Рішення № 33898748, 01.10.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 р. Справа № 909/1013/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: агрофірми " Прут", вул. Довбуша,115, м.Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область,78256

до відповідача: управління освіти Коломийської міської ради, вул. Кобринського, 10, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область,78200

про стягнення 145586,59 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник Халус А.Г., (довіреність № б/н від 01.10.13)

від відповідача: представник Фенин У.І., (довіреність № 702/01-17/05 від 23.09.13),

ВСТАНОВИВ:

агрофірма " Прут" звернулась в суд із позовом до управління освіти Коломийської міської ради про стягнення 145586,59 грн.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договорів на закупівлю продуктів харчування у 2012 році, а саме: № 6 від 04.01.12, №7 від 04.01.12, №16 від 20.02.12, №17 від 20.02.12, №18 від 20.02.12, №24 від 01.03.12, №25 від 01.03.12, №26/а від 15.05.12 та обґрунтовано положеннями ст.193 Господарського та ст.526, 629 Цивільного кодексів України.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов та подав суду клопотання вх. № 15264/13 від 01.10.13 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме актів звірки розрахунків від 01.08.13.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, оскільки заборгованість за договорами № 6 від 04.01.12 та № 24 від 01.03.12 перед позивачем відсутня .

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представників сторін, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

04.01.12, 20.02.12, 01.03.12, та 15.05.12 між управлінням освіти Коломийської міської ради (замовник) та агрофірмою " Прут" (учасник) укладено договори на закупівлю товарів за державні кошти №№ 6,7,16,17,18,24,25 та №26/а.

Згідно умов даних договорів відповідач зобов"язався у 2012 році поставити товари, зазначені у договорах, а позивач, у свою чергу, - прийняти та оплатити такі товари (п.1.1 договорів).

Розділом 4 договорів №№ 6,7,16,17,18,24,25 та №26/а сторони погодили порядок здійснення оплати товару позивачем: оплата проводиться Замовником після пред"явлення Учасником накладної на оплату товару (далі накладна) або поетапної оплати Замовником поставлених товарів.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів та пояснень представників сторін в судовому засіданні судом встановлено, що з моменту укладення даних договорів позивачем поставлено, а відповідачем, у свою чергу, - отримано та частково оплачено поставлені позивачем продукти харчування. Підтверджений матеріалами справи залишок заборгованості відповідача становить 131706,84 грн.

15.07.13 за №103 позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою погасити існуючу заборгованість. У відповідь на претензію відповідачем надіслано лист № 526/01-16/07 від 18.07.13, у якому відповідач визнав суму заборгованості та зобов"язався погасити її по мірі надходження коштів із міського бюджету.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення зобов"язань, є , зокрема, договір. Аналогічні принципи закріплено і в ст.174 Господарського кодексу України: господарський договір є підставою виникнення господарських зобов"язань.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Оскільки договори №№6,7,16,17,18,24,25 та №26/а за своєю правовою природою є договорами на поставку товарів, то до них застосовуються положення глави 54 ЦК України.

За змістом ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення встановлено і статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання відповідачем грошових зобов"язань встановлено розділом IV договорів №№6,7,16,17,18,24,25 та №26/а : оплата проводиться Замовником після пред"явлення Учасником накладної на оплату товару (далі накладна) або поетапної оплати Замовником поставлених товарів. Отже, відповідач зобов"язаний у відповідності до вимог ст.692 ЦК України оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на викладене та встановлення судом факту порушення відповідачем грошового зобов'язання та часткового визнання позову, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню в сумі 131706,84 грн.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.8, 124 Конституції України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610, 612, 614, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов агрофірми "Прут" до управління освіти Коломийської міської ради про стягнення 145586,59 грн. заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з управління освіти Коломийської міської ради (м.Коломия, вул.Кобринського, 10, код ЄДРПОУ 02143442) на користь агрофірми " Прут" (м.Коломия, вул. Довбуша115, ідент. код 04527767, р/р 26007311011901 в ПАТ "Ідея-Банк"( м.Івано-Франківськ МФО 336310) 131706,84 (сто тридцять одну тисячу сімсот шість гривень вісімдесят чотири копійки) основного боргу та 2634,15 (дві тисячі шістсот тридцять чотири гривні п"ятнадцять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Максимів Т. В. 04.10.13