Рішення № 33896017, 01.10.2013, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/2764/13-ц

№ производства 2/646/1053/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2013 р. Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Благої І.С.,

за участі секретаря Шеховцової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, який був нею уточнений (а.с.158-160). З урахуванням уточнень позивач просить стягнути солідарно зі співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на її користь завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду у сумі 123018 грн., моральну шкоду у розмірі 3000 грн., а усього - 126018 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 14.12.2012р. о 16.00 годині ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом „Мітсубісі", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, рухаючись по пр.Московському у м.Харкові, біля будинку №90, в порушення п.п.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, при зміні напрямку руху не впевнилась, що це буде безпечно, не обрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожню обстановку, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем „Мітсубісі" , реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням позивачки, яка є його власником. В результаті ДТП автомобіль позивачки дістав пошкоджень на суму 171210 грн. Також позивач отримала тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини та кісті лівої руки, колінного суглобу, втративши працездатність на три тижні. Позивач оцінює моральну шкоду, завдану їй внаслідок ушкодження здоров'я, у 3000 грн., посилаючись на те, що вона є домогосподаркою і через отримані травми не могла вести домашнє господарство та були вимушена звертатися до родичів за допомогою, а також не могла вести повноцінне життя. Крім того, нею було здійснено витрати зі сплати за проведене авто товарознавче дослідження належного їй автомобілю та доставку автомобілю з місця ДТП до місця проведення ремонту автомобілю. АТ „Страхова компанія „Інгосстрах", якою застраховано вищевказаний автомобіль відповідача ОСОБА_2, виплатило позивачці 49500 грн. у відшкодування матеріальної шкоди. За результатами розгляду відповідної справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 була визнана винною у цій дорожньо-транспортній пригоді.

В судовому засіданні позивач підтримала позов з урахуванням уточнень, просила його задовольнити, та підтвердила фактичні обставини, які в ньому викладені.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні також підтримав уточнений позов та пояснив, що вважає, що у даному випадку матеріальна та моральна шкода, завдана позивачці внаслідок ДТП, має відшкодовуватись зі співвідповідачів у солідарному порядку, оскільки співвідповідач ОСОБА_2 є власником автомобілю, яким керувала ОСОБА_3, визнана винною у спричиненні ДТП та яка, на переконання представника позивача, не мала повноважень володільця чи власника цього транспортного засобу під час ДТП. Також позивач та її представник уточнили в судовому засіданні, що зазначені у позовній заяві сума у 400 грн. - це вартість сплаченого позивачкою автотоварознавчого дослідження, а сума у 960 грн. - за послуги з дефектовки автомобілю позивачки.

Представник співвідповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти позовних вимог, пред'явлених до ОСОБА_2, посилаючись на те, що володільцем автомобілю, який був зареєстрований за ОСОБА_2, на час ДТП була ОСОБА_3, якій ОСОБА_2 передала вказаний транспортний засіб з правом, в тому числі, керування. Представник ОСОБА_5 вважає, що позивачкою не доведено факт ушкодження її здоров'я внаслідок ДТП, а позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди є передчасними, оскільки не були предметом розгляду у страховика за відповідним зверненням позивачки. Також представник ОСОБА_5 вважає, що позов в частині тих вимог, які заявлені до співвідповідача ОСОБА_2, є безпідставним, а з позивачки належить сплаті на користь ОСОБА_2 судові витрати, здійснені останньою у зв'язку з оплатою послуг на правову допомогу та пов'язані з явкою до суду.

Співвідповідач ОСОБА_3, належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилась, не повідомивши про причини неявки. В ході розгляду справи співвідповідач ОСОБА_3 неодноразово викликалась до суду, але жодного разу не з'явилася в судове засідання.

Представник третьої особи Кураксіна О.І. покладалася на розсуд суду при вирішенні даного цивільно-правового спору та підтвердила, що АТ „СК „Інгосстрах" виплатило позивачці страхове відшкодування у розмірі 49500 грн. згідно з умовами полісу №АВ/7647625 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу - автомобілю Mitsubishi Colt, держномер НОМЕР_1. Згідно з цим полісом було застраховано цивільно-правову відповідальність будь-якої особи, яка на правовій підставі керувала вказаним автомобілем та з вини якої стався страховий випадок. Позивач, яка звернулася до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП з участю вказаного автомобілю, не зазначала у своїй заяві про факт спричинення їй тілесних ушкоджень, тому питання про виплату їй відповідних сум, що пов'язані з ушкодженням здоров'я, страховиком не розглядалося.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

06.02.2008р. за співвідповідачкою ОСОБА_2 було зареєстровано автомобіль «Mitsunishi Colt», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, про що ВРЕР м.Слов'янськ при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області видало свідоцтво НОМЕР_6 (а.с.51).

В свою чергу, ОСОБА_1 є власником автомобілю «Mitsubishi Outlander», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_7, виданим ВРЕР №1 ГУМВСУ м.Харкова (а.с.52).

За даними довідки №47/СО, виданої 17.12.2012р. слідчим ВР ДТП СУ ГУМВСУ в Харківській області, 14.12.2012р. о 16-00 годині в м.Харкові пр.Московському у м.Харкові в районі будинку №90 сталося зіткнення автомобілю «Мітсубісі Аутлендер», д.з.НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобілю «Мітсубісі Кольт», д.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 В результаті ДТП водій ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді забиття правого колінного суглобу та правового плечового суглобу; водій ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, СГМ, забиття правого коліна (а.с.4).

Постановою Московського районного суду м.Харкова від 06.02.2013р. у справі про адміністративне правопорушення №643/1092/13-п ОСОБА_3 була визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП, при наступних обставинах. Так, 14.12.2012р. о 16.00 годині ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом „Мітсубісі", реєстраційний номер НОМЕР_1, по пр.Московському у м.Харкові, №90, в порушення п.п.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р., при зміні напрямку руху не впевнилась, що це буде безпечно, не обрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожню обстановку, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем „Мітсубісі" , реєстраційний номер НОМЕР_2. В результаті ДТП зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.3).

В судовому засіданні було досліджено всі матеріали вищевказаної справи №643/1092/13-п, витребуваної судом з Московського районного суду м.Харкова за клопотанням представника позивача. Як вбачається з матеріалів справи №643/1092/13-п, постанова від 06.02.2013р. набрала законної сили, її копія 18.02.103р. була отримана ОСОБА_3 та не оскаржувалась.

Крім того, як вбачається з копії постанови про закриття кримінального провадження, винесеної 09.01.2013р. слідчим ВР ДТП СУ ГУМВСУ в Харківській області, та копії висновку експерта №2655-А/12 від 31.12.2012р., які містяться в матеріалах справи №643/1092/13-п, ОСОБА_1 в результаті даної ДТП тілесних ушкоджень не отримала, що стало підставою для закриття кримінального провадження №12012220140000631 від 15.12.2012р. у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_3 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення та матеріали цивільної справи не містять будь-яких фактичних даних щодо відсутності правових підстав у ОСОБА_3 на керування 14.12.2012р. автомобілем «Mitsunishi Colt» під час ДТП, які б свідчили, зокрема, про наявність у діях ОСОБА_3 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 КУпАП, або кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 КК України.

Співвідповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні 15.08.2013р. пояснювала, що у листопаді 2012 року вона продала належній їй автомобіль «Mitsubishi Colt» раніше незнайомій їй ОСОБА_3, передавши останній сам транспортний засіб, ключі від нього, свідоцтво про реєстрацію автомобілю, комплект зимової гуми на дисках, отримавши натомість від ОСОБА_3 грошові кошти, про що написала їй розписку. Але письмово цей правочин оформлений не був через відсутність у ОСОБА_3 грошових коштів на переоформлення автомобілю. В січні 2013 року її зателефонував якійсь чоловік та повідомив, що ОСОБА_3 потрапила на цьому автомобілі у ДТП.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали в судовому засіданні, що є знайомими співвідповідача ОСОБА_9 та знали про її намір продати автомобіль «Mitsybishi Colt». Восени 2012 року додому ОСОБА_2, де також знаходились свідки, приїжджали раніше не знайомі свідкам люди, в тому числі, жінка, яким, зі слів, ОСОБА_2 та її чоловіка, був проданий вказаний автомобіль.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Нормами спеціального делікту, встановленого статтею 1187 ЦК України, визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п.2.2 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Таким чином судом встановлено, що 14.12.2012р. під час дорожньо-транспортної пригоди співвідповідач ОСОБА_3 була особою, яка на правовій основі згідно з переданим їй ОСОБА_2 правом керування володіла автомобілем «Mitsubishi Colt», реєстраційний номер НОМЕР_1. Тобто саме співвідповідач ОСОБА_3 є особою, яка має відшкодовувати шкоду, завдану позивачці 14.12.2012р. джерелом підвищеної небезпеки.

Правових підстав для стягнення шкоди у солідарному порядку зі співвідповідачів немає.

Що стосується розміру матеріальної шкоди, завданої позивачці внаслідок ДТП, то слід виходити з наступного.

Позивачем було відремонтовано вказаний автомобіль та на підставі рахунку-фактури №156 від 27.01.2012р. (а.с.39-41) сплачено за ремонт 171158,00 грн., що підтверджується товарним чеком №56 від 07.03.2013р. (а.с.175).

Разом з тим, Звітом №334/12/2012 від 23.01.2013р. встановлено, що матеріальний збиток, завданий власникові Mitdunishi Outlander, держномер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП складає 142604,38 грн. (а.с.5-38). При складанні калькуляції на ремонт та оцінці вартості відновлювального ремонту під час проведення вищевказаного авто товарознавчого дослідження було враховано коефіцієнт фізичного зносу складових, що підлягають заміні.

Також відшкодуванню на користь позивачки підлягають вартість сплаченого позивачкою автотоварознавчого дослідження у сумі 400 грн. (а.с.48) та вартість сплачених позивачкою послуг з дефектовки автомобілю у сумі 960 грн. (а.с.54, 55).

Таким чином, загальна сума матеріальної шкоди, завдана позивачці в результаті ДТП, дорівнює 143964,38 грн.

З урахуванням суми виплаченого страховиком АТ «СК «Інгосстрах» страхового відшкодування у розмірі 49500 грн. (а.с.49) за страховим полісом АВ/7647625 від 08.11.2012р. (а.с.53) на підставі заяви позивачки від 18.12.2012р. №181212-1(а.с.173), суд стягує зі співвідповідача ОСОБА_3 на користь позивачки суму матеріальної шкоди у розмірі 94464,38грн.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої позивачці внаслідок ушкодження її здоров'я в результаті ДТП, суд вважає її передчасною, оскільки позивачкою не заявлялася вимога до страховика про виплату відповідного страхового відшкодування саме з підстав ушкодження здоров'я.

Так, згідно зі ст.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 23 цього Закону визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, в тому числі, моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» передбачено, що при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з цього положення, а також положень ст.84 та ст..85 ЦПК України суд стягує зі співвідповідача ОСОБА_3 суму судового збору у розмірі 944,64грн. - пропорційно задоволених судом позовних вимог ОСОБА_1

В той же час, враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до співвідповідача ОСОБА_2, суд стягує з позивачки на користь останньої суму судових витрат у розмірі 3211,60грн., яка складається з суми витрат на правову допомогу у розмірі 2294грн. та витрат, пов'язаних з явкою до суду, у розмірі 917,60грн., - в межах граничних розмірів компенсації відповідних видів витрат (ч.2 ст.84 та ч.3 ст.85 ЦПК України).

Визначаючи розмір цих складових, суд виходить з принципу справедливості та співмірності та зменшує суму витрат на правову допомогу, з урахуванням тієї обставини, що представник співвідповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність з 2006 року (а.с.133). Тому суд вважає достатнім часом для вивчення законодавства, складання заперечень, обговорення та підготовки до участі у судовому засіданні 1,5 години. З урахуванням цього застереження, виходячи з наданого представником відповідача розрахунком суми витрат на правову допомоги та підтверджуючих документів (а.с.116, 117, 119, 120, 134), на підставі ст.. Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», ця сума становить 2294грн. (з розрахунку 5 годин по 458,80грн. за годину).

Відносно суми витрат, які пов'язані з явкою співвідповідача ОСОБА_2 та її представника до суду, то слід керуватись положеннями п.6 Додатку до Постанови КМУ від 27.04.2006р. №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», згідно з яким витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла -стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Таким чином, враховуючи, що розмір добового відшкодування на відрядження у межах України з 01.01.2013р. становить 229,40грн. (тобто 0,2 розміру мінімальної заробітної плати згідно зі ст.140 Податкового кодексу України), то сума витрат, пов'язаних з явкою представника відповідача ОСОБА_2 до суду, дорівнює 917,60грн. (з розрахунку участі у 4-х судових засіданнях: 24.07.2013р., 16.08.2013р., 16.09.2013р., 01.10.2013р.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1-11, 58-61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позов ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована у АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає у АДРЕСА_2, податковий номер НОМЕР_4) матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 94464 (дев'яносто чотири тисячі чотириста шістдесят чотири) грн. 38 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована у АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає у АДРЕСА_2, податковий номер НОМЕР_4) судовий збір у розмірі 944 (дев'ятсот сорок чотири) грн. 64 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає у АДРЕСА_2, податковий номер НОМЕР_4) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає у АДРЕСА_3, податковий номер НОМЕР_5) судові витрати у справі у розмірі 3211 (три тисячі двісті одинадцять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя І.С.Блага