Ухвала суду № 33896714, 19.09.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

УХВАЛА

іменем України

"19" вересня 2013 р. Справа № 817/1857/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Охрімчук І.Г.

Хаюка С.М.,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю

представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "02" липня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металевих виробів " до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод металевих виробів" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2013 р. №0000242200, від 16.05.2013 р. №0000252200, від 15.05.2013 р. № 0000212200.

В обґрунтування позову вказував на хибність висновків акта перевірки щодо встановлених порушень положень Податкового кодексу України, зазначає, що реальність здійснення господарських операцій з ТОВ "Технопромгруп " підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які відповідають нормам чинного законодавства, а згідно з даними офіційного сайту Міністерства доходів і зборів України ТОВ "Технопромгруп" на момент здійснення господарських операцій було зареєстроване в органах державної податкової служби як платник податку на додану вартість. Вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті без належного правового аналізу господарських операцій підприємства, суперечать достовірним даним бухгалтерського обліку, діючому законодавству, прийняті не на основі об'єктивних даних, а на помилкових висновках та припущеннях контролюючого органу.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.07.2013 р. позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як убачається із матеріалів справи, ТОВ "Завод металевих виробів" зареєстроване Сарненською районною державною адміністрацією 23.10.2009 р., код ЄДРПОУ 36697006, перебуває на обліку як платник податків в Сарненській МДПІ Рівненської області Державної податкової служби з 26.10.2009 р., зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво №100253757 від 10.11.2009 р.; основні види діяльності за КВЕД: холодне штампування та гнуття, виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, оброблення металів та нанесення покриття на метали.

На підставі направлення від 10.04.2013 р. №141/22, наказу від 10.04.2013 р. №235 уповноваженими особами Сарненської МДПІ Рівненської області Державної податкової служби згідно зі ст. 20 розділу І, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Завод металевих виробів" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності по взаєморозрахунках з ТОВ "Технопромгруп" (код за ЄДРПОУ 37301047) за період з 01.03.2012 р. по 30.06.2012 р.

За результатами перевірки складено акт №243/22/36697006 від 24.04.2013 р. (а.с.7-27), відповідно до висновків якого встановлені порушення:

- п.14.1.36, пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2767 грн., в тому числі за ІІІ квартали 2012 року в сумі 1383 грн.;

- пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 26350 грн., в тому числі за березень 2012 року в сумі 7905 грн., за травень 2012 року в сумі 10000 грн., за червень 2012 року в сумі 8445 грн., що призвело до завищення суми залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, який включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд.19,21 декларації з ПДВ), завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд.24 декларації з ПДВ), та призвело до заниження сплати податку на додану вартість майбутніх платежів.

На підставі цього акта перевірки Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 16.05.2013 р. №0000242200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 26350 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 13175 грн. (а.с.29),

від 16.05.2013 р. №0000252200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 23056 грн. (а.с.30),

від 15.05.2013 р. №0000212200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 2767 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 1383,50 грн. (а.с.31).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.

Підпунктом 138.1.1. пунктом 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Відповідно до п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4. статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.п.14.1.27. п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Співставляючи наведені норми законодавства з висновками суду першої інстанції наведеними у постанові, колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції ретельно проаналізовані правовідносини позивача з контрагентом ТОВ "Технопромгруп". На підставі проведеного аналізу суд прийшов до обґрунтованих та законних висновків про те, що відповідачем не доведено факту здійснення господарських операцій, що не спрямовані на реальне настання наслідків, а досліджені судом докази свідчать про зворотне.

При розгляді справи, судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань між суб'єктами господарювання.

Останні відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджують обґрунтованість визначення суми витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем з дотриманням вимог ст.ст.39, 138, 139, 140, 142, 143, 193, 198, 201 Податкового Кодексу України сформовано витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, віднесено відповідні суми до податкового кредиту з податку на додану вартість, визначено зобов'язання зі сплати податку на додану вартість.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД роти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

У справі "Інтерсплав" проти України (заява № 803/02) Європейський Суд з прав людини однозначно визначив, що платника податків може бути притягнуто до відповідальності за зловживання у сфері оподаткування тільки в тому випадку, якщо доведена його безпосередня участь у цих зловживаннях.Доводи апеляційної скарги відповідача фактично не містять будь-яких посилань на порушення судом норм матеріального та процесуального права і фактично зводяться до повторення тих висновків, що містить акт перевірки.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Оскільки постанову від 02.07.2013 р. Рівненським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у справі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "02" липня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Б.С. Моніч

судді: (підпис) (підпис) І.Г. Охрімчук С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя _______ Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено "24" вересня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод металевих виробів " вул.17 Вересня 21,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500

3- відповідачу Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул. Широка,18,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500