Справа № 0519/13694/2012 р.
Провадження 2/263/3461/2013
УХВАЛА
27 вересня 2013 року. м. Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Кулика С.В., при секретарі Антоненко К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, третя особа Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний промислово-інвестиційний банк», -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до відповідача, в обґрунтування вимог зазначила, що що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 11.09.1992 р. по 20.09.2012 р. Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 20.09.2012 р. шлюб між ними було розірвано. До шлюбу з відповідачем вона мала доньку, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яку відповідач усиновив у 1995 р. Позивачка, відповідач і донька мешкали в двокімнатній квартирі, загальною площею 42,8 кв.м., яка належала на праві особистої власності відповідачу і знаходилась за адресою: АДРЕСА_1. 16.10.2003 р. відповідач подарував доньці зазначену квартиру. Літом 2006 р. вони прийняли рішення купити нову квартиру. Так як грошей на придбання квартири не вистачало 16.06.2006 р. у банку було взято кредит в сумі 200 000 грн., проти чого відповідач не заперечував. Відповідно до умов кредитного договору № 408 строк виконання кредитних зобов'язань встановлено до 31.05.2026 р. 07.07.2006 р. за рахунок грошових коштів, отриманих як кредит банку, було укладено договір купівлі-продажу двокімнатної квартири, загальною площею 56,9 кв.м., жилою площею 33,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Квартира була зареєстровано на ім'я позивачки. З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань між нею та Банком було укладено договір іпотеки № 159, предметом якого стала придбана квартира. Відповідно до кредитного договору саме на позивачку було покладено зобов'язання сплатити борг по кредитному договору.
Придбана квартира потребувала капітального ремонту, проживання в такій квартирі було не можливим. Саме тоді їх донька запропонувала продати її квартиру АДРЕСА_1, а на отримані гроші зробити ремонт та облаштувати придбану квартири. Гроші в сумі 126 250 грн., за які була продана квартира доньки були витрачені на ремонт і облаштування квартири. Ремонт квартири здійснювався не лише за рахунок позичених грошей, але і за рахунок заробітної платні позивачки та відповідача. Відповідно до висновку експерта-оцінщика нерухомості від 03.12.2012 р. ринкова вартість квартири на цей час складає 443 365 грн.
За рахунок коштів, що були спільними з відповідачем, до 2006 р. сторонами було придбане рухоме майно, а саме: телевізор Panasonic вартістю 2 000 грн., відеомагнітофон Panasonic вартістю 1 000 грн., у 2006-2007 роках були придбані 1 вбудована шафа вартістю 5 500 грн., кухонні вбудовані меблі вартістю 10 000 грн., духовка, плитка, витяжка на кухню вартістю 5 000 грн., холодильник вартістю 2 755 грн., телевізор для кухні вартістю 3 000 грн., 2 люстри вартістю 2 000 грн., диван вартістю 5 000 грн., меблі для вітальні вартістю 5 000 грн., меблі до прихожої вартістю 3 000 грн., пральна машинка вартістю 4 000 грн., кухонний куток вартістю 5 000 грн., м'які меблі (диван, кресли) вартістю 9 500 грн., стінка італійська вартістю 15 000 грн., 3 кондиціонери вартістю 7 500 грн., у 2008 р. мотоцикл Yiper ZS50 F вартістю 5 000 грн., а всього на суму 90 255 грн.
Мотоцикл Yiper ZS50 F був вкрадений у відповідача, але вже після припинення фактичних шлюбних відносин відповідач отримав вартість мотоциклу Yiper ZS50 F. Всього вартість майна, що було набуто під час шлюбу з відповідачем, що включає ринкову вартість квартири та іншого майна, складає 533 620 грн. (443 365 + 90 255). З 27.07.2007 р. по цей час донька зареєстрована в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
У 2011-2012 роках позивачка самостійно повернула доньці борг за договором позики у сумі 126 250 грн. і отримала відповідну розписку. Більше ніж половину з 126 250 грн. для повернення боргу доньці позивачці прийшлось позичити.
З 2006 р. по 2009 р. позивачка і відповідач сплачували спільно грошові кошти за кредитним договором. З 2009 р. сторони перестали вести спільне господарство і не мали спільного бюджету, а тому з цього часу сторони щомісячно погашали борг за рахунок коштів, що є особистою власністю кожного з них, так як набуті за час окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. У 2009 році відповідач передавав половину суми для погашення боргу по кредиту та відсоткам по кредитному договору. Остаток суми по кредитному договору позивака сплачує самостійно. Просить суд поділити майно, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2; збільшити частку ОСОБА_1 у спільній сумісній власності подружжя, визнавши за нею право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 443 365 грн., а також на вбудовану шафу вартістю 5 500 грн., кухонні вбудовані меблі вартістю 10 000 грн., духовку, плитку, витяжку на кухню вартістю 5 000 грн., кухонний куток вартістю 5 000 грн., м'які меблі (диван, кресли) вартістю 9 500 грн., 2 люстри вартістю 2 000 грн., 3 кондиціонера вартістю 7 500 грн., а всього на суму 44 500 грн.; зменшити частку ОСОБА_2 у спільній сумісній власності подружжя та присудити йому грошову компенсацію за частку у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, у розмірі 79 805,70 грн. у зв'язку з виконанням ОСОБА_1 умови попереднього внесення вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а також визнати право власності за ОСОБА_2 на телевізор Panasonic вартістю 2 000 грн., відеомагнітофон Panasonic вартістю 1 000 грн., диван вартістю 5 000 грн., меблі для вітальні 5 000 грн., меблі для прихожої вартістю 3 000 грн., пральна машинка 4 000 грн., холодильник вартістю 2 755 грн., телевізор для кухні вартістю 3 000 грн., стінка італійська вартістю 15 000 грн., вартість мотоциклу Yiper ZS50 F 5 000 грн., а всього на суму 45 755 грн.
До суду від сторін надійшла заява з проханням затвердити мирову угоду, яку вони досягли в процесі розгляду справи, відповідно до якої позивачка в рахунок частки ОСОБА_2 у спільній сумісній власності подружжя на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, передає ОСОБА_2 79 805,70 грн., що еквівалентно 10 000 доларів США, які внесені на депозитний рахунок суду, а також 50 000 грн., що еквівалентно 6 255 доларів США, в день затвердження мирової угоди судом, а всього 129 805, 70 грн., що еквівалентно 16 255 доларам США., а також визнає право власності за ОСОБА_2 на садовий будинок, що знаходиться у садовому товаристві «Світлана», який був набутий під час шлюбу з ОСОБА_3 Крім того визнає право вланості на телевізор Panasonic вартістю 2 000 грн., відеомагнітофон Panasonic вартістю 1 000 грн., диван вартістю 5 000 грн., меблі для вітальні 5 000 грн., меблі для прихожої вартістю 2 000 грн., пральну машинку 4 000 грн., холодильник вартістю 2 755 грн., телевізор для кухні вартістю 3 000 грн., стінка італійська вартістю 15 000 грн., вартість мотоциклу Yiper ZS50 F 5 000 грн., а всього на суму 45 755 грн., а відповідач визнає за позивачкою право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 443 365 грн., а також на вбудовану шафу вартістю 5 500 грн., кухонні вбудовані меблі вартістю 10 000 грн., духовку, плитку, витяжку на кухню вартістю 5 000 грн., кухонний куток вартістю 5 000 грн., м'які меблі (диван, кресли) вартістю 9 500 грн., 2 люстри вартістю 2 000 грн., 3 кондиціонера вартістю 7 500 грн., а всього на суму 44 500 грн.
Сторони в судовому засіданні підтримали клопотання про затвердження мирової угоди та просили суд її затвердити.
Відповідно до ст. 175 Цивільного процесуального Кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.
Також п. 4 ч. 1 ст. 205 Цивільного процесуального Кодексу України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом.
Згідно із ч. 3 ст. 206 Цивільного процесуального Кодексу України в разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Суд вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що мирова угода підлягає затвердженню, оскільки заява про затвердження мирової угоди не суперечить вимогам закону, здійснена на користь обох сторін, а виконання ними умов мирової угоди не порушує будь-чиїх прав і інтересів, що охороняються законом.
Керуючись ст. ст. 175, п. 4 ст. 205, 206 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по цивільній справі № 2/263/3461/2013 про розподіл майна подружжя.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 443 365 грн., а також на вбудовану шафу вартістю 5 500 грн., кухонні вбудовані меблі вартістю 10 000 грн., духовку, плитку, витяжку на кухню вартістю 5 000 грн., кухонний куток вартістю 5 000 грн., м'які меблі (диван, кресли) вартістю 9 500 грн., 2 люстри вартістю 2 000 грн., 3 кондиціонера вартістю 7 500 грн., а всього на суму 44 500 грн.
Зобов'язати ОСОБА_1 в рахунок частки ОСОБА_2 у спільній сумісній власності подружжя на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, передати ОСОБА_2 79 805,70 грн., що еквівалентно 10 000 доларів США, які внесені на депозитний рахунок суду, а також 50 000 грн., що еквівалентно 6 255 доларів США, в день затвердження мирової угоди судом, а всього 129 805, 70 грн., що еквівалентно 16 255 доларам США.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на садовий будинок, що знаходиться у садовому товаристві «Світлана», який був набутий під час шлюбу з ОСОБА_3, а також на телевізор Panasonic вартістю 2 000 грн., відеомагнітофон Panasonic вартістю 1 000 грн., диван вартістю 5 000 грн., меблі для вітальні 5 000 грн., меблі для прихожої вартістю 2 000 грн., пральну машинку 4 000 грн., холодильник вартістю 2 755 грн., телевізор для кухні вартістю 3 000 грн., стінка італійська вартістю 15 000 грн., вартість мотоциклу Yiper ZS50 F 5 000 грн., а всього на суму 45 755 грн.
Провадження у справі закрити.
У разі невиконання сторонами умов даної мирової угоди, ухвала підлягає примусовому виконанню через органи державної виконавчої служби.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя шляхом подачі в 5-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення ухвали.
Суддя С.В Кулик
Судове рішення № 33895825, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 27.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0519/13694/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: