА_9 звернувся 31 травня 2011 року.

Також судом встановлено, що позивач неодноразово зверталася до Севастопольської міської державної адміністрації із заявами щодо набуття права власності на земельні ділянки в порядку безоплатної приватизації громадянами, а саме щодо підготовки матеріалів для надання згоди на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянці площею 0,01 га, за адресою АДРЕСА_2 02 червня 2011 року, 15 червня 2011 року, 07 серпня 2011 року, 29 листопада 2011 року, 10 січня 2012 року.

До Севастопольської міської Ради з такою заявою позивач звернулася 17 лютого 2012 року.

Рішенням Севастопольської міської Ради від 11 грудня 2012 року № 4883 відмовлено громадянці ОСОБА_7 в наданні згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 10 га, розташованої по АДРЕСА_1, 19 для індивідуального дачного будівництва, у зв'язку з тим, що у відношенні витребуваної земельної ділянки прийнято рішення міської Ради від 15 листопада 2011 року № 1818 "Про надання згоди гр. ОСОБА_8 на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва в районі АДРЕСА_1" та від 15 листопада 2011 року № 1819 "Про надання згоди гр. ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва в районі АДРЕСА_1".

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Критерії оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень наведені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України (далі - Кодекс) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною третьою статті 116 Кодексу безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За приписом статті 118 Кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 12 Розділу X "Перехідні положення" Кодексу до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що Севастопольська міська Рада є органом місцевого самоврядування.

Встановлено, що на даний час землі державної та комунальної власності в місті Севастополі в натурі (на місцевості) відповідно вимог Закону України "Про розмежування земель державної і комунальної власності" не розмежовані. Спірна земельна ділянка знаходиться у межах Гагарінського району міста Севастополя.

Тобто, питання щодо розпорядження земельною ділянкою в районі АДРЕСА_1 відноситься до повноважень Севастопольської міської Ради.

Відповідно до статей 125, 126 Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та право постійного користування посвідчується державними актами.

Встановлено, що спірна земельна ділянка на час прийняття рішень Севастопольською міською Радою від 15 листопада 2011 року № 1820, № 1821 вважалася вільною від будь-яких зареєстрованих прав осіб, у тому числі позивача. Зокрема, вона вважалася такою, відносно якої не було надано належним чином будь-яких заяв (клопотань) осіб щодо передачі її у власність або в користування у законному порядку, встановленому статтями 116, 118, 123, 124 Кодексу.

Крім того, у судовому засіданні було досліджено оригінали документів (копії знаходяться у матеріалах справи), що стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, які у свою чергу, підтверджують правомірність дій та рішень Севастопольської міської Ради.

Щодо рішення Севастопольської міської Ради від 11 грудня 2012 року № 4883, яким відмовлено громадянці ОСОБА_7 в наданні згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 10 га, розташованої по АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва суд зазначає наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 07 червня 2012 року у справі № 2а-280/12/2770 у задоволенні позову ОСОБА_7 до Севастопольської міської державної адміністрації, Севастопольської міської Ради про визнання дій при розгляді заяв, скарги позивача від 02 червня 2011 року, від 15 червня 2011 року, від 07 серпня 2011 року, від 29 листопада 2011 року, від 10 січня 2012 року незаконними, зобов'язання Севастопольську міську державну адміністрацію підготувати матеріали для надання згоди на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки за адресою Камишове шосе, площею 0,01 га, ОСОБА_7, скасування рішення Севастопольської міської Ради від 15 листопада 2011 року № 1818, № 1819 про дачу згоди на розробку проекту землеустрою по відводу земельних ділянок, в районі АДРЕСА_1 відмовлено повністю.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 07 червня 2012 року у справі № 2а-280/12/2770 задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 07 червня 2012 року у справі № 2а-280/12/2770 скасовано, прийнято нову постанову, позов задоволено частково, визнано протиправними дії Севастопольської міської державної адміністрації при розгляді заяв, скарг ОСОБА_11 від 02 червня 2011 року, від 15 червня 2011 року, від 07 серпня 2011 року, від 29 листопада 2011 року, від 10 січня 2012 року, в решті позовних вимог відмовлено.

Оскільки законність рішень Севастопольської міської Ради від 15 листопада 2011 року № 1818, № 1819 підтверджена, зокрема, і у судовому порядку, то рішення Севастопольської міської Ради від 11 грудня 2012 року № 4883 є правомірним та підстави для його скасування відсутні.

Також суд зазначає, що під час розгляду справи представниками позивача не надано пояснень суду, якими саме діями Севастопольської міської державної адміністрації було порушено права позивача та у чому полягає їх протиправність.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Севастопольською міською Радою доведено суду правомірність своїх дій та рішення, а доводи представників позивача не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

За таких обставин суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя(підпис)О.О. Кириленко

Постанову складено у повному обсязі

01 жовтня 2013 року

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Кириленко