Рішення № 33899436, 29.08.2013, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/3771/13-ц

Провадження № 2/505/1575/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

29.08.2013 року Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бондаренко Н.В.

при секретарі Шершун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2, про стягнення з останнього заборгованості за договором позики в сумі 27 000 грн., судових витрат в розмірі 270,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим що 30.01.2013 за договором поруки позики, посвідченим 30.01.2013 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, реєстр №64, відповідач отримав від ОСОБА_1, позику у розмірі 27 000 гривень.

Згідно зазначеного договору позики від 30.01.2013 року ОСОБА_2 зобовязався повернути кошти до 30.03.2013 року, але до теперішнього часу відповідач борг не повернув, чим взяті на себе зобовязання не виконав.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволені позову в повному обсязі, просив суд стягнути з ОСОБА_2 борг за договором позики в сумі 27 000 гривень та судові витрати в розмірі 270 гривень.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі.

Суд, дослідивши та перевіривши докази встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

У ході розгляду справи судом встановлено, що, 30.01.2013 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за договором позики, посвідченим 30.01.2013 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, реєстр №64, отримав від ОСОБА_1, позику у розмірі 27 000 гривень. Борг відповідач зобовязався повернути до 30.03.2013 року...

Відповідач до теперішнього часу суму боргу не повернув, тобто зобов'язання за договором позики не виконав. На пропозиції про добровільну сплату боргу ОСОБА_2 відповідає відмовою.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк в та в порядку, що встановлений договором.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Відповідно до вимог ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Також відсутність розписки про повернення боргу в строк, та наявність у позивача оригіналу розписки про отримання грошей без помітки на ній про повернення боргу є безспірним підтвердженням того, що відповідач до сьогоднішнього дня не повернув позивачу грошей.

На підставі ч.ч.1 та 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з

другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись вищевикладеним та ст.ст.11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 іпн № НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 27 000 гривень боргу за договором позики від 30.01.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 іпн № НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплачений судовий збір у сумі 270 гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду, протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги, через суд першої інстанції.

СуддяН.В. Бондаренко