Постанова № 33896369, 03.10.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

>

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2013 р. Справа № 809/3036/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участі секретаря судового засідання Ферштей А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали подання Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до Житлово-експлуатаційної організації № 9

про стягнення заборгованості за податковим боргом в сумі 36731,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

01.10.2013 року о 13:50 год. Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася до суду із поданням до Житлово-експлуатаційної організації № 9 про стягнення заборгованості за податковим боргом в сумі 36731,00 грн.

Подання обґрунтоване тим, що відповідачем не сплачено податковий борг в розмірі 36731,00 грн. з податку на додану вартість, який виник в результаті несплати сум податкових зобов’язань, самостійно узгоджених відповідачем в податковій декларації за серпень 2013 року. У зв’язку з несплатою податкового боргу, на підставі пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, податковий орган звернувся до суду з поданням про стягнення податкового боргу.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. На адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника. Вимоги подання підтримує в повному обсязі (а.с. 25).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується факсимільним повідомленням, яке містяться в матеріалах справи, причину неявки суду не повідомив (а.с. 19). Своїм правом на подання письмового заперечення проти поданого до нього подання відповідач не скористався.

За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, а також відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали подання в порядку письмового провадження, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 23.10.1997 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Житлово-експлуатаційної організації № 9, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.08.2013 року (а.с. 6-8) та взятий на облік Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську як платник податків і зборів.

Правовідносини з приводу предмету адміністративної справи між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Конституційний обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.

Як вбачається з матеріалів подання, податковий борг виник в результаті несплати відповідачем самостійно узгоджених ним грошових зобов‘язань з податку на додану вартість згідно поданої податкової декларації за серпень 2013 року на суму 36731,00 грн.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України).

Таким чином, Житлово-експлуатаційна організація № 9 зобов’язана була сплатити податкове зобов’язання, зазначене в податковій декларації за серпень 2013 року, до 30.09.2013 року включно. Однак, самостійно задекларовані зобов’язання відповідачем не сплачені і на момент розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість за серпень 2013 року становить 36731,00 грн. Відтак, у заявника 01.10.20013 року виникло право на звернення до суду в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що заявником надсилалися податкові вимоги форми ''Ю1'' за №1/554/8957/24-1-205 від 12.03.2003 року та ''Ю2'' за №2/885/13332/24-1-205 від 15.04.2003 року. Зокрема, як вбачається з копій корінців першої податкової вимоги № 1/554/8957/24-1-205 від 12.03.2003 року на суму 8772,07 грн. та другої податкової вимоги № 2/885/13332/24-1-205 від 15.04.2003 року на суму 3929,76 грн., вони отримані відповідачем 14.03.2003 року та 17.04.2003 року відповідно, що підтверджується відміткою уповноваженої особи відповідача (а.с. 9-10). Відповідач вказані податкові вимоги не оскаржував у строк передбачений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Як вбачається з поданої Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області довідки № 7316/10/09-15-15-124/6538 від 30.09.2013 року, податкові вимоги № 1/554/8957/24-1-205 від 12.03.2003 року та №2/885/13332/24-1-205 від 15.04.2003 року станом на 30.09.2013 року не відкликались, оскільки податковий борг Житлово-експлуатаційної організації № 9 не переривався. Також повідомлено суд про те, що податковий борг з податку на додану вартість, що виник з грошових зобов’язань, задекларованих вищевказаним платником станом на 30.09.2013 року не погашався. Вказана обставина також підтверджується витягом з облікової картки платника станом на 30.09.2013 року.

Положеннями пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Аналогічна правова норма щодо порядку направлення вимоги і формування нового податкового боргу відображена у підпункті 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв до 01.01.2011 року.

Суд зазначає, що нормами матеріального права до і після 2011 року питання направлення податкової вимоги і звернення податкового органу на підставі неї до суду про стягнення заборгованості врегульовані ідентично.

Оскільки відповідачем не подано суду доказів виконання вищевказаних податкових вимог в повному обсязі та відсутності в нього податкового боргу з моменту виставлення йому вказаних податкових вимог та до дня звернення з даним поданням, вищевказана друга податкова вимога відповідно до статті 60 Податкового кодексу України не є відкликаною, та не потребує винесення нової податкової вимоги, а тому суд вважає підставним звернення заявника до суду по вказаних вимогах, без направлення нової вимоги за правилами Податкового кодексу України.

Отже, суд визнає, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1). Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2). Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац 1 п. 95.3).

Згідно з частиною другою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася до суду 01.10.2013 року о 13 год. 50 хв., тобто в межах двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставини, що дає право на звернення до суду.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.2 статті 95 вказаного Кодексу визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги, що стало підставою звернення податкового органу до суду в порядку передбаченому Податковим Кодексом України та пунктом 3 частиною 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Житлово-експлуатаційна організація № 9 зобов'язана погасити суму податкового боргу з податку на додану вартість на суму 36731,00 грн.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, Житлово-експлуатаційна організація № 9 суду відповідно до норми ч. 1 ст. 71 КАС України не подала. Своїм правом на подання заперечень проти подання не скористалась.

Відповідно до приписів пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість подання Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області та його задоволення в повному обсязі.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Житлово-експлуатаційної організації № 9 (ідентифікаційний код 19400216, місцезнаходження: 76019, місто Івано-Франківськ, вулиця Галицька, будинок 53А) у банках, що її обслуговують, на користь Державного бюджету податковий борг в сумі 36731 (тридцять шість тисяч сімсот тридцять одну) гривню.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду ухвалена за наслідками розгляду подання відповідно до статей 183-3, 256 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтею 186 цього Кодексу шляхом подання через Івано-Франківський окружний адміністративний суд апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова в повному обсязі складена 03.10.2013 року в 16 год. 05 хв.