Постанова № 33896364, 30.09.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року /14:40/Справа № 2а-0870/7918/11 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Нестеренко Л.О., за участю секретаря Чорної В.С., представника позивача Деревянка Д.В., представника відповідача Голікової Г.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення - рішення від 18.04.2011 р. № 0000082302

ВСТАНОВИВ:

28.09.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна» звернулось до суду із позовом до Держаної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 18.04.2011 р. №0000082302.

Позов мотивовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акту від 29.03.2011 №204/2302/32765365 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торговий дім Альпіна» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.01.2011. Висновки щодо заниження позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 436027 грн. 00 коп. фактично зроблені перевіряючими на підставі припущень перевіряючих, які не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням норм Податкового кодексу України. Позивач вважає, що податковий орган помилково покладає юридичну відповідальність на ТОВ «Торговий дім Альпіна» за його контрагентів. Також право визнання угод нікчемними діючим законодавством надано лише судам, а не органам державної податкової служби. На підставі викладеного, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000082302 від 18.04.2011 р.

Представник відповідача 16.09.2013 надав до суду додаткові пояснення та письмові заперечення де зазначив, що перевіркою не встановлено відсутність документів, які відповідають законодавству, та могли б підтвердити факт отримання товару належної якості відповідно до сертифікатів відповідності/походження від ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб» та ТОВ «ТЕФІЯ- СК». Дане свідчіть про відсутність факту поставки за перевіряємий період товару ТОВ «ТЕФІЯ-СК» на загальну суму ПДВ 174760 грн. 50 коп., ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб» на загальну суму ПДВ 261266 грн. 67 коп. Таким чином правочини, укладені ТОВ «Торговий дім Альпіна» з ТОВ «ТЕФІЯ-СК» ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб» є нікчемними - не спрямовані на реальне настання правових наслідків. В зв'язку з тим, що договори поставки товару є нікчемними та не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість ТОВ «Торговий дім Альпіна», не підтверджений факт поставки ТОВ «ТЕФІЯ - СК», ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб» на адресу ТОВ «Торговий дім Альпіна» у перевіряємому періоді товару. Вказані правочини є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, отже, за таких обставин, позивач неправомірно сформував податковий кредит з ПДВ.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, надав пояснення в їх обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача заперечив проти позову з підстав викладених у письмових запереченнях та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна» (код ЄДРПОУ 32765365) зареєстроване як юридична особа 05.12.2003 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №204390, про що зроблено запис №11031200000010688.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу від 25.03.2011 №436 посадовими особами ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.78.1.1 ст.78, 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Торговий дім Альпіна» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року за результатами якої складено Акт від 29.03.2011 №204/2302/32765365 (далі - Акту).

Актом перевірки встановлені порушення ТОВ «Торговий дім Альпіна» пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), п.198.1, ст.198, пп.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, а саме - занижено податок на додану вартість за січень 2011 року на загальну суму 436027 грн. 00 коп.

За результатами перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення №0000082302 від 18.04.2011, яким визначена сума за платежем ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 436027 грн. 00 коп.

Позивачем надано суду первинні документи у вигляді належним чином засвідчених копій, що підтверджують факт придбання товарів (послуг) у постачальників ТОВ «ТЕФІЯ - СК»», ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб» та використання товарів (послуг) у господарській діяльності позивача.

19.01.2011 ТОВ «Торговий дім Альпіна» укладено з ТОВ «ТЕФІЯ - СК» генеральний договір №01/19 на постачання нафтопродуктів. Ціна, кількість та асортимент товару вказується в накладних. Також було укладено додаткову угоду №1 від 19.01.2011 та додаткову угоду №2 від 20.01.2011 до генерального договору №01/19.

На виконання даного договору та додаткових угод ТОВ «Торговий дім Альпіна» придбано у ТОВ «ТЕФІЯ-СК» нафтопродукти, що підтверджується наступними документами:

- Актами приймання-передачі товару від 26.01.2011 «дизельне паливо EN-590 сорт F» на загальну суму 552761 грн. 40 з ПДВ, Актом приймання - передачі товару від 27.01.2011 «ДП ЕН -590 марки F» на суму 495801 грн. 60 коп. з ПДВ;

- накладними №32137201 від 25.01.2011 та №32153819 від 27.01.2011;

- рахунками-фактурами №СФ-0000006 від 19.01.2011, №СФ-0000009 від 20.01.2011;

- виписками з особового рахунку ТОВ « Торговий дім Альпіна» за 19.01.2011, 20.01.2011, 21.01.2011; податковими накладними №7 від 19.01.2011, №8 від 20.01.2011, №10 від 21.01.2011; розрахунком №2 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 21.01.2011 №10.

Розрахунки з постачальником за придбаний товар проведені повністю шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в банківській установі, що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами та виписками з банку.

14.10.2010 ТОВ «Торговий дім Альпіна» заключено з ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб» договір №35 про постачання нафтопродуктів. Ціна, кількість та асортимент товару вказується в накладних.

На виконання даного договору ТОВ «Торговий дім Альпіна» придбано у ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб» нафтопродукти, що підтверджується наступними документами:

- видаткові накладні №040111003 від 04.01.2011 на дизельне топливо у сумі 281211 грн. 00 коп. з ПДВ; №УП-901110001 від 01.09.2011 на дизельне топливо у сумі 266400 грн. 00 коп. з ПДВ; №УП-901110002 від 09.01.2011 на дизельне топливо у сумі 266400 грн. 00 коп. з ПДВ; №УП-901110003 від 09.01.2011 на дизельне топливо у сумі 273800 грн. 00 коп. з ПДВ; УП-1001008 від 10.01.2011 на дизельне топливо у сумі 270000 грн. 00 коп. з ПДВ; №УП-1001009 від 10.01.2011 на дизельне топливо у сумі 270000 грн. 00 коп. з ПДВ; №УП-1001010 від 10.01.2011 на дизельне топливо у сумі 277500 грн. 00 коп. з ПДВ; №УП-240111011 від 24.01.2011 на дизельне топливо у сумі 284160 грн. 00 коп.;

- товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1129 від 05.01.2011; №1127 від 06.01.2011; №1126 від 06.01.2011; №1123 від 06.01.2011; №1315 від 1.01.2011; №1322 від 11.01.2011; №1144 від 11.01.2011; №1167 від 24.01.2011;

- рахунками-фактурами №04011103 від 04.01.2011; №10011101 від 10.01.2011; №УП-10011101 від 10.01.2011; №УП-10011102 від 10.01.2011; №УП-10011103 від 10.01.2011; №УП-11011103 від 11.01.2011; №УП-11011102 від 11.01.2011; №УП-11011104 від 11.01.2011; №УП-24011101 від 24.01.2011;

- виписками з особового рахунку ТОВ «Торговий дім Альпіна» за 05.01.2011, 06.01.2011, 10.01.2011, 11.01.2011, 12.01.2011, 13.01.2011, 24.01.2011, 25.01.2011;

- податковими накладними від 04.01.2011 №40111003, від 09.01.2011 №901003, від 09.01.2011 №901004, від 09.01.2011 №901002, від 10.01.2011 №1001008, від 10.01.2011 №1001009, від 11.01.2011 №1001010, від 24.01.2011 №2401009.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту, а придбані позивачем товари в подальшому були використані в оподатковуваних господарських операціях позивача. Складені постачальниками податкові накладні відповідають вимогам податкового законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення.

Згідно із пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Виходячи з зазначеного вище, податкова накладна, оформлена належним чином, за датою першої події, надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця товарів (робіт, послуг). Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст.201 ПК України).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем задекларовано податковий кредит у порядку та у розмірі, передбаченому нормами чинного законодавства.

Згідно із абз.3 пп.5.2. п.5. розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010 №984: у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Суд звертає увагу, що акт перевірки не містить обставин про встановлення будь-яких недоліків первинних бухгалтерських документів, наданих позивачем. Таким чином, дослідивши первинні документи позивача, суд встановив, що зобов'язання сторін за зазначеними договорами були виконані належним чином та в повному обсязі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо твердження відповідача про те, що правочини вчинені між ТОВ «Торговий дім Альпіна» та ТОВ «ТЕФІЯ-СК», ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є недійсними, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Як встановлено абз.5 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом.

Аналізуючи статтю 20 ПК України, суд приходить до висновку, що відповідач не наділений законними повноваженнями щодо визнання правочинів недійсними або нікчемними.

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем ч.1 ст.ст.203, 215, 216 ЦК України зроблено поза межами компетенції податкової інспекції, оскільки чинним законодавством не передбачено право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання, при перевірці їх господарської діяльності або визнання їх такими, що не відповідають закону.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували висновки щодо нікчемності правочинів та визнання їх такими, що договір укладений без наміру настання правових наслідків. Твердження відповідача ґрунтуються виключно на фактах, що викладені в Акті перевірки, проте належних доказів, що підтверджують викладені у ньому обставини, суду надано не було, а тому твердження відповідача щодо нікчемності правочинів є лише його припущенням.

Стосовно господарської діяльності контрагентів позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як встановлено ч.1 ст.511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Частиною 2 ст.218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна» не може і не повинно нести відповідальність за діяння інших юридичних осіб.

Оскільки отримання позивачем товарів від постачальників ТОВ «ТЕФІЯ-СК», ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб» підтверджується належними документами, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства України, ці операції призвели до зміни реального майнового стану позивача, то суд приходить до висновку, що господарські операції із контрагентами постачальників ТОВ «ТЕФІЯ-СК», ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб» для підприємства позивача мали реальний і товарний характер.

Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від контрагентів.

Згідно із частиною першою ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем податкового законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, таким, що спростовується матеріалами справи, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.04.2011 року № 0000082302, винесене Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна» судовий збір в розмірі 03 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Л.О.Нестеренко