Рішення № 33897677, 04.10.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22-ц/778/4739/13 Головуючий у 1-й інстанції Рибалко Н.І.

Суддя-доповідач Воробйова І.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Гончара О.С.

суддів Воробйової І.А., Кримської О.М.,

при секретарі Свинаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА :

У лютому 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову, позивач зазначав, що відповідно до укладеного договору № DNH4KR79800177 від 14 листопада 2006 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 2899 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення 14 листопада 2008 року. Згідно умов укладеного договору Договір складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам.

У порушення умов договору ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 15 січня 2013 року вона має заборгованість - 24515,69 грн., яка складається з наступного: 2320,73 грн. - заборгованість за кредитом, 8623,17 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 11928,19 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1143,60 грн. - штраф (процентна складова).

На підставі викладеного, позивач просив суд, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на корить ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 24515,69 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2013 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 12587 грн. 50 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 126 грн. 10 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить змінити оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення пені з ОСОБА_2 у сумі 11928 грн. 19 коп. задовольнити.

У засідання апеляційного суду, як і у засідання суду першої інстанції, ОСОБА_2, яка згідно довідки адресно-довідкового бюро УДМС України в Запорізькій області, з 1998 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18), не з"явилась.

За даними поштового повідомлення про виклик її у призначені на 12.09.2013, 03.10.2013 року судові засідання, за зазначеною адресою вона не проживає.

В силу ж ч.5 ст. 74 ЦПК України, відповідно до якої у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судова повідомлення вручене їм належним чином, а тому в порядку ч.2 ст. 305 ЦПК України справу в суді апеляційної інстанції розглянуто за його неявки.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в суді першої інстанції.

Зазначеним вимогам закону ухвалене по справі рішення в оскаржуваній частині в повній мірі не відповідає.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № DNH4KR79800177 від 14 листопада 2006 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 2899 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення 14 листопада 2008 року. Згідно умов укладеного договору Договір складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам.

При оформленні договору ОСОБА_2 була ознайомлена та погодилась з Умовами надання споживного кредиту фізичним особам ("Розстрочка")(СТАНДАРТ), які були надані їй у письмовій формі, що підтверджується підписом у заяві про видачу кредиту ( а.с. 4).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ОСОБА_2 після отримання кредиту у порушення умов договору зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 15 січня 2013 року має заборгованість - 24515,69 грн., яка складається з наступного: 2320,73 грн. - заборгованість за кредитом, 8623,17 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 11928,19 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1143,60 грн. - штраф (процентна складова).

Відмовляючи в задоволені позову в частині стягнення заборгованості з пені у сумі 11928.19 грн. суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку має місце подвійна цивільно-правова відповідальність одного і того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ст. 61 Конституції України.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони зроблені без визначення характеру спірних правовідносин та з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Виходячи з аналізу зазначених статей, штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Пенею ж є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тобто встановлює певні юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити певну суму, яка залежить не тільки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, а й від часу такого невиконання.

Тобто, пеня та штраф є різними видами неустойки як засобу юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій, як зазначав суд.

Штраф має разовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 5.3. кредитного договору від 14.11.2006 року штраф застосовується у випадку порушення позичальником строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів. Позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Пеня ж, в свою чергу, відповідно до 5.1 кредитного договору сплачується при порушенні позичальником зобов'язань із погашення кредиту у розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочення, але не менше 1 гривні.

Тобто штраф та пеня, відповідно до умов кредитного договору настають при різних обставинах порушення зобов'язання зі сторони боржника, а відтак є різними видами відповідальності за порушення зобов'язань боржником. У зв'язку з цим висновок суду першої інстанції щодо подвійної відповідальності відповідача за одне і теж саме порушення зобов'язання є необґрунтованим.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих вимог законом може встановлюватися спеціальна позовні давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)(п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України).

При цьому, як передбачено ч.1 ст. 259 ЦК України, позовні давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Враховуючи положення п.5.5 Умов надання споживчого кредиту ("Розстрочка") (Стандарт), відповідно до яких був укладений кредитний договір від 14.11.2006 року на строк по 14.11.2008 року і згідно якого сторони домовились, що термін позовної давності по вимогам про стягнення неустойки(пені, штрафів) за даним договором встановлюється тривалістю п"ять років, то за вказаних обставин заявлені у лютому 2013 року вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань у сумі 11928,19 грн. погоджуються з умовам кредитного договору, які сторонами не оспорювались, та положеннями ч.1 ст. 259 ЦК України, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»задовольнити.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2013 року в частині відмови у задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості з пені у розмірі 11928,19 грн. задовольнити.

В решті рішення не оскаржувалось.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: