Постанова № 33899799, 03.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 р. Справа № 804/10885/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.

при секретарі судового засідання Максименко Е.М.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Рибоченко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В адміністративному позові фізична особа-підприємць ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.04.2013 року №0002811702 про нарахування податку на додану вартість на загальну суму 8210,00грн. (в тому числі основного платежу - 6568,00грн. та штрафні санкції у сумі 1642,00грн.), яке прийняте Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Матадор», відповідачем, в зв'язку з відсутністю ТОВ «Матадор» за юридичною адресою та відсутністю у товариства виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, був зроблений висновок про відсутність у товариства об'єкта оподаткування, а тому встановлено завищення позивачем податкового кредиту на суму 6568,00грн.; на підставі висновків акта перевірки відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач не згодний з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, вважає його таким, що було прийняте з порушенням законодавства на підставі хибних висновків, що містяться в акті перевірки, тому зазначене вище податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач свої заперечення виклав письмово, проти позову заперечує, обґрунтовуючи свою позицію тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийняте правомірно, оскільки висновки, викладені в акті перевірки є обґрунтованими на підставі встановлених фактичних обставин.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення проти позову.

Усною ухвалою, на підставі ст.55 КАСУ судом замінено на належного відповідача у справі, Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби його правонаступником - Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідачем 20.03.2013 був винесений наказ №367 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських взаємовідносин з ТОВ «Матадор» за період 01.09.2011 по 30.09.2011 року».

На підставі цього наказу та направлень на перевірку від 20.03.2013 року №212/172 та №213/172 у період з 20.03.2013 по 26.03.2013 відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

За результатами проведення вищенаведеної перевірки, відповідачем був складений акт від 02 квітня 2013 року №1009/172.3225016333 (далі по тексту - акт перевірки), яким встановлено завищення позивачем податкового кредиту за вересень 2011 року на загальну суму 6568,00грн.

Для проведення перевірки позивача відповідачем були використані такі матеріали: акт ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 21.12.2013 №7200/224/31820299 про неможливість фактичного здійснення ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфортерм» за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року; первинні документи надані позивачем, що підтверджують господарські взаємовідносини з контрагентом позивача ТОВ «Матадор» у перевіряємий період, матеріали реєстраційної справи платника податків в цьому податковому органі, матеріали податкової звітності, декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди, бази даних Нікопольскої ОДПІ, АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України, «Бест - Звіт», АІС РПП.

В зазначеному акті ДПІ у Бабушкінському районі зазначено, що незнаходження ТОВ «Матадор» за юридичною адресою обумовлює відсутність при перевірки первинних та бухгалтерських документів; за даними податкової звітності, перевіркою встановлено відсутність у товариства виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень,транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

Відповідачем, за результаті перевірки були зроблені висновки, що в зв'язку з відсутністю у ТОВ «Матадор» об'єкту оподаткування, тому фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, під час здійснення фінансово-господарської діяльності у вересні 2011 року, порушено вимоги п.198.1, п.198.6 ст.198, Податкового кодексу України внаслідок чого завищено податок на додану вартість на суму 6568,00грн. за вересень 2011 року.

Позивач, не погоджуючись із вказаним актом перевірки, звернувся 25 квітня 2013 року до Державної податкової служби у Дніпропетровській області із скаргою на акт перевірки від 02.04.2013 року №1009/НОМЕР_1, в яких обґрунтовує свою позицію. Рішенням про результати розгляду скарги Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.06.2013 №655/10/10-25 скарга позивача залишена без задоволення.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням за його скаргою, звернувся 04 липня 2013 року з повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України. Рішенням про результати розгляду повторної скарги Міністерства доходів і зборів України від 29.07.2013 року №3270/М/999910-01-03-14 повторна скарга позивача залишена без задоволення.

На підставі акту перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 17.04.2013 року №0002811702 про нарахування податку на додану вартість на загальну суму 8210,00грн. (в тому числі основного платежу - 6568,00грн. та штрафні санкції у сумі 1642,00грн.).

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що згідно із п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України до сфери податкового контролю віднесено контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) прердає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи та наданих письмових доказів вбачається, що ФОП ОСОБА_3 (покупець) 26 вересня 2011 року укладений з ТОВ Матадор» (продавець) укладений договір купівлі-продажу №260911, за яким продавець зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті і кількості, згідно цього договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього грошові кошти згідно умов цього договору. Асортимент, кількість, ціна одиниці товару і загальна сума угоди зазначаються в додатках до цього договору та є його невід'ємною частиною.

Транспортування товарів за договором №260911 здійснюється транспортом покупця. Про наявність у позивача власного транспорту свідчать свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_2, НОМЕР_3, копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідно до умов п.6.4 договору купівлі-продажу №260911, продавець передає покупцю разом з товаром наступні документи: товарно-транспортну накладну, податкову накладну, рахунок, видаткову накладну. Підпис уповноваженої особи покупця на видатковій накладній про прийняття товару свідчить про належне виконання постачальником зобов'язання щодо передачі цих документів, а також про належне виконання постачальником умов цього договору, щодо тари та упаковки.

Розрахунки між сторонами згідно умов цього договору здійснювались в безготівковій формі, виконання умов договору у період дії цього договору підтверджується специфікацією, податковою накладною, товарно-транспортною накладною, рахунком №260911, видатковою накладною №221 від 26.09.2011, актом списання товарів від 28.09.2011 №1 про використання товару отриманого за договором №260911 для власного автотранспорту, платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Отриманий від продавця ТОВ «Матадор» товар (вал колінний, комплект поршневий, голівка блоку ЯМЗ-328), був використаний позивачем за призначенням для ремонту автотранспорту.

У період дії договору №260911, ФОП ОСОБА_3 здійснював діяльність згідно зареєстрованим основним видам економічної діяльності згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.03.2011 року, а саме: 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту, зареєстрований платником податку на додану вартість в Орджонікідзевській об'єднаної ДПІ Нікопольського району, про що свідчить свідоцтво НОМЕР_4 від 12.09.2011.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Твердження відповідача про те, що в процесі перевірки ФОП ОСОБА_3 не надано до перевірки належним чином оформлених документів щодо документального підтвердження факту здійснення послуг підприємством ТОВ «Матадор», що в свою чергу на думку податкового органу є недодержанням позивачем під час здійснення фінансово-господарської діяльності належної організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції, відповідності змісту операцій, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим акта, не задають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку; не свідчить про відсутність фінансово-господарської операції, оскільки п.85.2 статті 85 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платника податків надати контролюючому органу при проведенні перевірки всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Для визначення обсягів оподаткування податком на додану вартість та податкового кредиту достатніми документами є наявність у ФОП ОСОБА_3 податкових накладних, виписаних контрагентом, як це передбачено ст.198.2 Податкового кодексу України.

З вищевикладеного вбачається, що позивач правомірно, на підставі отриманих податкових накладних в деклараціях з ПДВ відобразив податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 6568,00 за вересень 2011 року.

Посилання відповідача на те, що контрагент позивача, ТОВ «Матадор», не має достатньої матеріально-технічної бази та персоналу для проведення господарської діяльності, не знаходиться за місцезнаходженням, а отже усі правочини є нереальними, не мають правових наслідків для позивача, оскільки вказані висновки були зроблені на підставі припущень іншого податкового органу - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Суд приймає до уваги, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №804/1440/13-а від 16 травня 2013 року визнані протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, щодо формування в акті №7200/224/31820299 від 21.12.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року, висновків про визнання відсутності у ТОВ «Матадор» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період 2011 - 2012 років.

Згідно ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

В судовому засіданні позивачем доведено обґрунтованість віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, які не визнала податкова інспекція, оскільки покупець не несе відповідальність як за несплату податків постачальниками, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Таким чином, відповідачем необґрунтовано було зроблено висновок, про порушення ФОП ОСОБА_3 п.198.1 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим протиправно збільшено позивачу грошові зобов'язання з податку на додану вартість, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2013 року №0002811702 на суму 8210,00грн.підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 17.04.2013 року №0002811702 про нарахування податку на додану вартість на загальну суму 8210,00грн. (в тому числі основного платежу - 6568,00грн. та штрафні санкції у сумі 1642,00грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 229,42грн. судових витрат.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку встановленому ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 09 вересня 2013 року

Суддя О.В. Врона