Ухвала суду № 33896603, 26.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1878/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., при секретарі Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Державної фінансової інспекції України про визнання протиправною та скасування вимоги в частині, -

В С Т А Н О В И Л А :

Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції України про визнання протиправною та скасування п. 2, пп. 3.1 п. 3, абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 3 пп. 3.2 п. 3, абз. 5 пп. 3.2 п. 3, абз. 1 пп. 3.3 п. 3, абз. 2 пп. 3.6 п. 3, пп. 3.7, 3.8 п. 3, абз. 2, 4, 9-10 п. 4, п.п. 5, 6, 8, 9, 10, 11, 13, 17, 18 вимоги № 05-14/82 від 22 січня 2013 року, а також її п.п. 2,3,5,6,8,9,13,14 в частині вимог щодо стягнення коштів з невизначеного кола осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 08 жовтня 2012 року по 07 грудня 2012 року Державною фінансовою інспекцією України проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за період з 01 березня 2010 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт № 05-21/84 від 14 грудня 2012 року.

З метою усунення виявлених ревізією порушень та попередження виникнення їх у подальшому, керуючись п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», пп. 15 п. 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України № 499/2011 від 23 квітня 2011 року, п. 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року, відповідач листом № 05-14/82 від 21 січня 2013 року встановив обов'язкові вимоги до позивача, серед яких позивачем оскаржуються наступні з них:

- (епізод 1) згідно з п. 2, стягнути у порядку, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України, з осіб, винних у недонарахуванні пені за несвоєчасне виконання робіт, передбачених умовами договорів № р6/9-190 від 30 грудня 2009 року та № р6/9-191 від 31 грудня 2009 року та невжитті заходів щодо її стягнення протягом строку позовної давності, шкоду в сумі 2 354,52 тис. грн.;

- (епізоди 2-9) згідно з п. 3, відобразити в обліку дебіторську заборгованість за невиконані ремонтно-будівельні роботи (різницю у вартості виконаних робіт) та стягнути кошти в сумі 1 623,57 тис. грн. з підрядних організацій, а саме: ПрАТ «ЗАНГАС-НГС» (пп. 3.1), ТОВ «Інтехальянс» (абз. 1 пп. 3.2), ТОВ ВФК «Промтехноінвест» (абз. 3 пп. 3.2), ПАТ «Укрбудгазресурс» (абз. 5 пп. 3.2), ТОВ НВФ «Торговий дім РЕМА» (абз. 1 пп. 3.3), ТОВ «Інтеренергоком» (абз. 2 пп. 3.6), МП «Мехбуд» (пп. 3.7), ТОВ «Агропромсантехенргосервіс» (пп. 3.8). У випадку об'єктивної неможливості стягнути кошти із зазначених контрагентів у порядку, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України, стягнути з осіб, винних у прийнятті завищених обсягів і вартості робіт та проведенні зайвих виплат, шкоду в сумі 1 623,57 тис. грн.;

- (епізоди 10-12) згідно з п. 4, відкоригувати (зменшити) в обліку зайве нарахування до оплати коштів на загальну суму 1 488,82 тис. грн. внаслідок завищення вартості наданих послуг та виконаних робіт підрядними організаціями: ПрАТ «ЗАНГАС-НГС» (абз. 2), ПНВП «Спецремналадка» (абз. 4), АО науково-технічним підприємством «Укрпроменерго» (абз. 9-10);

- (епізод 13) згідно з п. 5, відшкодувати в порядку ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України за рахунок винних осіб шкоду, що завдана в результаті своєчасного непроведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості з КП «Вінницябудмонтаж», ВАТ «Глуховецький завод залізобетонних виробів», ВАТ «Зінківська сільгосптехніка», ВАТ «Турківський маслозавод», СП Українсько-литовська фірма «Енергія», ВАТ «БК «Стрийбудмонтаж», СТОВ «Зоря», ТОВ «Укрзахідбуд», Міжгірського будівельно-деревообробного підприємства та ДСБМТ «Кривбасшахтопроходка»;

- (епізод 14) згідно з п. 6, у зв'язку із преміюванням колишніх працівників за економію паливно-енергетичних ресурсів, що не передбачено умовами колективних договорів, в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України, відшкодувати шкоду в розмірі 179,29 тис. грн. за рахунок осіб, винних у виплатах зайвих грошових коштів, та провести коригування перерахувань до державних цільових фондів в сумі 61,95 тис. грн.;

- (епізод 15) згідно з п. 8, внаслідок здійснення доплат за збільшення обсягу робіт при відсутності економії за тарифними ставками та при відсутності у штатному розписі посад, за якими надавалась доплата у порядку, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України, стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду в сумі 112,09 тис. грн.;

- (епізод 16) згідно з п. 9, за понаднормове списання паливно-мастильних матеріалів у порядку, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України, стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду в сумі 102,2 тис. грн.;

- (епізод 17) згідно з п. 10, внаслідок перерахування КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» за надані у завищених обсягах послуги з теплопостачання, відобразити в обліку дебіторську заборгованість за не надані обсяги послуг в сумі 98,99 тис. грн., стягнути з КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» зайво сплачені кошти та/або провести коригування взаєморозрахунків;

- (епізод 18) згідно з п. 11, через безпідставне перерахування ВРТП «Укргазенергосервіс» збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який нарахований на компенсацію за невикористані відпуски, провести коригування перерахувань до державних цільових фондів в сумі 90,27 тис. грн.;

- (епізод 19) згідно з п. 13, за виплачені надбавки за науковий ступінь кандидата наук працівникам, діяльність яких за профілем не співпадає з наявним науковим ступенем у порядку, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України, стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду в сумі 13,3 тис. грн.;

- (епізод 20) згідно з п. 17, внаслідок нарахування на основні засоби амортизації (на квартири, які фактично належать іншим фізичним особам), зменшити у бухгалтерському обліку вартість активів на суму 10 507,01 тис. грн. та відкоригувати у бухгалтерському обліку шляхом сторно витрати у сумі 132,54 тис. грн.;

- (епізод 21) згідно з п. 18, у зв'язку з непроведенням індексації житлового фонду (будинків та гуртожитків) провести індексацію житлового фонду та відповідно збільшити у бухгалтерському обліку вартість активів на суму 871,04 тис. грн.

Не погоджуючись з вимогою в частині та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для встановлення відповідачем вимоги, викладеної у пункті 2 були обставини з приводу ненарахування ВРТП «Укргазенергосервіс» ДК «Укртрансгаз» штрафних санкцій ТОВ «Укрпайпенерго» за несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами підряду на ремонт речі № р6/9-190 від 30 грудня 2009 року та № р6/9-191 від 31 грудня 2009 року, що є порушенням ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з п. 1.1. договору № р6/9-190 від 30 грудня 2009 року, ТОВ «Укрпайпенерго» зобов'язалось на свій ризик за завданням ВРТП «Укргазенергосервіс» виконати ремонт агрегату ГТД НК-16СТ виробництва ВАТ «КМПО», а ВРТП «Укргазенергосервіс» зобов'язалось прийняти відремонтований виріб та оплатити вартість ремонту.

Вартість ремонту, відповідно до п. 2.1 договору, з урахуванням умов доставки виробів згідно з пп. 3.2 та 3.6 укладеного договору зазначена в підписаній сторонами Специфікації, складеної відповідно до положень абзацу другого пункту 1.1.

Згідно з п. 2 Специфікації до договору № р6/9-190 від 30 грудня 2009 року, строк виконання ремонтних робіт встановлено 180 календарних днів з дати передачі виробу в ремонт.

З акту приймання-передачі б/н від 17 березня 2010 року вбачається, що ТОВ «Укрпайпенерго» прийняло від філії ВРТП «Укргазенергосервіс» в ремонт виріб, а згідно з актом б/н від 18 листопада 2010 року передало останньому з ремонту, що свідчить про прострочення виконання зобов'язання на 93 дні.

Згідно з п. 5.3.2 вказаного договору підряду передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язань щодо виконання ремонту (у тому числі строків за гарантійними зобов'язаннями згідно з пп. 4.5, 5.1.2. цих договорів) стягується пеня в розмірі 0,1 відсотка від вартості ремонту, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення.

На аналогічних з договором № р6/9-190 від 30 грудня 2009 року умовах щодо порядку визначення вартості послуг та відповідальності за несвоєчасне виконання розрахунків позивачем з ТОВ «Укрпайпенерго» укладений договір № р6/9-191 від 31 грудня 2009 року, предметом якого є послуги з ремонту виробу (ротора ВК ТВТ ГТК- 251) та за яким строк виконання капітального ремонту виробу визначено протягом періоду: грудень 2009 року - березень 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що виконання ремонту ТОВ «Укрпайпенерго» згідно з актом приймання виконаних робіт № 1 за жовтень 2010 вказує на прострочення виконання зобов'язання терміном 183 дні.

Крім того, під час виконання договорів № р6/9-190 від 30 грудня 2009 року та № р6/9-191 від 31 грудня 2009 року тривало виконання зобов'язань за попередньо укладеними договорами між тими ж сторонами: № р6/8-123 від 02 вересня 2008 року, № р6/9-176 від 11 грудня 2009 року та № р6/9-192 від 31 грудня 2009 року, за якими в той час обліковувалась заборгованість у філії ВРТП «Укргазенергосервіс» перед ТОВ «Укрпайпенерго», наявність якої не призвела до нарахування останнім штрафних санкцій на прострочену суму боргу.

Як встановлено судом першої інстанції, встановлена ревізією заборгованість за невиконані ремонтно-будівельні роботи та різниця у вартості виконаних робіт за підрядними організаціями ПрАТ «ЗАНГАС-НГС», ТОВ «Інтехальянс» (абз. 1 пп. 3.2), ТОВ ВФК «Промтехноінвест» (абз. 3 пп. 3.2), ПАТ «Укрбудгазресурс» (абз. 5 пп. 3.2), ТОВ НВФ «Торговий дім РЕМА», ТОВ «Інтеренергоком» (абз. 2 пп. 3.6), МП «Мехбуд» (пп. 3.7), ТОВ «Агропромсантехенргосервіс» (пп. 3.8) стала підставою для виставлення вимог, викладених у пункті 3.

За результатами ревізії встановлено включення ПрАТ «ЗАНГАС-НГС» до актів виконаних робіт витрат за здійснення авторського нагляду, які за умовами договору покладено на вказане товариство, у зв'язку з чим пред'явлення вищезазначених витрат до сплати Дирекції по будівництву газопроводу «Джанкой-Феодосія-Керч» призвело до завищення вартості робіт на суму 425,8 тис. грн. (з ПДВ) та порушення ст. 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2.1 генерального договору підряду № 1/46 від 25 липня 2003 року на виконання робіт при будівництві газопроводу «Армянськ-Джанкой» в АР Крим, укладеного між позивачем та ПрАТ «ЗАНГАС-НГС», останній зобов'язався виконати роботи з будівництва при власному керівництві, нагляді та власними робочими силами «роботи під ключ», що передбачені проектно-кошторисною документацією, розробка якої також забезпечується ним.

Згідно з п. 6 додаткової угоди до № 6 від 29 липня 2010 року до генерального договору підряду № 1/46 від 25 липня 2003 року встановлено, що затрати пов'язані зі здійсненням авторського нагляду виконуються за рахунок підрядника.

Крім того, закладення замовником витрат на здійснення авторського нагляду ПрАТ «ЗАНГАС-НГС» в сумі 354,834 тис. грн. (без ПДВ) підтверджується п. 22 Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва газопроводу Армянськ-Джанкой в АР Крим, затвердженого наказом НАК «Нафтогаз України» № 568 від 19 грудня 2007 року.

Також, колегія суддів зазначає, що проектна-кошторисна документація по газопроводу Армянськ-Джанкой в АР Крим з закладеними витратами на здійснення авторського нагляду, отримала позитивний комплексний висновок державної експертизи ДП «ЦС «Укрдержінвестекспертиза» № 348 від 14 грудня 2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ревізією в УМГ «Київтрансгаз» позивача в ході перевірки правильності застосування норм, розцінок та коефіцієнтів встановлено, що підрядною організацією ТОВ «Інтехальянс» при виконанні робіт по впровадженню системи керування лінійною частиною магістральних газопроводів та відводів: «Шебелінка-Полтава-Київ», «Єлець-Диканька-Київ», «Курськ-Київ», «Диканька-Київ», «Брянськ-Київ», «Тула-Шостка-Київ», «Київ-Захід України-1», «Київ-Захід України-2», «Південний Промінь», «Київ-Хотів», лупінг «Червонопартизанське підземне сховище газу», магістральний газовідвід до газорозподільної станції «Біла Церква» та магістральний газовідвід до газорозподільної станції «ТЕЦ-5».

Згідно з п. 3.3.12 ДБН Д.1.1-1-2000 встановлено, що незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у розрахунках за виконані роботи (форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрати», які були відповідно оформлені та оплачені за попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок.

Так, філією УМГ «Київтрансгаз» при розробці завдання на проектування об'єкту окремо передбачено виконання робіт в особливих умовах, а саме: п. 14 визначено, що будівництво буде проводитись в умовах діючої газотранспортної системи, що потребує розробки відповідного проекту організації будівництва з урахуванням виконання робіт, які будуть виконуватись в охоронних зонах діючих магістральних газопроводів, як об'єктів підвищеної небезпеки.

Згідно із зазначеним завданням, ТОВ «Технозв'язок» розроблено проект організації будівництва (шифр Т.09.001-ТЛМ-ПОБ) та кошторисну документацію (проектно-кошторисну документацію), в яких для визначення умов виконання робіт застосовано коефіцієнт до норм трудовитрат робітників та до часу експлуатації машин і механізмів К=1,2 у відповідності до п. 4.6 ВБН Д.1.1-00013741-01:2006 призначеного для виконання ремонтно-будівельних, монтажних та пуско-налагоджувальних робіт при їх виконанні в охоронних зонах діючих газопроводів.

Крім того, проектно-кошторисна документація, у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок затвердження інвестиційних програм проектів будівництва та проведення їх державної експертизи» № 1269 від 31 жовтня 2007 року, отримала позитивний висновок державної експертизи, проведеної Державним підприємством «Укрдержбудекспертиза» Міністерства регіонального розвитку та будівництва України за № 00-00134-09 від 07 серпня 2009 року, тобто отримала рекомендацію до затвердження із зазначенням відповідних техніко-економічних показників.

Після закінчення ревізії, філія УМГ «Київтрансгаз» листом № 7625/24-07 від 24 грудня 2012 року звернулась за роз'ясненням до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з приводу правомірності застосування проектною організацією коефіцієнтів на вплив умов праці при виконанні будівельно-монтажних робіт в охоронній зоні діючих магістральних газопроводів високого тиску, у відповідь на який Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України листом № 7/15-14 від 02 січня 2013 року повідомило про можливість застосування зазначених коефіцієнтів при обчисленні вартості виконання робіт на об'єкті будівництва до норм витрат праці робітників-будівельників, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, та часу експлуатації будівельних машин і механізмів, за відповідним визначенням в проекті організації будівництва та в кошторисній документації.

З матеріалів справи вбачається, що ревізією УМГ «Київтрангаз» встановлено неправомірне включення підрядною організацією ТОВ ВФК «Промтехноінвест» до актів (ф.КБ-2в) за липень-жовтень та грудень 2010 року по виконанню робіт з реконструкції установки пінного пожежогасіння на ГКС «Красилів» Красилівського ЛВУМГ відповідно до договору № 03-26-132 від 13 травня 2010 року та акту (ф.КБ-2в) за травень 2010 року по виконанню робіт з реконструкції замірних дільниць на ГКС «Красилів» відповідно до договору № 03-22-275 від 14 грудня 2010 року, завищеного усередненого показника розміру кошторисного прибутку (замість 2,50 грн./люд-год. застосовано 7,76 грн./люд-год), чим порушено пп. 3.1.18.2, 3.2.12 та 3.2.12.1 ДБН Д.1.1-1-2000.

Згідно з п. 3.1.18.2 ДБН Д.1.1-1-2000, розмір кошторисного прибутку приймається з урахуванням усереднених показників, наведених у додатку 12, з урахуванням обмежень, встановлених законодавством. Базою для обчислення кошторисного прибутку є загальна кошторисна трудомісткість. По будовах (об'єктах), до складу яких входять об'єкти різного призначення, кошторисний прибуток визначається диференційовано, виходячи з виду та призначення конкретного об'єкта та зазначається в графах 4, 5 та 8 ЗКР.

Відповідно до п. 3.2.12.1 ДБН Д.1.1-1-2000, розмір прибутку, якщо він планується, приймається в межах усереднених показників, наведених у додатку 12, з урахуванням обмежень, встановлених законодавством. По будовах (об'єктах), до складу яких входять об'єкти різного призначення, кошторисний прибуток визначається диференційовано виходячи з виду та призначення конкретного об'єкта.

Як встановлено судом першої інстанції, застосований відповідачем показник 2,50 грн./люд-год., згідно з п. 16 додатку 12 ДБН Д.1.1-1-2000, застосовується за умови виконання робіт з монтажу технологічних трубопроводів та технологічного устаткування.

Натомість позивачем в проектно-кошторисній документації для визначення кошторисного прибутку застосований показник 6,2 грн./чол.год. у відповідності до п. 5 додатку 12 до ДБН Д.1.1-1-2000 для виду будівництва «Промислові підприємства та об'єкти виробничого призначення», оскільки передбачалось проведення, як будівельних робіт, так і монтажних.

З матеріалів справи вбачається, що ревізією при проведенні перевірки філії УМГ «Київтрансгаз» встановлено завищення підрядником ПАТ «Укрбудгазресурс» обсягів виконаних робіт на суму 16,79 тис. грн. при виконанні зобов'язань за договором № 03-23-282 від 23 вересня 2010 року по об'єкту «Система керування лінійною частиною магістральних газопроводів «Єлець-Кременчук-Кривий Ріг», «Єлець-Курськ-Диканька», «Телемеханізація Сумського ЛВУМГ» по зворотній засипці траншей в актах приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за квітень-травень 2011 року, яка при прокладці кабелю в траншеях повинна бути менша на об'єм піску, внаслідок чого не дотримано вимоги п. 1.2.10 ДБН Д.2.2-1-99, затверджених наказом Держбуду України № 270 від 05 листопада 1999 року та п. 3.1.22 ДБН Д.1.1-1-2000.

Як вбачається з акту ревізії, що оскільки проектувальником ТОВ «Технозв'язок» в кошторисній документації по об'єкту не передбачались роботи з транспортування та планування витісненого ґрунту, то, як наслідок, зайво враховано роботи по засипці вручну траншей, пазух котлованів і ям, та відповідно завищено витрати труда робітників-будівельників на 459 люд/год. та 75 люд/год. Також, до актів приймання виконаних будівельних робіт включено роботи по засипці вручну траншей, пазух котлованів і ям, тоді як фактично з надлишкового ґрунту виконувались роботи по насипанню валу.

Згідно з вимогами п.1.2.10 розділу 1.2 «Правила обчислення обсягів робіт» технічної частини ДБН Д.2.2-1-99 «Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи Збірник 1. Земляні роботи.», обсяги надлишкового ґрунту, який підлягає перевезенню та плануванню на місці, необхідно приймати по кількості ґрунту, витісненого фундаментами, підвалами, технічними підвалами, колодязями, камерами, трубами, основами під трубопроводи, спеціальними піщаними засипками приямків, траншей пазух та іншими заглибленими спорудами.

Як встановлено контролюючим органом в ході ревізії, роботи по перевезенню надлишкового ґрунту та планування його на місці проектом робіт не передбачались в кошторисі та не проводились, у зв'язку з чим випливає висновок про відсутність законних підстав для застосування п.1.2.10 ДБН Д.2.2-1-99 до робіт здійснених підрядником.

З письмових пояснень інженера ІІ-ї категорії виконавців з капітального будівництва та капітальних та поточних ремонтів на об'єкті «Система керування лінійною частиною магістральних газопроводів «Єлець-Кременчук-Кривий Ріг», «Єлець-Курськ-Диканька», «Телемеханізація Сумського ЛВУМГ» вбачається, що при зворотній засипці траншей утворився залишок ґрунту в результаті витіснення його піщаним шаром (піском природним, збагаченим), у зв'язку з чим, у відповідності до проекту, було влаштовано вал над траншеєю висотою 10 % від глибини траншеї, товщиною 6 см та шириною 50 см.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем власні обрахунки щодо розміру та об'єму валу не проводились, пояснення інженера при здійсненні контрольних обстежень не враховувались, додаткових дій по дослідженню спірних питань не здійснювалось, що є підставою вважати висновки акту передчасними та необґрунтованими.

З приводу порушення філією УМГ «Київтрансгаз» п. 3.1.22 ДБН Д.1.1-1-2000, то вимогами вказаної норми передбачено, що до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов'язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва. Розмір цих витрат визначається виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством. Зазначені витрати включаються окремими рядками до граф 7, 8 ЗКР.

Названа норма міститься в розділі 3 «Правила визначення вартості будівництва» ДБН Д.1.1-1-2000, положення якого встановлюють основні правила визначення кошторисної вартості будівництва і ціни пропозиції претендента на виконання робіт (договірної ціни) та уточнення вартісних показників при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що застосування відповідачем п. 3.1.22 ДБН Д.1.1-1-2000 при розрахунку технічного показника з обсягу чи об'єму будівельних земляних робіт є безпідставним, та таким, що суперечить нормам права.

Як вбачається з матеріалів справи, ревізією в УМГ «Львівтрансгаз» виявлено невірне застосування ресурсних елементних кошторисних норм при визначенні ТОВ НВФ «Торговий дім РЕМА» вартості виконаних робіт з фарбування фасаду адміністративної будівлі Стрийського ВУЗП, що призвело до завищення вартості робіт на суму 106,34 тис. грн., чим порушено п. 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000.

Ревізією в УМГ «Львівтрансгаз» за результатами обстеження фактично виконаних підрядником ПП «Нафтогазмеханізація» робіт по капітальному ремонту тепломережі КС-Тернопіль Тернопільського ЛВУ МГ філії УМГ «Львівтрансгаз» на підставі договору № 01-280-ІІІ.10 від 07.09.2010 встановлено, що внаслідок зайвого включення в грудні 2010 року до актів (КБ-2в) вартості робіт по влаштуванню шламовідвідників магнітних ОІS m т 500/150, тип № 6 в кількості 2 штуки, порушено п. 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 та завищено вартість робіт на суму 79 010,10 грн.

Згідно з п. 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000, вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні.

У проектній документації позивачем для визначення вартості монтажу та демонтажу устаткування застосована норма М18-5-1 «Монтаж фільтра листового горизонтального, що надходить у зібраному вигляді, маса 0,19 т», що передбачає застосування мостового електричного крана вантажопідйомністю 32т (потребує додаткового встановлення та демонтажу, прокладання спеціальних колій), крана на гусеничному ходу вантажопідйомністю 25т, крана на автомобільному ходу вантажопідйомністю 10т.

Крім того, для забезпечення виконання необхідного обсягу робіт на об'єкті підрядником взятий в оренду автомобільний кран «Libherr» LТ 1080, що підтверджується договором № 72/04 від 13 квітня 2011 року та додатком до нього від 19 травня 2011 року, а також актами виконаних робіт за липень-вересень 2011 рік на суму 105 735,47 грн. з ПДВ.

Як встановлено судом першої інстанції, при перевірці актів виконаних робіт ревізорами виключено з норми М18-5-1 повну вартість експлуатації машин і механізмів мотивуючи тим, що камера не знімалась, а тому не підлягали використанню машини чи механізми.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки не було обґрунтовано та не вказано про причини неможливості використання машин і механізмів при проведенні робіт, яким чином їх використання призвело до матеріальних збитків, а лише зазначено про факт порушення.

З матеріалів справи вбачається, що ревізією встановлено невиконання ТОВ «Інтеренергоком» повного обсягу робіт з розробки проектно-кошторисної документації на виконання договору підряду № 1202031184 від 13 лютого 2012 року, чим порушено вимоги Додатку 1 до Збірника цін на проектні роботи, Розділ 4 «Газова промисловість» та п. 2.7 ДБН Д.1.1.-7-2000.

У рамках договору підряду № 122031184 від 13 лютого 2012 року, укладеного за результатами проведення конкурсних торгів, на виконання ремонту вимірних вузлів на ГРС підрядником здійснено розробку проектно-кошторисної документації.

За умовами договору ціна встановлена у фіксованому розмірі в сумі 70 017 613,00 грн. та відповідала ціновій пропозиції переможця торгів. За результатами виконання договору фактична вартість робіт була зменшена та склала 67 775 900,00 грн.

Крім того, ціна на розробку кошторисів на проектно-вишукувальні роботи визначена за базовою вартістю розробки аналогічних проектів на підставі Збірника цін на проектні роботи, яка склала в цілому 574 075,00 грн.

З документації конкурсних торгів не вбачається жодних технічних вимог щодо порядку складання окремого кошторису на розробку проектно-кошторисної документації на ремонтні роботи, зокрема, щодо його складу та розділів.

Отже, відповідачем не наведено, яким чином економія коштів призвела до збитків та до порушення законодавства. Крім того, відсутні посилання на первинні документи на підтвердження обґрунтування прямої залежності ціни виконаних робіт від кількості розділів кошторисів та його складу.

Як вбачається з матеріалів справи, ревізією в УМГ «Черкаситрансгаз» встановлено завищення МП «Мехбуд» суми прибутку та адміністративних витрат по об'єкту «Будівництво лабораторного корпусу з прибудованим спортзалом і допоміжними приміщеннями підприємства УМГ «Черкаситрансгаз» по вул. Сумгаїтська, 3» та непідтвердження зустрічною звіркою, проведеною у зазначеному підприємстві, витрат на експлуатацію будівельних машин та механізмів, чим порушено п. 3.2.11 ДБН Д.1.1-1-2000. Зазначене призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 91,64 тис. грн. та, як наслідок, до матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.

Згідно з листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 7/15-7096 від 07 травня 2013 року, підтверджено застосування показників для обчислення розміру кошторисного прибутку та адміністративних витрат, відповідно 6,20 та 1,52.

Колегія суддів зазначає, що в акті ревізії стосовно наведеного порушення міститься лише висновок, без жодного посилання на первинні документи.

З матеріалів справи вбачається, що ревізією у ВРТП «Укргазенергосервіс» встановлено включення ТОВ «Агропромсантехенргосервіс» до актів приймання виконаних робіт витрат по експлуатації агрегату із зварювання поліетиленових труб, використання якого не передбачено даними роботами, а також послуг по перевезенню працівників підрядної організації, що не передбачено проектно-кошторисною документацією, чим порушено п.п. 3.2.7.7, 3.3.9 ДБН Д.1.1-1-2000. Зазначене призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 10,28 тис. грн. та, як наслідок, до матеріальної шкоди (збитки) на вказану суму.

Відповідно до актів виконаних робіт, будівельно-монтажні роботи по прокладанню трубопроводу з напірних поліетиленових труб діам. 20-32 мм проводились на об'єкті «Будівництво складських-приміщень та критої стоянки автомобілів» у липні 2010 року із застосуванням установки ОБ 2418 У2 для стикового зварювання.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість установки, зазначена в акті виконаних робіт не перевищує вартості фіксованої договірної ціни та ціни в кошторисній документації при використанні паяльної установки, що повністю узгоджується з вимогами п.3.3.9 ДБН Д. 1.1-1-2000, за яким за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їхньої вартості, визначеної в договірній ціні.

Крім того, згідно з п. 3.1.16 ДБН Д.1.1-1-2000, частина супутніх витрат, які враховуються в главах 1, 9 ЗКР, визначається або на підставі чинних нормативних документів, або на підставі даних проекту (робочого проекту) за локальними кошторисами (розрахунками). Приблизний перелік таких витрат наведено в додатку Б «Приблизна номенклатура зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва», наприклад: додаткові витрати, пов'язані з виконанням протипаводкових заходів; витрати на утримання та відновлення після закінчення будівництва діючих постійних автомобільних доріг; витрати, пов'язані з випробуванням паль (будівельні роботи); витрати на проведення геолого-розвідницьких робіт; витрати на придбання господарського інвентарю (включаючи меблі) для промислового будівництва; витрати на проведення маркшейдерських робіт у вугільній промисловості в частині, не врахованій у загальновиробничих витратах, - визначаються за локальними кошторисами.

Решта супутніх робіт та витрат (глави 1, 9 ЗКР), характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені при проектуванні та уточнюються при визначенні виконавця робіт або в процесі будівництва, відшкодовуються підряднику замовником за рахунок коштів замовника на покриття ризику, які передбачаються у зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва.

До зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва проекту були включені витрати, на покриття ризиків всіх учасників будівництва в сумі 195 332,00 грн., в тому числі на перевезення працівників, які до моменту укладання договору не використовувалися та не могли бути передбачені проектувальником до робочого проекту.

Як встановлено судом першої інстанції, п. 3.1.16 ДБН Д.1.1-1-2000 передбачена можливість врахування додаткових витрат, що не були враховані в загальновиробничих витратах, та у відповідності до цієї норми були покриті витрати на перевезення, які у свою чергу були значно меншими ніж витрати на проживання.

Як вбачається з акту ревізії, завищено вартість виконаних робіт на 1212,51 тис. грн. по об'єкту «Вузол підключення газопроводу «Армянск-Джанкой» із влаштування камери запуску очисного пристрою на ГВС Червоний Чабан», які виконувались відповідно до договору підряду № 92/110909951 від 06 жовтня 2011 року, у зв'язку із включенням підрядником - ПрАТ «ЗАНГАС-НГС» до актів виконаних робіт (КБ-2в) за січень 2012 року завищеної вартості труб не у відповідності до затвердженої кошторисної документації та договірної ціни, що є порушенням ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України та п. 3.3.9 ДБН Д.1.-1-1-2000.

Згідно з п. 3.3.9 ДБН Д.1.-1-1-2000 передбачено, що за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їхньої вартості, визначеної в договірній ціні.

Крім того, 06 жовтня 2011 року між позивачем в особі директора філії «Дирекція по будівництву і експлуатації газопроводу Джанкой-Феодосія-Керч» та ПрАТ «ЗАНГАС-НГС» укладено договір № 92/110909951 на виконання робіт по об'єкту «Вузол підключення газопроводу «Армянск-Джанкой» із влаштування камери запуску очисного пристрою на ГВС Червоний Чабан» за результатами проведеного тендеру із застосуванням процедури відкритих торгів, переможцем якого визнано ПрАТ «ЗАНГАС-НГС».

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору № 92/110909951, ціна договору склала 90 446 956,00 грн. та є твердою, була визначена за об'єктом будівництва в цілому, відповідала розміру акцептованої позивачем пропозиції конкурсних торгів ПрАТ «ЗАНГАС-НГС», що також підтверджується відсутністю, встановлених ревізією порушень при проведенні тендеру щодо невідповідності умов укладеного договору, умовам тендерної документації.

Згідно з п. 3.3 ДБН Д.1.1-1-2000 договірні ціни можуть бути твердими, динамічними чи періодичними, зокрема, при твердій договірній ціні ціни встановлюються незмінними на весь обсяг будівництва та не уточнюються, за винятком випадків, якщо: замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що спричиняють зміну обсягів робіт і вартісних показників; у процесі будівництва в проектній документації та інвесторських кошторисах виявлені помилки, що не могли бути виявлені на стадії тендерної пропозиції та складання договірної ціни, а підрядник не є виконавцем проектно-кошторисної документації; виникають форс-мажорні обставини, що не можуть бути передбачені сторонами при укладанні договору (контракту).

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2012 року до актів виконаних робіт КБ-2в включено труби сталеві електрозварювальні для газонафтопроводів класу міцності К52 (діаметр 1020 мм, товщина 11,8 мм, товщина не менше 3,0 мм по ТУ У 14-8-23-2000 (ВУ)) за ціною, яка на 705,20 грн. за 1 м більша, ніж передбачена локальним кошторисом.

Як вбачається з протоколу зборів з питань будівництва об'єкту «Вузол підключення газопроводу «Армянск-Джанкой» із влаштування камери запуску очисного пристрою на ГВС Червоний Чабан» від 12 грудня 2011 року, підрядником та замовником розглянуто питання щодо необхідності внесення змін до договору № 92/110909951 у зв'язку зі зміною ціни більш, ніж 10 % на трубу Ду1020х11,8 та вирішено не укладати додаткову угоду, оскільки збільшення вартості труби не призведе до збільшення твердої договірної ціни.

Крім того, встановлена договором ціна в розмірі 90 446 956,00 грн., внаслідок збільшення вартості труб, не була змінена в період дії договору в бік збільшення. Зокрема, сторони договору не мали наміру коригувати тверду договірну ціну. Навпаки, вартість всього обсягу виконаних робіт ПрАТ «ЗАНГАС-НГС» по об'єкту за договором склала 88 768 032,00 грн., тобто на 1 678 924,00 грн. менше. При цьому, ПрАТ «ЗАНГАС-НГС» прав на оплату вартості суми заощаджених коштів не заявляв, сума робіт підлягала оплаті за їх фактичною вартістю, а не за ціною договору.

Тому, збільшення фактичної вартості труби д. 1020x11,8 мм (К52), закупленої ПрАТ «ЗАНГАС-НГС» у січні 2012 року, в ході виконання договору, не призвело до зміни істотної умови договору, тобто до збільшення загальної ціни робіт по об'єкту, відтак й до завищення вартості робіт понад 90 446 956,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ревізією встановлено невірне застосування ПНВП «Спецремналадка» розцінок при виконанні робіт, що призвело до порушення п. 3.3.10.1 ДБН Д.1.-1-1-2000 наступних по об'єктах: - ремонт будівлі управління УМГ «Донбастрансгаз» відповідно до договору підряду № 10503698 від 18 травня 2011 року в актах ф.КБ-2в за липень та вересень 2011 року; - ремонт ГРС-2 М.Маріуполь Ялтинської дільниці Макіївського ЛПМУГ відповідно до договору № 100803145 від 19 серпня 2010 року в актах ф.КБ-2в за жовтень, грудень 2010 року; - ремонт будівлі компресорного цеху Вергунського ПСГ відповідно до договору підряду № 100903190 від 07 вересня 2010 року в актах ф.КБ-2в за жовтень - грудень 2010 року.

Згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України «Порядок визначення вартості ремонту виробничих об'єктів газотранспортних підприємств України» № 165 від 15 травня 2006 року, затверджені відомчі будівельні норми ВБН Д.1.1-00013741-01:2006.

Пунктами 1.2, 1.3 ВБН Д.1.1-00013741-01:2006 встановлено, що при визначенні вартості робіт з ремонту виробничих об'єктів газотранспортних підприємств впроваджуються державні будівельні кошторисні норми, перелік яких наведений у розділі 2, та які обов'язкові для застосування.

Розділ 2 ВБН Д.1.1-00013741-01:2006 включає перелік державних будівельних норм до застосування газотранспортними підприємствами, зокрема, будівельні норми ДБН Д.2.4-13-2000, ДБН 2.4-20-2000 «Державні будівельні норми України. Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи» систематизовані у 20 збірниках.

Тому, складаючи кошторисну документацію позивач повинен застосовувати саме відомчі норми, як і було ним вчинено шляхом використання Ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи (РЕКНр), що містяться у збірнику № 13 при визначенні кошторисної вартості робіт з облицювання фасадів профільованим листом по металевому каркасу, а саме: Р13-23-1 «Улаштування металевих каркасів для акустичних конструкцій стін», Р13-26-1 «Облицювання каркасів стін неперфорованим дюралюмінієм» та Р13-31-1 «Улаштування підвісних стель з алюмінієвих рейок».

Відповідно до п. 4.3 ВБН Д.1.1-00013741-01:2006, види робіт з ремонту виробничих об'єктів можуть нормуватися відповідно до норм збірників на нове будівництво ДБН Д.2.2-1-ДБН-45, коли такі роботи не охоплені збірниками РЕКНр (ДБН Д.2.4-1-ДБН Д.2.4-20).

Отже, ресурсні елементні кошторисні норми, на використанні яких наполягає відповідач передбачені для застосування при виконанні будівельних робіт, а не ремонтних.

Як вбачається з матеріалів справи, ревізією у ВРТП «Укргазенергосервіс» встановлено завищення вартості робіт на загальну суму на 21,23 тис. грн., яке виникло в результаті застосування АО науково-технічним підприємством «Укрпроменерго» збільшуючого коефіцієнту 1,2 до норм трудовитрат при виконанні робіт з реконструкції котельні Первомайської ремонтної бази Харківського управління ВРТП «Укргазенергосервіс» згідно з договором № 616/11-159/1110101019 від 04 жовтня 2011 року, чим порушено п. 1.1.26 Технічної частини Збірника 46 «Роботи при реконструкції будівель та споруд», затвердженого наказом Держбуду № 270 від 05 листопада 1999 року та п. 2.12 ДБН Д.1.1-1-2000.

Також, вказаним підприємством в порушення вимог пп. 3.1.18.4, 4.3, 3.1.18.2, 3.2.12.1, ДБН Д. 1.1-1 -2000 в актах приймання виконаних робіт включено завищені розміри адміністративних витрат та кошторисного прибутку, що призвело до завищення вартості робіт на 22,11 тис. грн.

Як встановлено судом першої інстанції, на Первомайській ремонтній базі котельня є одним з приміщень будівлі виробничого цеху, зупинка виробництва якої на період проведення робіт не планувалася, та названа будівля з експлуатації не виводилася.

Крім того, договір з твердою договірною ціною на проведення цих робіт був укладений на основі проведеного тендера державних закупівель, з урахуванням визначених коефіцієнтів та показників на основі проектно-кошторисної документації, відповідно в розмірі 1,2, 1,3, 1,52 та 6,2 грн./люд., яка в свою чергу отримала позитивний експертний звіт № 21-00855-12.

Також, проектно-кошторисна документація з виконання робіт реконструкція котельні отримала позитивний висновок державної експертизи, тобто отримала рекомендацію до затвердження, застосованих в ній відповідних техніко-економічних показників, що не взято до уваги ревізорами при перевірці правильності визначення вартості виконаних робіт.

Як вбачається з п. 5 вимоги, шкода, завдана в результаті списання УМГ «Київтрансгаз», УМГ «Львівтрансгаз», УМГ «Харківтрансгаз» та БМФ «Укргазпромбуд» дебіторської заборгованості та своєчасного непроведення претензійно-позовної роботи щодо її стягнення з КП «Вінницябудмонтаж», ВАТ «Глуховецький завод залізобетонних виробів», ВАТ «Зінківська сільгосптехніка», ВАТ «Турківський маслозавод», СП Українсько-литовська фірма «Енергія», ВАТ «БК «Стрийбудмонтаж», СТОВ «Зоря», ТОВ «Укрзахідбуд», Міжгірського будівельно-деревообробного підприємства та ДСБМТ «Кривбасшахтопроходка».

Відповідно до акту ревізії, відповідачем не встановлено порушень позивачем вимог чинного законодавства при списанні дебіторської заборгованості. Однак, вказується не вжиття заходів щодо проведення претензійно-позовної роботи в межах строків позовної давності.

Відповідно до наданих позивачем доказів про списання дебіторської заборгованості, вказані зобов'язання виникли в період з 1999 року по 2008 рік.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач, обираючи спосіб усунення порушення, припустився помилки, оскільки на момент винесення вимоги у позивача були відсутні підстави для застосування ст.ст. 130-136 КЗпП України (сплинув термін видачі розпорядження про покриття шкоди та термін пред'явлення позову до суду), а відповідно виконання вимоги не призведе до усунення порушення або відновлення прав позивача.

З приводу дебіторської заборгованості, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, то як вбачається з матеріалів справи та передбачено П(С)БО № 10, її списання відбулося в період отримання доказів, що підтверджують впевненість у неповерненні її боржником, в тому числі КП «Вінницябудмонтаж», ВАТ «Глуховецький завод залізобетонних виробів», ВАТ «Зінківська сільгосптехніка».

З матеріалів справи вбачається, що згідно з п.п. 6, 8 вимоги встановлено безпідставне нарахування та виплата премії за економію паливно-енергетичних ресурсів працівникам філії УМГ «Черкаситрансгаз» та філії УМГ «Донбастрансгаз», а також виплата філією УМГ «Черкаситрансгаз» працівникам доплати за збільшення обсягу робіт при відсутності економії за тарифними ставками та при відсутності у штатному розписі посад, за якими надавалась доплата, що є порушенням ст.ст. 5, 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» та положень розділу 4 «Оплата праці» Колективного договору на 2009 рік та на 2010-2012 роки.

Згідно з п.п. 4. 10 Колективного договору, з урахуванням Положення про матеріальне стимулювання за економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в ДК «Укртрансгаз», яке є додатком до Колективного договору, здійснюється преміювання працівників за ефективне використання енергоресурсів у межах установленої частки вартості зекономлених паливно-енергетичних ресурсів.

На виконання вимог Положення про матеріальне стимулювання за економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в ДК «Укртрансгаз», на рівні юридичної особи та філії створюються Комісії з питань економії та раціонального використання паливно-енергетичних.

Комісії діють в межах Положення про Комісію та Положення про матеріальне стимулювання за економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в УМГ «Черкаситрансгаз», яке затверджене наказом № 49 від 27 січня 2011 року.

Відповідно до п. 2.10 вказаного Положення, здійснюється преміювання пенсіонерів, які працювали у звітному періоді, відповідно до діючих коефіцієнтів участі у відповідності до фактично відпрацьованого часу працівником у звітному періоді.

Додатком 3 до Колективного договору ДК «Укртрансгаз» на 2010-2012 роки передбачено встановлення доплати за розширення зон обслуговування або збільшення обсягу робіт, та наведена доплата визначається наявністю, одержаної економії за тарифними ставками, які могли б виплачуватись при нормативній чисельності працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення вимоги відповідачем у п. 9 стало незастосування коригуючих коефіцієнтів до норм витрат палива при роботі за межами приміської зони на дорогах із асфальтобетону та їх понаднормового списання паливно-мастильних матеріалів філією УМГ «Черкаситрансгаз» на суму 102,2 тис. грн.

Ревізією дотримання правильності застосування коригуючих коефіцієнтів до норм витрат палива встановлено, що при списанні бензину та дизельного палива не застосовувались коефіцієнти коригування при роботі за межами приміської зони на дорогах із асфальтобетону, чим порушено положення п. 1 ст. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 3.2.1 Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 43 від 10 лютого 1998 року, наказу філії УМГ «Черкаситрансгаз» № 270 від 27 квітня 2010 року.

Так, філією УМГ «Черкаситрансгаз» були розроблені власні норми щодо нормування витрат палива та мастильних матеріалів з визначеними коефіцієнтами коригування, які затверджені наказом № 270 від 27 квітня 2010 року.

Крім того, ДК «Укртрансгаз» також розроблені норми витрат палива для всіх філій, які введені в дію наказом ДК «Укртрансгаз» № 131 від 25 квітня 2012 року, на підставі якого філія УМГ «Черкаситрансгаз» прийняла наказ № 218 від 27 червня 2012 року.

Згідно з розділом 3 Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 43 від 10 лютого 1998 року, передбачено, що для коригування лінійних норм можуть застосовуватись всі наведені у цьому розділі коригуючі коефіцієнти.

Коефіцієнти коригування, згідно з пп. 3.1.1 - 3-2.3 Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 43 від 10 лютого 1998 року, не встановлюють конкретну величину коефіцієнту, а встановлюють його межі «до 5 %, до 15 %».

Колегія суддів вважає, що аналіз наведеного дає підстави стверджувати, що коефіцієнт може бути встановлений в розмірі, як від 0 до 5 % в сторону збільшення, так й від 0 до 15 % в сторону зменшення.

З матеріалів справи вбачається, що ревізією в УМГ «Черкаситрансгаз» встановлено зайве перерахування КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» за надані послуги з теплопостачання у завищених обсягах, чим порушено п. 7.2.43 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14 лютого 2007 року, та п. 3.1 Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 14 грудня 1993 року, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на суму 98,89 тис. грн.

Згідно з п. 5.5 Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 14 грудня 1993 року (КТМ 204 України 244-94) передбачено, що витрати теплової енергії в теплових мережах слід визначати, як суму теплових втрат внаслідок теплопередачі через ізольовані поверхні трубопроводів та величину середньорічних втрат теплоносія, пов'язаних з витоком його з трубопроводів».

Розрахунок теплових втрат внаслідок теплопередачі через ізольовані поверхні трубопроводів в залежності від способу їх прокладання, їх діаметрів, протяжності, температурного графіку джерела теплопостачання, матеріалу теплової ізоляції та інших вихідних параметрів-виконується у відповідності до СНиП 2.04.14-88 «Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов» та ДСТУ НБВ.2.5-35:2007 «Теплові мережі та мережі гарячого водопостачання з використанням попередньоізольованих трубопроводів. Настанова з проектування, монтажу, приймання та експлуатації».

Відповідно до п. 6.3.76 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики № 71 від 14 лютого 2007 року, визначається величина середньорічних втрат теплоносія, пов'язаних з витоком його з трубопроводів.

Тому, втрати теплової енергії в теплових мережах жодним чином не пов'язані з кількістю теплової енергії, яка транспортується до кінцевого споживача та не може визначатися в процентному співвідношенні до цієї кількості.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, теплові втрати, передбачені п. 7.2.43 Правил та визначені розрахунком у відповідності до вимог п. 5.5 Норм КТМ 204 України 244-94, що застосовуються КПТМ Черкаситеплокомуненерго» в розрахунках зі споживачами, які купують теплову енергію за приладами обліку у відповідності до укладених договорів купівлі-продажу теплової енергії, мають абсолютно законні підстави та підтверджуються діючими нормативно-технічними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, ревізією встановлено, що внаслідок безпідставного перерахування ВРТП «Укргазенергосервіс» збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який нараховано на компенсацію за невикористані відпуски, порушено п. 2 Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затвердженого постановою КМУ № 697 від 18 травня 1998 року.

Відповідно до п. 2.2.12 Інструкції за статистикою заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики № 5 від 13 січня 2004 року, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної і податкових) відпусток і додаткових відпусток працівникам, що мають дітей, в розмірах, передбачених законодавством, відносяться до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Крім того, за змістом роз'яснення Пенсійного фонду України № 12575/03-30 від 21 липня 2010 року, підприємство, яке нараховує та перераховує грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку, є страхувальником, який зобов'язаний нарахувати, утримати та сплатити внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З матеріалів справи вбачається, що ревізією встановлено порушення з виплати надбавки за науковий ступінь кандидата наук працівникам апарату ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», діяльність яких за профілем не співпадає з наявним науковим ступенем на суму 9,72 тис. грн. (п. 13 вимоги).

Згідно з наказом № 76-к від 17 березня 2008 року, працівнику апарату ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» ОСОБА_5, провідному інженеру відділу по роботі із зарубіжними фірмами, банками та іншими міжнародними організаціями, спорідненими газовими компаніями Управління зовнішньоекономічних зв'язків встановлено доплату у розмірі 15 % до посадового складу, оскільки дана посада вимагає професійних знань міжнародного становища зарубіжних країн, їх політичних систем та державного устрою, особливостей регіонального розвитку.

Професійні знання ОСОБА_5 підтверджені дипломом кандидата політичних наук НОМЕР_1

Крім того, наказом № 84-к від 21 березня 2012 року провідному інженеру відділу пожежної безпеки та цивільного захисту Управління охорони праці, технічного нагляду та пожежної безпеки ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» ОСОБА_7 з 21 березня 2012 року встановлено доплату у розмірі 15 % до посадового окладу за ступінь кандидата юридичних наук на підставі диплома серії ДК № 061200, Колективного договору на 2010-2012 роки, а також Закону України «Про пожежну безпеку», Постанови Кабінету Міністрів України № 873 від 04 червня 2003 року та Наказу МНС від 29 вересня 2003 року, посадової інструкції охорони праці, які за профілем діяльності ОСОБА_7 співпадають з наявним науковим ступенем кандидата юридичних наук, в тому числі знання законів у разі виявлення порушень та взаємодія з підрозділом юридичної роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, у п. 17 вимоги зазначено з приводу обліковування в бухгалтерському обліку УМГ «Львівтрансгаз», УМГ «Черкаситрансгаз» та УМГ «Донбастрансгаз» квартир, які фактично належать іншим фізичним особам, чим порушено п. 6, п. 33 П(С)БО № 7 «Основні засоби» та ст.ст. 3, 5, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ПАТ «Укртрансгаз» засноване НАК «Нафтогаз України» та є підприємством державного сектору економіки, 100 % майна якого перебуває у державній власності.

Квартири, що знаходяться на балансах філій УМГ «Львівтрансгаз», УМГ «Черкаситрансгаз» та УМГ «Донбастрансгаз» обліковуються як основні фонди, та були приватизовані фізичними особами в судовому порядку, що не заперечується сторонами у справі.

Крім того, пунктом 18 вимоги відповідачем зобов'язано збільшити у бухгалтерському обліку вартість активів по філіям УМГ «Львівтрансгаз» та УМГ «Київтрансгаз» у зв'язку з непроведенням індексації житлового фонду (будинків та гуртожитків), оскільки невчинення вказаних дій призвело до заниження в обліку вартості активів на загальну суму 2871,04 тис. грн., внаслідок чого порушено п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок індексації вартості житлового фонду» № 1024 від 31 серпня 2009 року, наказів Державного комітету будівництва № 84 від 20 травня 2005 року, Міністерства будівництва України № 44 від 17 лютого 2006 року, № 76 від 05 березня 2007 року, Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 100 від 27 лютого 2008 року та № 133 від 31 березня 2009 року.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у період дії постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок індексації вартості житлового фонду» № 1024 від 31 серпня 2009 року була чинною Інструкція з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 159 від 24 липня 1997 року, який, в свою чергу, втратив чинність з 01 липня 2000 року на підставі наказу Мінфіну України № 92 від 27 квітня 2000 року.

Крім того, наказом Мінфіну України № 92 від 27 квітня 2000 року затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», в якому термін «індексація» відсутній, за виключенням випадку, коли первісна вартість об'єкта основних засобів може бути збільшена на суми індексації, проведеної у порядку, встановленому податковим законодавством.

Приписами чинного у 2010-2012 роках податкового законодавства, а саме: пп. 8.3.3 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування підприємств» та п. 146.21 ст. 146 Податкового кодексу України, регламентовано, що платники податку всіх форм власності мають право проводити переоцінку об'єктів основних засобів, застосовуючи щорічну індексацію вартості основних засобів.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що за таких обставин твердження відповідача щодо обов'язкової індексації об'єктів житлового фонду є неправомірними та такими, що невірно тлумачать норми права, відтак вимога підлягає скасуванню в цій частині.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський нагляд, порядок проведення якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11 липня 2007 року «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури», авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт.

Згідно з п. 51 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01 серпня 2005 року, передбачено право замовника на укладання договору про здійснення авторського нагляду за дотриманням вимог проектної документації з її розробником.

За змістом п. 78 наведеної постанови, встановлено обов'язковість забезпечення замовником здійснення авторського нагляду протягом усього періоду будівництва шляхом укладення договору з відповідальним розробником проектної документації (генеральним проектувальником) з метою контролю за відповідністю будівельно-монтажних робіт проектній документації.

Згідно з п. 17 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16 травня 2011 року, замовник і генпроектувальник (проектувальник) визначають в умовах договору виконавця авторського нагляду, який здійснює авторський нагляд відповідно до вимог законодавства та державних будівельних норм.

Відповідно до п. 1.1 ДБН А.2.2-4-2003, авторський нагляд проектних організацій за будівництвом об'єктів будівництва незалежно від форм власності замовника (інвестора) повинен здійснюватися протягом усього періоду будівництва з метою забезпечення відповідності технологічних, архітектурно-будівельних та інших технічних рішень об'єктів будівництва рішенням, що передбачені в затверджених проектах.

У переліку основних термінів та визначень ДБН А.2.2-4-2003 авторський нагляд визначається, як нагляд авторів проекту, інших розробників проектної організації та, за необхідності, інших спеціалістів за відповідністю будівельно-монтажних робіт, що виконуються, розробленій проектній документації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обов'язковим здійснення та забезпечення авторського нагляду замовником будівельних робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення», формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, перевірка дотримання нормативних документів і нормативів обчислення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Згідно з п. 1 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України № 742/2011 від 08 липня 2011 року, таким органом є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

За вимогами ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Пунктом 3.3.9 ДБН Д.1.-1-1-2000 передбачено, що за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їхньої вартості, визначеної в договірній ціні.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», договір про закупівлю укладається відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Колегія суддів вважає, що пріоритетними у застосуванні до укладення договорів є норми Закону України «Про здійснення державних закупівель», а тому ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України та п. 3.3.9 ДБН Д.1.-1-1-2000 застосовуються в тій частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства економіки України № 921 від 26 липня 2010 року, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» за об'єктами будівництва та з урахуванням Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 174 від 27 серпня 2000 року.

За змістом ДБН Д.1.1-1-2000, договірна ціна - це вартість підрядних робіт, за якої підрядна організація, визначена виконавцем, згодна виконати об'єкт замовлення. Договірна ціна входить до складу вартості будівництва і використовується при проведенні взаєморозрахунків.

Згідно з п. 21 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» № 668 від 01 серпня 2005 року, договірна ціна у договорі підряду визначається на основі кошторису як приблизна або тверда. Договірна ціна вважається твердою, якщо інше не встановлено договором.

У разі укладення договору підряду за результатами торгів (тендеру) вид договірної ціни та вимоги до кошторису визначаються у тендерній документації замовника. Договірна ціна у цьому випадку повинна відповідати ціні, зазначеній у тендерній пропозиції підрядника, визнаного переможцем торгів (тендеру).

Відповідно до ч. 5 ст. 844 Цивільного кодексу України, підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Частиною 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» регламентовано, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі; 5) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення», формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, перевірка дотримання нормативних документів і нормативів обчислення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено виключний перелік прав органів державного фінансового контролю, системний аналіз якої дає підстави для висновку, що у відповідача відсутня компетенція у сфері забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури, в тому числі щодо визначення коефіцієнтів та показників.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

За змістом п. 7 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року, у ході підготовки до ревізії посадовими особами контролюючого органу складається в двох примірниках програма ревізії, в якій визначаються найменування об'єкта контролю, тема, період та питання, що підлягають ревізії відповідно до компетенції контролюючого органу. Програма затверджується керівником контролюючого органу чи його заступником.

Згідно з п. 35 вказаного Порядку, за результатами проведеної ревізії складається акт, який має містити: - вступну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, тема ревізії, повна назва об'єкта контролю, його місцезнаходження, відомості про організаційно-правову форму та форму власності, дати початку і закінчення ревізії, період, який підлягав ревізії, перелік посадових осіб контролюючого органу та залучених спеціалістів, що проводили ревізію, перелік посадових осіб, які відповідали за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягав ревізії; - констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, а також висновок про наявність або відсутність порушень законодавства.

Згідно положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» основні фонди - це матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» відповідачу надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно винесено п. 2, пп. 3.1 п. 3, абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 3 пп. 3.2 п. 3, абз. 5 пп. 3.2 п. 3, абз. 1 пп. 3.3 п. 3, абз. 2 пп. 3.6 п. 3, пп. 3.7, 3.8 п. 3, абз. 2, 4, 9-10 п. 4, п.п. 5, 6, 8, 9, 10, 11, 13, 17, 18 вимоги № 05-14/82 від 22 січня 2013 року, а також її п.п. 2,3,5,6,8,9,13,14 в частині вимог щодо стягнення коштів з невизначеного кола осіб, що підтверджується наведеними законодавчими нормами та наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваних пунктів вимоги № 05-14/82 від 22 січня 2013 року, чим не виконано покладений на нього ст. 71 КАС України обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Державної фінансової інспекції України про визнання протиправною та скасування вимоги в частині є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2013 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 01 жовтня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.