Постанова № 33898854, 19.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р. Справа№ 910/2124/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Шпура Ю.В. - дов. № 08-03-29/496-12 від 28.11.2012р.

від відповідача-1: Пешков О.А. - дов. № 9 від 02.02.2013р.

від відповідача-2: Осадча А.В. - дов. № 841-L від 01.10.2012р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2013р. (повний текст підписано 03.06.2013р.)

у справі № 910/2124/13 (суддя Домнічева І.О.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна

страхова компанія «Оранта»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія

«НОВА» (відповідач - 1)

Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна

Лімітед» (відповідач - 2)

про відшкодування шкоди в порядку регресу

В судовому засіданні 19.09.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2013р. Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» та Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» про відшкодування шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що виплативши своєму страхувальнику згідно договору добровільного страхування транспортного засобу серії УБ № 836583 від 01.08.2011р. страхове відшкодування, набув права зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток, якими, на думку позивача, є відповідач - 1 та відповідач - 2.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.05.2013р. у справі № 910/2124/13 позов задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 50 000, 00 грн. страхового відшкодування та 1 130, 54 грн. судового збору.

Стягнуто з Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед» на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 26 095, 50 грн. страхового відшкодування та 589, 96 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач - 1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, оскільки, на думку апелянта, судом не застосовано норми ст. ст. 29, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», вартість залишків автомобіля не підтверджена, Звіт про оцінку пошкодженого автомобіля не засвідчений печаткою установи та підписаний невідомими особами без належних повноважень, при складанні Звіту представників Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» не запрошували, а виплата страховою компанією страхового відшкодування в порядку регресу виникає з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування, тому у зв'язку з відсутністю претензії, відповідач - 1 не порушив права позивача.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013р. для розгляду справи № 910/2124/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Мальченко А.О., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 25.07.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2013р. у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 12.09.2013р., продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

19.08.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача - 2, а 10.09.2013р. від представника відповідача - 1 надійшли додаткові документи, на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 12.09.2013р. у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 19.09.2013р.

16.09.2013р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли пояснення № 09-06-02/1557 від 16.09.2013р. (вх. № 09-11/14276) та 19.09.2013р. в судовому засіданні документи, на виконання вимог ухвали суду, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача - 1 в судовому засіданні апеляційної інстанції 19.09.2013р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. Представник відповідача - 2 підтримав позицію відповідача - 1.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 19.09.2013р. заперечував проти доводів відповідача - 1, викладених в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2011р. між Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (позивач, страховик за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Абрил» (страхувальник за договором) укладено договір добровільного страхування транспортного засобу серії УБ № 836583, відповідно до якого застраховано майнові інтереси страхувальника, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем «Mitsubishi LANCER», д. н. АА 0457 КТ.

Згідно розширеної довідки ВДАІ Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області № 8889644, 07.10.2011р. на дорозі М-03 Київ - Харків - Довжанський (на Ростов-на-Дону) 100км. 830м. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Skoda Roomster», д. н. АА 8513 НЕ, під керуванням Овсієнка С.П., та автомобіля «Mitsubishi LANCER», д. н. АА 0457 КТ, під керуванням Созанського В.В.

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08.11.2011р. у справі № 3-1675 Овсієнка С.П. визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту № АА0457КТ-07.11/1 від 07.11.2011р. про оцінку автомобіля, складеного за заявою позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант - АСІСТАНС», матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Mitsubishi LANCER», д. н. АА 0457 КТ, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 154 483, 40 грн.

При цьому Звіт був виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант - АСІСТАНС» на підставі договору (агентська угода) № 08-03-26/15-01-10 від 01.03.2010р., замість генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант - АСІСТАНС» Звіт було підписано начальником ДРЦ Кияницею В.П. на підставі доручення, згідно кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 5858 від 05.04.2008р. (діє безстроково) Захарченко О.М. має право складання таких звітів та проведення досліджень в межах напряму «оцінка дорожніх транспортних засобів», згідно сертифікату № 12231/11 суб'єкта оціночної діяльності від 22.07.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант - АСІСТАНС» має право на здійснення практичної оціночної діяльності «оцінка колісних транспортних засобів», строк дії сертифікату з 22.07.2011р. по 22.11.2014р., позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії вказаних документів, та Звіту № АА 0457 КТ - 07.11/1 від 07.11.2011р. з печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант - АСІСТАНС».

Отже, позивачем доведено компетентність та правомірність складання Звіту № АА 0457 КТ - 07.11/1 від 07.11.2011р.

При цьому експертом встановлено, що сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу (141 497, 90 грн.) і ВТВ (12 985, 50 грн.) менша ринкової вартості пошкодженого автомобіля «Mitsubishi LANCER», д. н. АА 0457 КТ, що складає 164 043, 18 грн.

Відповідно до п. 13.14 договору форми № 83 серії УБ № 836583, за цим договором умова «повна загибель» - це умова, коли витрати на відновлювальний ремонт (включаючи транспортування до місця ремонту) становить понад 75% дійсної вартості застрахованого ТЗ на дату настання страхового випадку. При розрахунку страхового відшкодування застосовується менша з двох сум - страхова сума, зазначена у цьому договорі, або дійсна вартість застрахованого ТЗ на дату настання страхового випадку.

Згідно п. 13.15.2 зазначеного договору, який обраний позивачем для проведення розрахунку, при врегулюванні збитку за умовою «повна загибель» розрахунок страхового відшкодування здійснюється у межах страхової суми (граничної суми виплати) з урахуванням умов цього договору, за вирахуванням вартості пошкодженого застрахованого ТЗ.

При цьому вартість пошкодженого застрахованого ТЗ визначається шляхом проведення маркетингового дослідження з визначенням його вартості.

Згідно протоколу № 4041 затвердження результатів аукціону від 09.11.2011р. комісією розглянуто та затверджено результати проведення маркетингового дослідження з визначення вартості застрахованого транспортного засобу «Mitsubishi LANCER», д. н. АА 0457 КТ, за допомогою інтернет-аукціону, за результатами якого визначено вартість пошкодженого автомобіля в розмірі 84 000, 00 грн.

При цьому, колегія суддів констатує, що відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано вартість залишків застрахованого позивачем автомобіля.

При цьому посилання відповідача - 1 на не запрошення його для участі в огляді пошкодженого автомобіля та позбавленні можливості самостійно перевірити наявність пошкоджень є суб'єктивною позицією останнього і не доводять порушення оцінювачем п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки відповідно до вказаного пункту виклик заінтересованих осіб здійснюється замовником дослідження у разі потреби.

Страховим актом № СТО-11-19821/1 від 28.11.2011р. подію із застрахованим автомобілем позивачем визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування у розмірі 76 095, 50 грн., виходячи з наступного розрахунку: дійсна вартість ТЗ - 160 900, 00 грн., франшиза - 804, 50 грн., вартість залишків у разі повного конструктивного знищення ЗНТ - 84 000, 00 грн.

При цьому розмір страхового відшкодування позивачем визначений у відповідності до умов договору № УБ 836583 від 01.08.2011р., укладеного між ним та його страхувальником. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування транспортного засобу серії УБ № 836583 від 01.08.2011р., на підставі страхового акту № СТО-11-19821/1 від 28.11.2011р. (а.с. 38), заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування № 130 від 18.11.2011р. (а.с. 37) здійснив виплату своєму страхувальнику 76 095, 50 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 89270 від 14.12.2011р. (належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи) (а.с. 47).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Наведене також випливає з приписів п. 1 ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України, згідно якої збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Із розширеної довідки ВДАІ Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області № 8889644 вбачається, що автомобіль «Skoda Roomster», д. н. АА 8513 НЕ, водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло за собою заподіяння шкоди автомобілю «Mitsubishi LANCER», д. н. АА 0457 КТ, належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Ілта». Однак, на момент вчинення ДТП вказаний автомобіль на законних підставах належав (перебував у володінні) відповідачу - 2 на підставі Генеральної угоди з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів № 78/05 від 17.01.2005р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ілта» (лізингодавець) та Підприємством з іноземними інвестиціями Кока-Кола Беверіджиз Україна ЛТД», яке а подальшому перейменоване на Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (лізингоотримувач).

Згідно п. 2.2. Генеральної угоди № 78/05 від 17.01.2005р. транспортний засіб вважається взятим лізингоодержувачем у лізинг від лізингодавця на умовах цієї угоди з дати підписання акту приймання-передачі (додатку № 3 до цієї лізингової угоди) лізингоодержувачем та лізингодавцем, датою передачі транспортного засобу вважається дата, зазначена в акті приймання-передачі.

Актом приймання-передачі автотранспортного засобу, підписаного сторонами 19.05.2008р., підтверджується факт передачі відповідачу - 2, зокрема автомобіля «Skoda Roomster», д. н. АА 8513 НЕ.

Із наказу № 273 від 02.03.2010р. (а.с. 195) вбачається, що Овсієнко С.П. на момент вчинення ДТП працював на посаді торгового представника Київської філії Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», що також підтверджується даними, зазначеними в постанові Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08.11.2011р. у справі № 3-1675 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв'язку із вчиненням даної ДТП.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Оскільки вина водія Овсієнка С.П., який керував автомобілем «Skoda Roomster», д. н. АА 8513 НЕ, що був переданий у фінансовий лізинг Іноземному підприємству «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (відповідачу - 2 ) на підставі Генеральної угоди з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів № 78/05 від 17.01.2005р., встановлена у судовому порядку, а доказів того, що останній не виконував своїх трудових обов'язків на час ДТП матеріали справи не містять, колегія суддів вважає, що відповідач - 2 Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» є особою, відповідальною за шкоду, заподіяну власнику автомобіля «Mitsubishi LANCER», д. н. АА 0457 КТ.

Одночасно з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Skoda Roomster», д. н. АА 8513 НЕ, на момент ДТП була застрахована відповідачем - 1 (Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «НОВА»), що підтверджується Полісом № АА/3846338 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 188). Термін дії полісу з 16.05.2011р. до 15.05.2012р., тип полісу - 1.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на дату ДТП) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Згідно даного полісу передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, в сумі 50 000, 00 грн. та передбачено франшизу в розмірі 0 (нуль) грн.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Skoda Roomster», д. н. АА 8513 НЕ, під час ДТП, встановлена у судовому порядку, а матеріалами справи підтверджується законність керування водієм Овсієнком С.П. забезпеченим автомобілем «Skoda Roomster», д. н. АА 8513 НЕ, під час вчинення даної ДТП. Доказів протилежного суду не надано.

Порядок виплати страхового відшкодування страховиком за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Матеріалами справи підтверджується, що вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 141 497, 90 грн. згідно Звіту, з урахуванням розрахунку позивача щодо розміру виплати своєму страхувальнику страхового відшкодування та виплати позивачем 76 095, 50 грн. страхового відшкодування, до позивача перейшло право вимоги в межах виплаченої ним суми у розмірі 76 095, 50 грн.

Враховуючи визначені Полісом № АА/3846338 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач - 1 зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 50 000, 00 грн. (частина вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, яка обмежена лімітом відповідальності за Полісом № АА/3846338), а тому колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом вірно задоволені позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, на страхувальника покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність, яка наступає лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди.

Таким чином, колегія суддів констатує, що особами, відповідальними за заподіяну потерпілому шкоду, є страхова компанія (відповідач - 1) відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах ліміту 50 000, 00 грн., передбаченого Полісом № АА/3846338 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відповідач - 2 (Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед») відповідно до вимог ст. ст. 1188, 1194 Цивільного кодексу України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем - 1 як страховиком.

Отже, відповідальність за шкоду в сумі 26 095, 50 грн., яка не підлягає відшкодуванню відповідачем - 1 як страховиком за Полісом № АА/3846338, покладається у відповідності до ст. ст. 993, 1188, 1194 Цивільного кодексу України на відповідача - 2 Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед».

При цьому, колегія суддів констатує, що посилання апелянта на ненастання у нього обов'язку щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу не ґрунтується на матеріалах справи та нормах чинного законодавства.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального права відповідає встановленим обставинам справи, з наданням належної оцінки доказам по справі, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 28.05.2013р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2013р. у справі № 910/2124/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2013р. у справі № 910/2124/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/2124/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 24.09.2013р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Мальченко А.О.

Остапенко О.М.