Рішення № 33898671, 01.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.10.2013р. Справа № 905/6612/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Форт Старт»,

ЄДРПОУ 37841707, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Донагро»,

ЄДРПОУ 23600926, м.Донецьк

про визнання недійсним договору №201 від 01.02.2013р.

Суддя Г.В. Левшина

Представники:

від позивача: Калугіна О.Ю.-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Форт Старт», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Донагро», м.Донецьк, про визнання договору №201 від 01.02.2013р. недійсним.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на той факт, що при укладанні оспорюваного правочину відповідач не бажав настання реальних правових наслідків, що обумовлені вказаним договором.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву без номера та дати, що надійшли на адресу суду 01.10.2013р., в яких позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх безпідставність внаслідок виконання сторонами спірного договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

01.02.2013р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір №201, відповідно до умов якого відповідач (постачальник) зобов'язався поставити продукцію згідно з поданою заявкою, іменовану надалі «товар», документи, що відносяться до нього у власність покупця, а позивач (покупець) - прийняти товар у кількості, по ціні, на умовах обумовлених специфікацією до даного договору або заявкою, що є невід'ємною частиною.

Відповідно до п.1.3 договору найменування товарів: «Запчастини для ремонту обладнання».

Сторонами 26.07.2013р. була укладена додаткова угода №1 про зміну договору №201 від 01.02.2013р., згідно якої пункт 1.2 договору скасовано та викладено у наступній редакції: «Постачальник зобов'язався поставити продукцію згідно з поданою заявкою, іменовану надалі «товар», документи, що відносяться до нього у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар у кількості, по ціні, на умовах обумовлених специфікаціями №1, №2 (додаток №1, №2) до даного договору або заявкою, що є невід'ємною частиною його».

Згідно п.2 додаткової угоди №1 від 26.07.2013р., пункти 3.1, 3.2 договору №201 від 01.02.2013р. також змінені та викладені в наступній редакції: «Загальна ціна цього договору складає 2600000,00 грн. (два мільйона шістьсот), в тому числі ПДВ - 433333,33 грн., а саме:

- ціна товару згідно з специфікацією №1 становить 2447200,00 грн. (два мільйона чотириста сорок сім тисяч двісті), в тому числі ПДВ - 407866,67 грн.

- ціна товару згідно з специфікацією №2 становить 152800 грн. (сто п'ятдесят дві тисячі вісімсот), в тому числі ПДВ - 25466,67 грн.

Ціна товару та загальна вартість кожної партії товару з урахуванням умов поставки визначається специфікаціями до даного догвоору або визначаються сторонами в заявках до даного договору, які є його невід'ємною частиною».

Вказаною додатковою угодою сторони також визначили порядок розрахунків, а саме: пункт 4.2 договору №201 від 01.02.2013р. виклали в наступній редакції: «По специфікації №1 оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно рахунка на оплату у 10 денний термін з дня отримання товару. По специфікації №2 оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно рахунка на оплату у 2 (двох) денний термін з дати поставки товару постачальником покупцю та при обов'язковій умові надання усіх документів згідно 5.3 договору».

Пункти 5.1.2 та 5.2 договору №201 від 01.02.2013р. також змінені та викладені в наступній редакції: «По специфікації №1 строк поставки товару 5 діб з дати отримання заявки, але не пізніше 15 діб після отримання оплати. По специфікації №2 строк поставки товару 7 діб з дати отримання заявки. По специфікації №1 датою поставки вважати дату виписки податкової та видаткової накладної, а саме останню дату підписання одного з двох документів, з обов'язковим наданням товаросупроводжувальної документації згідно п.5.3 договору. По специфікації №2 дату поставки вважати дату переходу права власності з обов'язковим наданням товаросупроводжувальної документації згідно п.5.3 договору».

Виходячи зі змісту позовної заяви, зобов'язання відповідача за договором №201 від 01.02.2013р. належним чином не виконані. Зокрема, як вказує позивач, відповідачем був переданий товар на суму 4090065,44 грн., а мав був бути переданий на суму 4242903,20 грн.

Таким чином, позивач вважає, що при укладені спірного договору ТОВ «Фірма Донагро», м.Донецьк не бажало настання реальних правових наслідків, що обумовлені вказаним договором.

Як наслідок, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору №201 від 01.02.2013р. недійсним.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на безпідставність позовних вимог.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги неправомірними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як встановлено судом, 01.02.2013р. між сторонами був укладений договір №201 з додатковою угодою №1 від 26.07.2013р., відповідно до умов якого відповідач (постачальник) зобов'язався поставити продукцію згідно з поданою заявкою, іменовану надалі «товар», документи, що відносяться до нього у власність покупця, а позивач (покупець) - прийняти товар у кількості, по ціні, на умовах обумовлених специфікаціями №1, №2 (додаток №1, №2) до даного договору або заявкою, що є невід'ємною частиною його.

За приписом п.2 додаткової угоди №1 від 26.07.2013р. загальна ціна цього договору складає 2600000,00 грн. (два мільйона шістьсот), в тому числі ПДВ - 433333,33 грн.

Пунктом 2 додаткової угоди №1 від 26.07.2013р. сторонами також встановлено, що по специфікації №1 оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно рахунка на оплату у 10 денний термін з дня отримання товару. По специфікації №2 оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно рахунка на оплату у 2 (двох) денний термін з дати поставки товару постачальником покупцю та при обов'язковій умові надання усіх документів згідно 5.3 договору

Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що строк поставки по специфікації №1 5 діб з дати отримання заявки, але не пізніше 15 діб після отримання оплати. По специфікації №2 строк поставки товару 7 діб з дати отримання заявки.

Сторонами також узгоджено, що строк дії договору - до 31.12.2014р., а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами (п.11.1 договору №201 від 01.02.2013р.).

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, за змістом п.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За висновками суду, сторонами в договорі №201 від 01.02.2013р. було узгоджено такі істотні умови господарського договору як предмет, ціна та строк дії договору, внаслідок чого він є укладеним відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України та ст.180 Господарського кодексу України.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, згідно з наданими до матеріалів справи видатковими накладними у 2013р.

Видаткова накладнаРН\0000001лютий15008.00Видаткова накладнаРН\0000005квітень31129.20Видаткова накладнаБНквітень30120.00Видаткова накладнаБНквітень67320.00Видаткова накладнаРН\0000006квітень41808.00Видаткова накладнаРН\0000004квітень30960.00Видаткова накладнаРН\0000095липень60528.00Видаткова накладнаРН\0000087липень33948.00Видаткова накладнаРН\0000072липень58550.40Видаткова накладнаРН\0000071липень56208.00Видаткова накладнаРН\0000091липень54285.60Видаткова накладнаРН\0000067липень63240.00Видаткова накладнаРН\0000078липень59988.00Видаткова накладнаРН\0000080липень45948.00Видаткова накладнаРН\0000075липень20571.60Видаткова накладнаРН\0000073липень58831.20Видаткова накладнаРН\0000077липень51972.00Видаткова накладнаРН\0000076липень46384.80Видаткова накладнаРН\0000079липень40216.80Видаткова накладнаРН\0000066липень55356.00Видаткова накладнаРН\0000070липень56436.00Видаткова накладнаРН\0000068липень52140.00Видаткова накладнаРН\0000089липень33120.00Видаткова накладнаРН\0000081липень50052.00Видаткова накладнаРН\0000083липень51660.00Видаткова накладнаРН\0000082липень66228.00Видаткова накладнаРН\0000062липень55368.00Видаткова накладнаРН\0000090липень39012.00Видаткова накладнаРН\0000063липень57288.00Видаткова накладнаРН\0000061липень59520.00Видаткова накладнаРН\0000065липень47760.00Видаткова накладнаРН\0000064липень47760.00Видаткова накладнаРН\0000085липень17568.00Видаткова накладнаРН\0000084липень53424.00Видаткова накладнаРН\0000069липень55920.00Видаткова накладна РН\0000060липень38536.80Видаткова накладнаРН\0000114серпень47199.60Видаткова накладнаРН\0000113серпень57096.00Видаткова накладнаРН\0000106серпень47724.00Видаткова накладнаРН\0000102серпень49076.40Видаткова накладнаРН\0000100серпень66240.00Видаткова накладнаРН\0000097серпень28980.00Видаткова накладнаРН\0000115серпень38436.00Видаткова накладнаРН\0000119серпень41572.80Видаткова накладнаРН\0000122серпень35466.00Видаткова накладнаРН\0000123вересень59988.00Видаткова накладнаРН\0000124вересень50064.00Видаткова накладнаРН\0000138вересень10410.00за договором №201 від 01.02.2013р. відповідачем здійснювалось постачання товару позивачу на суму 4090065,44 грн. При цьому, факт вивезення товару транспортним засобом позивача з юридичної адреси відповідача підтверджується наданими до матеріалів справи подорожніми листами службового легкового автомобіля та документами про відрядження.

На вказану господарську операцію ТОВ «Виробниче об'єднання «Форт Старт», м.Донецьк були виписані відповідні податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно з банківськими виписками за травень-вересень 2013р. позивачем було здійснено погашення заборгованості перед відповідачем за поставлений товар на суму 4090065,44 грн.

Зазначені документи відповідно до вимог Закону України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність" є первинними документами, підставою для бухгалтерського обліку та відповідно до приписів ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України приймаються судом в якості належних та допустимих доказів по справі. Тобто, товар за оспорюваним правочином постачався відповідачем позивачу, а останнім здійснювалась оплата його вартості.

З урахуванням викладеного, за висновками суду, сторонами виконувались свої зобов'язання за укладеним договором №201 від 01.02.2013р.

Частиною 5 ст.203 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків. Сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним.

Таким чином, для визнання правочину фіктивним та, як наслідок, визнання його недійсним, необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину на ненастання правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а також відсутність будь-яких дій сторін, спрямованих на виконання умов договору.

При цьому, при зверненні до суду з позовом про визнання правочину фіктивним на позивача покладається обов'язок довести відсутність наміру в учасників правочину щодо створення юридичних наслідків.

Як встановлено судом вище, на виконання зазначеного вище договору №201 від 01.02.2013р. сторонами здійснювалось постачання товару та оплата його вартості. Викладене підтверджує наявність у сторін під час підписання оспорюваного правочину наміру створити реальні правові наслідки.

На підставі викладеного, враховуючи надані до матеріалів справи первинні документи, за висновками суду, сторонами було вчинено дії, спрямовані на настання відповідних правових наслідків, тому відсутні будь-які правові підстави вважати спірний договір фіктивним.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Жодних доказів того, що спірний договір поставки вчинений без наміру створення правових наслідків, позивачем не надано та, відповідно, таких обставин судом не встановлено.

Таким чином, судом встановлено, що спірний договір №201 від 01.02.2013р. відповідає вимогам чинного законодавства, має всі істотні умови, фактично виконувався сторонами та є дійсним.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на факт, що відповідачем був переданий товар не на всю суму, а лише на суму 4090065,44 грн., враховуючи, що викладені обставини не можуть бути підставою недійсності правочину.

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем наявності підстав для визнання спірного договору поставки №201 від 01.02.2013р. недійсним не доведено (зокрема, позивачем не доведено ані незаконність змісту правочину, ані недотримання форми, ані невідповідність волі та волевиявлення).

За таких обставин, враховуючи викладене, позов про визнання недійсним договору №201 від 01.02.2013р. підлягає залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Форт Старт», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Донагро», м.Донецьк про визнання договору №201 від 01.02.2013р. недійсним.

В судовому засіданні 01.10.2013р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина