Рішення № 33898959, 10.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р.Справа № 922/3317/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківьскої філії ПАТ "Укртелеком", м.Харків до Великобурлуцької районної державної лікарні ветеринарної медицини, с.Великий Бурлук, Харківська область про стягнення 4404,18 гривень за участю представників:

позивача - Бойка Р.О. (довіреність №1156 від 20 грудня 2012 року)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2013 року Позивач, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Великобурлуцької районної державної лікарні ветеринарної медицини (Відповідача) суми заборгованості у розмірі 4404,18 гривень, у тому числі, 3914,43 гривень суми основного боргу, 85,72 гривень пені, 36,28 гривень суми 3% річних та 7,75 гривень інфляційних втрат. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов типового договору №520314 про надання телекомунікаційних послуг електрозв'язку, укладеного між сторонами 01 червня 2004 року. Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача судовий збір у розмірі 1609,50 гривень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 серпня 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 вересня 2013 року.

09 вересня 2013 року представник Відповідача надав через канцелярію суду лист (вх.№32780), в якому зазначив про повне погашення основної заборгованості. Судом було досліджено наданий лист та долучено до матеріалів справи.

10 вересня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду заяву (вх.№32919), в якій зазначив про повну сплату Відповідачем суми основної заборгованості у розмірі 3914,43 гривень, у зв'язку з чим просив суд припинити провадження у справі в цій частині позову, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, розглянувши вищевказану заяву Позивача, дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем на момент розгляду справи було сплачено повністю суму основної заборгованості за спірним договором, що підтверджується платіжним дорученням №U1665417 від 07 серпня 2013 року та платіжним дорученням №U1558184 від 15 серпня 2013 року. До того ж, відповідний факт сплати та зарахування заборгованості підтверджує і сам Позивач.

Враховуючи викладене, суд, роз'яснивши представнику Позивача наслідки припинення провадження у справі, а саме, про недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет, із тих же підстав, припиняє провадження у даній справі щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 3914,43 гривень, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 10 вересня 2013 року підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням повного погашення Відповідачем суми основної заборгованості, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання 10 вересня 2013 року свого представника не направив. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 19 серпня 2013 року.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами, в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника Позивача, встановив наступне.

01 червня 2004 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (Позивачем) та Великобурлуцькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини (Відповідачем) було укладено договір №520314 про надання телекомунікаційних послуг електрозв'язку. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до розділу 1 спірного договору, Позивач зобов'язувався надавати Відповідачеві послуги електрозв'язку, перераховані в додатку №1 до основного договору, і безоплатні послуги, перераховані в додатку №2 до основного договору, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язувався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п.4.1.5. даного договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць повинні були бути проведені Відповідачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка (п.4.2.2 договору), але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем були надані відповідні послуги за спірним договором на суму 3914,43 гривень за період з грудня 2012 року по червень 2013 року, що підтверджується відповідними рахунками (а.с.22-28), виставленими до сплати Відповідачу.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач, під час розгляду справи, повністю виконав своє зобов'язання щодо оплати наданих послуг Позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи викладене, та те, що Відповідачем було погашено суму основного боргу в добровільному порядку після подання позову до суду, суд вважає правомірним нарахування Позивачем штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Щодо заявленої вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 85,72 гривень пені, суд зазначає наступне.

Згідно із ст.548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 ЦКУ).

Відповідно до п.5.2 спірного договору, у разі несвоєчасної оплати наданих послуг, абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення оплати.

Позивач нарахував суму пені з урахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, та в порядку ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд, перевіривши розрахунок пені, нарахованої Позивачем, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Щодо заявленої вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 36,28 гривень суми 3% річних та 7,75 гривень інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки Позивача щодо кожної із нарахованих санкцій, дійшов висновку про те, що відповідні розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є вірними, та відповідають нормам чинного законодавства, а тому підлягають стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 527, 530, 599, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Великобурлуцької районної державної лікарні ветеринарної медицини (62600, Харківська область, смт.Великий Бурлук, вул.К.Маркса, 44, код ЄДРПОУ 00705806, р/р №35225002000619 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61002, м.Харків, вул.Іванова, буд.7/9, код ЄДРПОУ 25614660, п/р 26003592 у ХОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589) 85,72 гривень пені, 36,28 гривень суми 3% річних, 7,75 гривень інфляційних втрат та 1720,50 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі №922/3317/13 в частині стягнення 3914,43 гривень заборгованості, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16 вересня 2013 року.

Суддя Аріт К.В.

справа №922/3317/13