Постанова № 33898938, 02.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2013 р. Справа№ 911/1337/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

за участю:

секретаря Бовсунівської Л.О.,

прокурора Біньковська А.В. - прокурор відділу прокуратури Київської області, посв. від 15.10.2012 №009568,

представників позивача: Чигирин В.І. - головний лікар згідно наказу від 21.02.1995 №37-К, Попович Н.М. - головний бухгалтер згідно наказу від 12.08.1995 №157-к, Олексієнко О.К., дов. від 01.10.2013 №850,

представників відповідача: Катишев С.В., дов. від 05.06.13, Балашов О.І. - директор,

розглянувши апеляційну скаргу Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Фастівської центральної районної лікарні

на рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2013 (підписане 11.06.2013)

у справі №911/1337/13 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Фастівської центральної районної лікарні

до Малого приватного підприємства "Кераміст"

про розірвання договору та стягнення 20737,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.06.2013 у задоволенні позову Фастівського міжрайонного прокурора Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Фастівської центральної районної лікарні (далі - позивач) до Малого приватного підприємства "Кераміст" (далі - відповідач) про розірвання договору та стягнення 20737,20 грн. відмовлено повністю.

Стягнуто з позивача в доход Держаного бюджету України 2867,50 грн. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, прокурор звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2013 скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції лише констатував наявність актів виконаних робіт, однак не дослідив їх належним чином на предмет внесення до них достовірних відомостей (зокрема, щодо вартості, обсягу та видів виконаних робіт), дав їм неналежну оцінку, в зв'язку з чим прийшов до невірного висновку, що підрядні роботи виконані та прийняті позивачем. Прокурор зазначає, що акти виконаних робіт на 78122,40 грн. не надавались технічному експерту та в бухгалтерію позивача на оплату, в зв'язку з чим вони не проведені по бухгалтерії у вересні-жовтні 2012 року; в грудні 2012 року між позивачем та відповідачем підписано нові акти виконаних робіт з переліком аналогічних робіт на 49762,80 грн. Відповідачем частково не були виконані підрядні роботи, що є підставою для розірвання договору підряду від 20.08.2012 №7 та повернення авансу в сумі 20737,20 грн. за невиконані роботи. Актом Васильківської об'єднаної державної фінансової інспекції від 27.12.2012 №16-31/247 підтверджується факт проведення зайвих виплат бюджетних коштів внаслідок завищення обсягу чи вартості виконаних будівельних робіт.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.13 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 28.08.2013. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 07.08.2013) позивачу та прокурору - 13.08.2013, відповідачу - 15.08.2013, долучені до матеріалів справи.

28.08.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 розгляд справи відкладено на 02.10.2013.

27.09.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав додаткові письмові пояснення з додатками.

У судовому засідання 02.10.2013 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення Господарського суду Київської області від 07.06.13 скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги прокурора та надав додаткові пояснення по справі.

Представники відповідача заперечили доводи апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Прокурором також заявлено усне клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи об'єкта "Реконструкція частини колишньої контори радгоспу під медичну амбулаторію загальної практики сімейної медицини по вул. Гагаріна в с. Мала Снітинка Фастівського району" з метою визначення обсягу виконаних робіт та їх вартості.

Представники позивача підтримали клопотання прокурора, натомість представники відповідача заперечили проти його задоволення.

Колегія суддів, порадившись, відмовляє у задоволенні клопотання прокурора оскільки предметом спору в даній справі є повернення авансового платежу в сумі 20737,20 грн (збитки, як визначено прокурором у позові з посиланням на ст.623 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а не оплата вартості виконаних робіт.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора та представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку (ч.ч. 1,2 ст. 838 ЦК України).

Частиною 1 ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно п. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2012 між Фастівською центральною районною лікарнею (замовник) та МПП "Кераміст" (підрядник) укладено договір № 7 на реконструкцію частини колишньої контори радгоспу під медичну амбулаторію загальної практики сімейної медицини по вул. Гагаріна, № 134 в с. М. Снітинка, Фастівського р-ну, Київської області (далі - договір), відповідно до якого підрядник зобов'язався відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації виконати роботи з реконструкції частини приміщення колишньої радгоспної контори під медичну амбулаторію, а замовник - надати підрядникові будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування, прийняти відремонтований об'єкт і повністю сплати вартість виконаних робіт.

У пунктах 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 договору зазначено, що замовник не пізніше трьох днів після набуття чинності договором передає підрядникові будівельний майданчик і проектно-кошторисну документацію. Не пізніше 03 днів після отримання будівельного майданчика і згаданої вище документацію підрядник приступає до реконструкції приміщення. Строки виконання окремих обсягів робіт передбачені в календарному плані (додаток № 1 до договору), який є невід'ємною частиною договору. Підрядник зобов'язаний розпочати проведення робіт після отримання предоплати. Початок робіт - 20.08.2012, закінчення робіт - 03.10.2012.

Згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору вартість виконання будівельних робіт становить 235000,00 грн. з ПДВ. Згідно пп.1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.06 №1404 замовник до початку проведення робіт, проводить попередню оплату підряднику у розмірі 30 % від загальної суми робіт, тобто 70500,00 грн. з ПДВ. Повний розрахунок за реконструкцію приміщення замовник проводить не пізніше 03 днів після завершення всіх робіт і підпису акта приймання робіт КБ-2в.

Договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до 03.10.12 (п. 7.5 договору).

03.10.2012 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду про внесення змін до договору на реконструкцію частини колишньої контори радгоспу під медичну амбулаторію загальної практики сімейної медицини по вул. Гагаріна, № 134 в с. М. Снітинка, Фастівського р-ну, Київської області від 20.08.2012 №7, відповідно до якої п.7.5 договору викладено в наступній редакції: "Договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до 29.12.2012".

12.09.2012 на виконання п. 3.2 договору на рахунок відповідача позивачем переховано 70500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2787 та №2788.

Частина 4 статті 882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до листа Державного комітету статистики України та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 03.03.1998 №7/98 акт приймання виконаних підрядних робіт є документом первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат.

Свій обов'язок, передбачений п. 2.4 договору, відповідач виконав частково на загальну суму 78122,40 грн, що підтверджується актами приймання виконаних робіт за вересень 2012 року №1, №1а, №1б та №1в, підписані позивачем без претензій та зауважень щодо якості, обсягу та видів робіт та скріплені печатками обох сторін. Оригінали актів виконаних робіт за вересень 2012 року, надані відповідачем, оглянуті у судовому засіданні.

Крім того, з довідки Васильківської об'єднаної державної фінансової інспекції від 23.10.2012 №16-31/169 вбачається, що за вересень 2012 року МПП "Кераміст" здано, а замовником - Фастівською ЦРЛ прийнято будівельні роботи на загальну суму 78122,40грн.

До матеріалів справи залучені акти виконаних робіт за грудень 2012 року №1, №4, №7 та №7/1, з яких вбачається, що позивачем прийнято підрядні роботи на загальну суму 49762,80 грн без претензій та зауважень. Зазначені акти підписані та скріплені печатками обох сторін.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий господарський суд правомірно виходив з того, що за наявності підписаних актів виконаних робіт за вересень 2012 року на 78122,40 грн, у відповідача відсутній борг за невиконані роботи перед позивачем в сумі 20737,20 грн.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи те, що згідно з п.7.5 договір діє до 29.12.2012, а провадження у справі порушено 11.04.2013, суд першої інстанції вірно зазначив, що на момент розгляду справи був відсутній предмет спору щодо розірвання спірного договору, внаслідок чого не були порушені права та охоронювані законом інтереси позивача, в зв'язку з чим відсутні підстави для їх захисту, отже позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Прокурор в позовній заяві, керуючись ст.623 ЦК України, визначає правову природу заборгованості в сумі 20737,20 грн як збитки, завдані позивачу внаслідок порушення відповідачем зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення:

протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи;

шкідливий результат такої поведінки (збитки);

причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками;

вина правопорушника.

Відшкодування збитків є мірою відповідальності, що застосовується за наявності збитків, протиправності дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків.

Позивач не надав суду докази щодо правових підстав вважати заборгованість в сумі 20737,20 грн збитками, оскільки не довів наявності повного складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Позивачем не доведені обставини заподіяння збитків, наявності протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між діями відповідача та понесеними збитками.

Колегія суддів не приймає до уваги акт Васильківської об'єднаної державної фінансової інспекції від 27.12.2012 №16-31/247, який був наданий прокурором як підтвердження факту проведення зайвих виплат бюджетних коштів внаслідок завищення обсягу чи вартості виконаних будівельних робіт, оскільки акт перевірки контролюючого органу не є належним доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором, в розумінні ст.33 ГПК України, оскільки не є первинним документом чи експертизою, та не може бути підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постановах від 23.04.2012 у справі №10/5025/1680/11, від 15.01.2013 у справі №5015/2427/12.

Прокурором та позивачем не надано належних доказів на підтвердження порушення відповідачем умов договору стосовно часткового виконання робіт, оскільки не спростовано підписаних позивачем актів виконаних робіт за вересень 2012 року.

В наданому позивачем акті внутрішнього контрольного обміру по об'єкту "Реконструкція частини колишньої контори радгоспу під медичну амбулаторію загальної практики сімейної медицини по вул. Гагаріна в с. Мала Снітинка Фастівського району" від 11.06.2013 зазначено про виконання підрядних робіт на 70468,26 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2013 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Фастівської центральної районної лікарні залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2013 у справі №911/1337/13 - без змін.

2. Матеріали справи №911/1337/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Кондес Л.О.

Ропій Л.М.