Рішення № 33892996, 27.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13387/13 27.09.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу 19 599,11 грн.Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явивсявід відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27 вересня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Омега" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 19 599,11 грн., а також просить суд покласти на відповідачів судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року порушено провадження у справі № 910/13387/13, слухання справи призначено на 06.08.2013 року.

29.07.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 18.07.2013 року.

У судовому засіданні 06.08.2013 року представник позивача надав документи, на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 06.08.2013 року не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 30.08.2013 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року справу № 910/13387/13 передано для розгляду судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду від 30.08.2013 року суддя Босий В.П. прийняв справу № 910/13387/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 27.09.2013 року.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року справу № 910/13387/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/13387/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року.

Представники сторін в судове засідання 27.09.2013 року не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" (страховик) та Ковтун В.М. (страхувальник) було укладено договір добровільного наземного транспортного № 014-07-0607-11, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "ЗАЗ Ланос", державний номер АМ 6577 АО.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2012 року в с. Капітанівка Києво - Святошинського району, Київської області сталася ДТП за участю автомобіля марки "ЗАЗ Ланос", державний номер АМ 6577 АО та автомобіля марки "Hyundai Santa Fe", державний номер АІ 9799 СА, яким керував Ковтун В.М.

ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "Hyundai Santa Fe", державний номер АІ 9799 СА правил дорожнього руху України, останнього визнано винним згідно з вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.06.2013 року.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Hyundai Santa Fe", державний номер АІ 9799 СА, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2220828 від 17.02.2012 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "ЗАЗ Ланос", державний номер АМ 6577 АО отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту з оцінки з оцінки транспортного засобу від 02.10.2012 року, складеного Фізичною - особою підприємцем Кацара Ю.В., вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "ЗАЗ", державний номер АМ 6577 АО, в результаті його пошкодження при ДТП складає 30 214,73 грн.

Позивач, виходячи із звіту з оцінки з оцінки транспортного засобу від 02.10.2012 року, складеного Фізичною - особою підприємцем Кацара Ю.В. та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 19 599,11 грн., про що склав страховий акт № 9413-Т від 13.11.2012 року.

Відповідно до умов договору добровільного наземного транспортного № 014-07-0607-11 від 18.04.2012 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 19 599,11 грн., що підтверджується платіжним дорученнями № 3361 від 23.11.2012 року з призначенням платежу: страхове відшкодування 014-07-0607-11 згідно акту 9413-Т від 13.11.12 року "ЗАЗ Ланос", АМ 6577 АО (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене, 03.04.2013 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу за вих. № 1069 у розмірі 19 599, 11 грн.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача, який передбачений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АВ/2220828 від 17.02.2012 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 19 599,11 грн.

Відповідач проти позову заперечив частково, посилаючись на те, що позивач не зменшив розмір страхового відшкодування на суму франшизи яка відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АВ/2220828 від 17.02.2012 року становить 510,00 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Hyundai Santa Fe", державний номер АІ 9799 СА, яким керував Ковтун В.М., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "ЗАЗ Ланос", державний номер АМ 6577 АО.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія, який керував автомобілем "Hyundai Santa Fe", державний номер АІ 9799 СА, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.06.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Hyundai Santa Fe", державний номер АІ 9799 СА, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2220828 від 17.02.2012 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн., строк дії полісу з 17.02.2012 року до 16.02.2013 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № АВ/2220828) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "ЗАЗ Ланос", державний номер АМ 6577 АО відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2220828 від 17.02.2012 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного наземного транспортного № 014-07-0607-11 від 18.04.2012 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з тим що позивач не зменшив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого на суму франшизи, яка встановлена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2220828 від 17.02.2012 року у розмірі 510,00 грн.

За таких обставин, сума страхового відшкодування становитиме: 19 599,11 грн. (загальний розмір матеріальної шкоди) - 510,00 грн. (сума франшизи) = 19 089,11 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 19 089,11 грн.

Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17-А, код ЄДРПОУ 21626809) 19 089 (дев'ятнадцять тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 11 коп. заборгованості, 1 675 (одну тисячу шістсот сімдесят п'ять) грн. 73 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.10.2013 року

Суддя С.В. Стасюк