Рішення № 33899542, 23.11.2012, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 1628/1334/12

Провадження № 2/1628/361/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.11.2012 р. м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого -судді Коновода О.В.,

при секретарі -Вовк М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши, що між акціонерним комерційним банком "Форум" та громадянкою ОСОБА_2 13 грудня 2007 року укладено кредитний договір № 0044/07/25-CL.

За умовами Кредитного договору банк зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у сумі 350000,00 (триста п'ятдесят тисяч) гривень на строк користування по 12 грудня 2017 року, зі сплатою 17,0% річних за користування кредитними коштами.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав позичальнику

відповідні грошові кошти згідно поданих ним заявок, що підтверджується заявами на

видачу готівки № 267428 від 14.12.2007 року, № 265672 від 13.12.2007 року, № 269882 від

17.12.2007 року, № 273164 від 19.12.2007 року.

Відповідно до умов п. п. 2.3.-2.6, 3.3.2 кредитного договору, позичальник взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення Кредиту, та сплати процентів за й користування, у встановлені кредитним договором терміни.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредитсплатити проценти.

Зі змісту ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України слідує, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами кредитного договору іншого не встановлено.

Згідно з ч.2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (позика) глави 71 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 ст.1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договоре встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням) і в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагач дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належні йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважаєте таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язав (неналежне виконання).

Однак, позичальник продовжує порушувати свої зобов'язання за кредитним договором - не повертає кредитні кошти, не сплачує проценти за його користування в строк, визначений кредитним договором.

Станом на 26 березня 2012 року загальна заборгованість позичальника по кредитному договору становить 524003,97 гривні та складається із: заборгованості по кредиту в сумі - 350000,00 гривень; заборгованості по процентам - 99 456,08 гривень.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею)-: грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до 4.1 Кредитного договору нарахована пеня: заборгованість по пені - 69547,89 гривень; штраф - 5000,00 гривень.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та позичальником було укладено іпотечний договір № 0044/07/25-СL/S-1, що посвідчений 13.12.2007 року приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу ОСОБА_3, реєстр за № 4314, 4315/133.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.2.1 іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3», що знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 256,5 кв. м. та земельної ділянки. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності.

Відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно статті 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Стаття 590 Цивільного кодексу України встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту п.п.2.2, З.4.1., 3.4.3, розділу 5 іпотечного договору, зокрема, слідує, що іпотекодержатель (Банк) набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку порушення позичальником обов'язків за кредитним договором, в тому числі - прострочення сплати чергових платежів по поверненню кредитних коштів та/або процентів, та/або комісії, штрафів та вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а у разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку передбаченому законом України «Про іпотеку»та іпотечним договором.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку»визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду. Таким чином, банк вправі задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.

Зважаючи, що позичальник порушив встановлені договором строки повернення кредиту, банк пред'явив вимогу позичальнику про повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами з можливим нарахуванням штрафних санкцій та повідомив про розміри суми заборгованості, строк погашення кредиту таким, що настав і у разі непогашення відповідачем заборгованості за кредитним договором, позивач ініціюватиме примусове стягнення заборгованості за рахунок заставного майна.

Відповідно до ст. 114 ЦПК України позов пред'являється за місцезнаходженням майна. В судове засідання представник позивача Корнієнко Н.Ю. не з'явилась хоча вчасно і належим чином була повідомлена про дату й час розгляду справи, але надала суду заяву в якій позовні вимоги підтримала і просила справу розглядати без її участі.

Відповідачка до суду не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, про що свідчить розписка про вручення судових повісток. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224-229 ЦПК України.

Суд, врахувавши позицію представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, належно оцінивши всі зібрані по справі докази, прийшов до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення передбачені для договорів позики.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Обов'язок боржника сплачувати проценти, передбачено ст. 536 ЦК України.

Судом встановлено, 13 грудня 2007 року укладено кредитний договір № 0044/07/25-CL.

За умовами Кредитного договору банк зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у сумі 350000,00 (триста п'ятдесят тисяч) гривень на строк користування по 12 грудня 2017 року, зі сплатою 17,0% річних за користування кредитними коштами.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав позичальнику

відповідні грошові кошти згідно поданих ним заявок, що підтверджується заявами на

видачу готівки № 267428 від 14.12.2007 року, № 265672 від 13.12.2007 року, № 269882 від

17.12.2007 року, № 273164 від 19.12.2007 року.

Відповідно до умов п. п. 2.3.-2.6, 3.3.2 кредитного договору, позичальник взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення Кредиту, та сплати процентів за й користування, у встановлені кредитним договором терміни.

Позичальник продовжує порушувати свої зобов'язання за кредитним договором - не повертає кредитні кошти, не сплачує проценти за його користування в строк, визначений кредитним договором.

Станом на 26 березня 2012 року загальна заборгованість позичальника по кредитному договору становить 524003,97 гривні.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що згідно умов кредитного договору відповідач повинен погашення кредиту, сплату процентів проводити у встановлені кредитним договором терміни.

Відповідно до ст.ст. 546, 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Статтею 572 ЦК України, передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має прав у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч.1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається ц володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; - зміна умов зобов'язання; - сплата неустойки; - відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про іпотеку»від 5 червня 2003 року за № 898-IV, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Положенням ч.1 ст.3 вказаного Закону передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, посвідчується нотаріусом на підставіпідставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Статтею ч. 4 цього ж закону передбачає, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя.

Предмет іпотечного договору, укладеного між сторонами відповідає вимогам ст.ст.5, 18 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до ст.12 ч.1 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 ч.1, 3 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Судом встановлено, що відповідачкою допущено порушення зобов'язання з її вини, так як остання погашення кредиту та сплату інших платежів не здійснює. Позивач відповідно до кредитного договору та закону правомірно звернувся до суду з вимогою погашення кредиту за кредитним договором. Зважаючи на наявність вини відповідачки в порушенні зобов'язання, правові наслідки передбачені ст. 611 ЦК України підлягають виконанню, що передбачено договором та законом.

Вимоги позивача: про стягнення боргу за кредитним договором, який включає суму не погашеного кредиту, процентів та пені та встановлення способу реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Зважаючи на вищевикладене та вимоги Закону, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідачки витрати по оплаті судового збору в сумі 3219 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 536, 546-559, 572, 575, 610-611, 614, 624-625, 651, 1048-1050, 1054-1055 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки с. Багачка Перша Великобагачанського району Полтавської області, ІН

НОМЕР_1, на користь позивача Публічного Акціонерного Товариства "Банк Форум"

(код за ЄДРПОУ 21574573, р/р 29090937000212 в ПАТ «БАНК ФОРУМ», м. Київ, МФО 322948) заборгованість по кредитному договору № 0044/07/25-СІ. у сумі 524003,97 гривень.

В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом надання -позивачу Публічному акціонерному товариству «БАНК ФОРУМ» права продажу будь-якій особі-покупцеві та отримання коштів від продажу об'єкта нерухомого майна; магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», що знаходиться в АДРЕСА_1, загагальною площею 256,5 кв.м. та земельної ділянки, встановивши спосіб реалізації предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, за ціною, визначеною незалежним експертом на момент реалізації.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3219,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі до Хорольського районного суду в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, що брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Г о л о в у ю ч и й: