Рішення № 33898780, 26.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15688/13 26.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського"

до Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування"

про стягнення 289 123,70 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Манькевич В.С.

від відповідача: Карапута Л.М.

вільний слухач: Кирічок І.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" (далі-відповідач) про стягнення 289 123,70 грн., з яких - 146 400,00 грн. основної заборгованості, 6 582,00 грн. річних з простроченої суми, 133 224,00 грн. неустойки за затримку розрахунку, 2 917,70 грн. інфляційних нарахувань. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору №30884 на виконання проектних робіт від 20.09.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03.09.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

23.09.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що позивачем не було надано до суду належних доказів виконання робіт за договором, що виключає підстави для задоволення позовних вимог. Крім того, позивачем науково-технічна документація згідно положень п.3.2. договору відповідачу не передана, жодних повідомлень про її наявність відповідачу надіслано не було, що свідчить про відсутність підстав для виконання вимог щодо оплати згідно п. 2.6. договору, а також інших виплат зазначених у позовній заяві.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 26.09.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського" та Державним підприємством "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" був укладений договір на виконання проектних робіт №30884, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач бере на себе виконання роботи: Реконструкція будівлі «Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» по вул. Хрещатик, 2, в м. Київ». Розробка металевих конструкцій додаткових перекриттів на позн.+13,500 м. та +25,100 м. з підсиленням існуючого каркасу. Стадія «Р» відповідно до узгодженого сторонами технічного завдання, яке є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору за виконані роботи згідно цього договору відповідач перераховує позивачеві 245 000,00 грн.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що відповідач не пізніше 5-ти денного терміну після підписання даного договору перераховує позивачу аванс у розмірі 40% вартості робіт у сумі 117 600,00 грн.

Згідно п. 2.6. договору остаточний розрахунок здійснюється після здачі та приймання всієї роботи у 5-денний термін після підписання відповідачем акту здачі-приймання науково-технічної продукції за мінусом проплат передбачених п. 2.4. договору та з урахуванням вимог, викладених у п.п. 2.2.,2.3. даного договору.

Відповідно до п. 3.2. договору здача і приймання роботи по кожному етапу чи роботи в цілому оформляється двостороннім актом здачі-приймання виконаних робіт, що складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони. Разом з актами здачі-приймання відповідачеві передаються 4 комплекти науково-технічної документації. На прохання відповідача, позивач може надавати додаткову кількість примірників науково-технічної документації, вартість якої обумовлюється додатковою угодою до даного договору.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що у випадку мотивованих зауважень відповідача до виконаних робіт сторонами складається двосторонній акт із переліком необхідних доробок і термінів їх виконання.

Відповідно до п. 5.2. договору у разі несплати у зазначений в п. 2.6. та 2.7. даного договору термін виконаних і прийнятих робіт відповідач платить позивачу неустойку у розмірі 0,5% від неоплаченої суми за час прострочки за кожний день прострочки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору були виконані, а відповідачем прийняті всі передбачені договором роботи загальною вартістю 294 000,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання науково-технічної продукції від 30.12.2011 р., які підписані представниками сторін (копії в матеріалах справи).

При цьому, відповідач за виконані роботи не розрахувався в повному обсязі, неоплаченими залишилися виконані роботи на суму 146 400,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6 582,00 грн. 3% річних з простроченої суми, 133 224,00 грн. неустойки за затримку розрахунку, 2 917,70 грн. інфляційних нарахувань.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору на виконання проектних робіт №30884 від 20.09.2011 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав передбачені договором підрядні роботи на суму 294 000,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання науково-технічної продукції від 30.12.2011 р., який підписаний представниками сторін та прийнятий відповідачем без зауважень.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Так, позивачем було виконано замовлені відповідачем підрядні роботи, характер та обсяг яких встановлено в договорі, зазначені роботи було прийнято відповідачем без зауважень по акту здачі-приймання робіт, при цьому, про наявність жодних недоліків у виконаних роботах відповідачем не заявлялось.

Таким чином, спростовуються твердження відповідача, що позивачем не було надано до суду належних доказів виконання робіт за договором, що виключає підстави для задоволення позовних вимог, а також те, що позивачем науково-технічна документація згідно положень п.3.2. договору відповідачу не передана, жодних повідомлень про її наявність відповідачу надіслано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Однак відповідач не провів оплати виконаних позивачем робіт на загальну суму 146 400,00 грн., доказів протилежного суду не надав.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені п. 2.6. договору, обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи в розмірі 146 400,00 грн. настав з моменту підписання акту здачі-приймання науково-технічної продукції від 30.12.2011 р. та повинен бути виконаний до 05.01.2012 р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог належними доказами, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору на виконання проектних робіт №30884 від 20.09.2011 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення 146 400,00 грн. основної заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 133 224,00 грн. неустойки за затримку розрахунку за період з 05.01.2012 р. по 04.07.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що в останньому допущено помилки у визначенні періоду простроченого грошового зобов'язання, розрахунок проведено за період більше 6 місяців в порушення положень ч. 6 ст. 232 ГК України та допущено помилку у визначені відсотків з яких від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання розраховується пеня.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені в розмірі 11 136,00 грн., яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за період не більше 6 місяців з 05.01.2012 р. по 05.07.2012 р.

Також позивач просить стягнути з відповідача 6 582,00 грн. річних з простроченої суми, 2 917,70 грн. інфляційних нарахувань за період з 05.01.2012 р. по 04.07.2013 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних збитків і встановив, що в останньому допущено помилки у визначенні розміру інфляційних втрат, оскільки за заявлений період середній індекс інфляції становить від'ємний показник, а тому інфляційні нарахування відсутні.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума 3% річних в розмірі 6 582,00 грн., яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 05.01.2012 р. по 04.07.2013 р.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, літ. А, ідентифікаційний код - 01422832), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського" (02660, м. Київ, вул. Шимановського, буд. 2/1, ідентифікаційний код - 36861591) 146 400 (сто сорок шість тисяч чотириста) грн. 00 коп. - основного боргу, 6 582 (шість тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн. 00 коп. - 3% річних, 11 136 (одинадцять тисяч сто тридцять шість) грн. 00 коп. - пені та 3 282 (три тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 36 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 30.09.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.