Рішення № 33897128, 02.10.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер №243/6808/13-ц

Номер провадження №2/243/2630/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 2» жовтня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Чемодурової Н.О.

при секретарі Бондаренко О.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участю третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська нерухомість», про застосування наслідків нікчемного правочину, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2013 року до суду з уточненим в ході судового розгляду позовом до ОСОБА_3 звернулась ОСОБА_1 В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що навесні 2013 року в неї виник намір купити квартиру у м. Слов'янськ. В агентстві нерухомості їй було запропоновано оглянути з цією метою квартиру АДРЕСА_1. Квартира її влаштувала, з її власником, відповідачем по справі, 24 квітня 2013 року вони уклали попередній договір, згідно з яким відповідач зобов'язався передати їй квартиру у власність, шляхом підписання, не пізніше 24 травня 2013 року, нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу. Однак, договір купівлі-продажу так і не був укладений. Оскільки попередній договір не був посвідчений нотаріально, вважає його нікчемним. В якості застосування наслідків нікчемного правочину просить суд стягнути з відповідача на свою користь 8 100 грн., передані йому за попереднім договором в якості завдатку, а також понесені судові витрати по справі на оплату судового збору у сумі 114 грн. 70 коп. та правову допомогу у сумі 1000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2, діючий на підставі ордеру серії ДН №ООО,4337 від 21.06.2013р. та договору про надання правової допомоги (а.с. 2,7), позов підтримали повністю, на його обґрунтування навели доводи, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в його задоволенні, мотивуючи свої заперечення проти позову тими обставинами, що він та члени його родини у рівних долях були співвласниками квартири АДРЕСА_1. У січні 2013 року з питання надання допомоги у продажі квартири він звернувся до ТОВ «Слов'янська нерухомість». Приблизно у березні місяці квартиру оглянула

позивач і висловила намір її придбати. 24 квітня 2013 року у приміщенні ТОВ «Слов'янська нерухомість» ним та позивачем був підписаний запропонований агентством текст попереднього договору купівлі-продажу квартири. Пункт 2 попереднього договору не відповідає дійсності, оскільки спочатку завдаток був ним залишений у агентстві нерухомості, як гроші, потрібні на переоформлення житла. На теперішній час сума, передана позивачем в рахунок завдатку у розмірі 8 100 грн. знаходиться в нього. Вважає що саме така сума є для нього компенсацією шкоди, завданої йому відмовою позивача від придбання квартири. Так, звільняючи квартиру 01 червня 2013 року, він був змушений розмістити усі свої речі та меблі просто на вулиці, що призвело до їх зіпсування. Купити нове житло він не мав можливості, оскільки ще не була продана його квартира. Підписання нотаріального договору 24 травня 2013 року не відбулось з вини позивача, яка змінила свій намір купити квартиру.

Представник відповідача, ОСОБА_4, діюча на підставі ордеру серії ДН №ООО,44470 від 07.08.2013р. та договору про надання юридичних послуг (а.с. 16,17), в судовому засіданні позов не визнала, просила суд відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи, товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська нерухомість», належним чином повідомленого про час і дату розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Суду надано пояснення на позов наступного змісту, дійсно 24.04.2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підписали попередній договір на продаж квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2, яка належить останньому та членам його сім'ї в рівних долях, за яким до 24.05.2013 року сторони по попередньому договору повинні укласти нотаріальний договір купівлі-продажу. Одним з вимог даного договору було внесення задатку в розмірі 8100 грн. покупцем (ОСОБА_1) продавцю (ОСОБА_3), які були передані покупцем продавцю. Даний попередній договір був підписаний особисто покупцем та продавцем в присутності представника ТОВ «Слов'янська нерухомість». Продавець ОСОБА_3 звільнив вищевказану квартиру, для чого передав ключі покупцю (ОСОБА_1) та звільнив вищевказана квартиру. Згодом покупець ОСОБА_1 відмовилась від укладання нотаріального договору купівлі-продажу квартири з невідомих причин (а.с.59).

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила, що ввечері 01 червня 2013 року вона разом ОСОБА_1 прийшли до квартириАДРЕСА_1, яку остання мала намір купити. У квартирі був безлад, посеред квартири стояло піаніно, у кухні була відсутня раковина та підключена стара газова плита. Оскільки ОСОБА_1 виховує дитину-інваліда, то вона не мала фізичної можливості переїхати у квартиру з не функціонуючою кухнею.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначили, що їм достовірно відомо що наприкінці травня 2013 року на вулиці у подвір'ї ОСОБА_6 стояли меблі, які були зіпсовані проливними зливами.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 24 квітня 2013 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем по справі ОСОБА_3 був підписаний попередній договір (а.с.6). Цей факт сторонами визнаний та доказуванню не підлягає.

Даний договір укладений у простій письмовій формі. На виконання умов попереднього договору, а саме п. 2 позивач передала, а відповідач отримав суму завдатку в розмірі 1000 доларів США, що еквівалентно 8 100 гривень. Факт передачі позивачем грошових коштів в сумі 8 100

гривень сторонами в судовому засіданні не оспорювався, а їх перебування у відповідача підтверджене ним особисто в судовому засіданні та наданими письмовими поясненнями третьої особи.

Відповідно до п. 7 цього договору сторони повинні були укласти основний договір до 24 травня 2013 року, однак основний договір до зазначеного часу укладений не був.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до п. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі встановленій законом.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину не дійсним судом не вимагається.

Згідно роз'яснень, які містяться у п. 13 ППВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року, з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Враховуючи вище зазначене, вбачається що попередній договір, укладений сторонами 24 квітня 2013 року, не відповідає вимогам закону про його обов'язкове нотаріальне посвідчення, а отже останній є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Також суд зазначає, що у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідач не просив суд визнати попередній договір дійсним.

Крім того, з пояснень сторін та наданих суду доказів не видно, щоб одна із сторін ухилялася від його нотаріального посвідчення.

Згідно з вимогами ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд ставиться критично до посилань відповідача на те, що він не повинен повертати грошові кошти ОСОБА_1 з тих підстав, що сума у розмірі 8 100 грн. є для нього достатньою компенсацією шкоди, спричиненої псуванням меблів, оскільки такі міркування відповідача не ґрунтуються на законі, а в ході розгляду дійсної справи вимог про стягнення суми шкоди відповідачем не заявлялось.

Відповідно до статті 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Завдаток одночасно є доказом самого факту існування зобов'язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов'язання.

З огляду на зазначене та положення статей 546, 548 ЦК України завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов'язання.

Як було встановлено судом, попередній договір, укладений сторонами 24 квітня 2013 року не відповідає вимогам закону і є нікчемним.

Отже, суд приходить до висновку, що оскільки попередній договір є нікчемним, основний договір купівлі-продажу сторони не укладали, а тому одержані ОСОБА_3 від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 8 100 гривень є не завдатком, а авансом, який підлягає поверненню позивачу в розмірі сплаченої суми.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про те, що доводи позивача щодо стягнення суми повністю знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є законними обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Підлягають повному задоволенню вимоги позивача про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги в розмірі 1 000 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на правову допомогу та витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 20.12.2011 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З матеріалів справи встановлено, що правову допомогу позивачу на підставі ордеру ДН №ООО,4337 від 21.06.2013р. та договору про надання правової допомоги надавав адвокат ОСОБА_2, та який отримав від позивача за правову допомогу 1 000 грн. (а.с. 6-1).

З матеріалів справи встановлено, що адвокат ОСОБА_2 приймав участь у судових засіданнях по цій справі: 02 вересня 2013 року - 1 годину (а.с.41-43), 26 вересня 2013 року - 27 хвилин (а.с. 52-532), 02 жовтня 2013 року - 1 годину 1 хвилину (а.с. 65-66), а всього 148 хв.

Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» розмір мінімальної заробітної плати з січня 2013 року по 30 листопада 2013 року був встановлений - 1 147 гривні на місяць, тобто граничний розмір витрат за надання правової допомоги складає 1 131 грн. 71 коп. (1147х40% : 60 хв. х 148 хв. = 1 131,71 грн.).

При вирішенні даного спору, з урахуванням меж заявлених вимог, суд вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 1 000 грн., тобто у розмірі, який дійсно був сплачений позивачем, що підтверджується вищевказаною квитанцією.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 114 грн. 70 коп. на користь позивача і держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участю третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська нерухомість», про застосування наслідків нікчемного правочину - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованої і проживаючої за адресою: АДРЕСА_4, ІПН

НОМЕР_2) отримані за нікчемним правочином 8 100 грн. 00 коп., судові витрати, понесені на оплату судового збору у сумі 114 грн. 70 коп., судові витрати, понесені на оплату правової допомоги у сумі 1 000 грн. 00 коп., а всього 9 214 (дев'ять тисяч двісті чотирнадцять) грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 суму судових витрат у розмірі 114 грн. 70 коп. на користь держави на р/р 31210206700075, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Донецькій області, отримувач - Слов'янське УК /Слов'янськ/ 22030001, код ЄДРПОУ (банку) - 37803368, МФО - 834016, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлений « 3» жовтня 2013 року.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду Чемодурова Н.О.