Рішення № 33892965, 03.10.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 жовтня 2013 року Справа № 913/2506/13

Провадження №10/913/2506/13

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", смт. Дубівський, м. Антрацит Луганської області

про стягнення 25 370 грн. 00 коп.

Суддя Мінська Т.М.

Секретар судового засідання Берещенко Н.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача - Хлабистін Д.М., юрисконсульт, довіреність № 27 від 01.01.2013;

від відповідача - Поета А.І., довіреність № 01/127 від 24.01.2013.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у залізничній накладній № 50941319 (вагон №60926458) маси вантажу у розмірі 25 370 грн. 00 коп.

Відповідач відзивом на позов від 03.10.2013 №05/1078 заперечує проти заявлених вимог.

Клопотанням від 02.10.2013 №05/1068 відповідач просить суд зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати у зв'язку з тим, що ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" перебуває у дуже складному фінансовому становищі. Відповідач має заборгованість перед ПФУ в м. Антрацит 3 627 546 грн. 88 коп. та згідно довідки від 30.09.2013 ТОВ "ЦЗФ "Нагольчанська" має кредиторську заборгованість перед третіми особами кредиторами в розмірі 82016645 грн. 32 коп. Стягнення штрафних санкцій в великих розмірах погіршить майновий стан підприємства, що в свою чергу унеможливить сплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в :

25.04.2013 зі станції Карахаш Донецької залізниці ТОВ "ЦЗФ "Нагольчанська" здійснено відправлення вагону №60926458 (надалі-вагон) згідно накладної № 50941319 (а.с.7) на станцію Трипілля - Дніпровське Південно-західної залізниці на адресу Трипільська ТЕЦ.

Провізна плата за вказаний вагон 5074 грн. 00 коп. В залізничній накладній в графі спосіб визначення маси вказано - на вагонних вагах 150 тон., правильність вказаних в накладній відомостей підтверджено посадовою особою Відповідача.

При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізницею проводилось переважування вагонів, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній.

Контрольне переважування вагону проводилось на 150-тонних вагонних електронно-тензометричних вагах, остання держповірка яких проводилась 07.02.2013 про що було складено комерційний акт АА № 048802/203/111 від 27.04.2013.

Перевіркою було виявлено, що маса вантажу зазначена в накладній по вагону 60926458 не відповідає дійсній масі вантажу встановленій при зважуванні, а саме: згідно накладної маса вантажу визначена відправником становить - брутто - не зазначено, тара - 25000 кг, нетто - 69000 кг, фактично виявилось - брутто - 89000 кг, тара - 25000 кг, нетто - 64000 кг, що менше проти відомостей зазначених у накладній на 5000 кг.

Також дана невідповідність маси вантажу була підтверджена при повторному переважуванні спірних вагонів на станції призначення. По дані обставини зроблено відповідний запис в розділі "Є" комерційного акту.

Позивач звернувся з цим позовом на підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне:

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

А відповідно до статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998. N 457, до компетенції Міністерства транспорту України віднесено затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (с. 24 Статуту залізниць).

А статтею 122 Статуту залізниць установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334.

Неправильне зазначення в накладній маси вантажу засвідчено комерційним актом, що є належним доказом факту неправильного зазначення відправником маси вантажу у розумінні ст. 129 Статуту залізниць України та п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644.

Відповідальність вантажовідправника за вказані дії передбачена згідно статей 118, 122 Статуту залізниць України у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який за даним позовом складає 5074 грн. х 5 = 25370 грн.

За таких обставин факт неправильного зазначення відповідачем відомостей у накладній підтверджено матеріалами справи, тому позивачем правомірно нараховано і визначено штраф 25370 грн.

Даний штраф є видом відповідальності за порушення зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Згідно частини 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також, пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Так, судом враховується фінансове становище Відповідача, зокрема наявність значного боргу перед Пенсійним фондом і т.д. Також судом враховується, що Відповідач допустив неправильне зазначення маси вантажу, але дане порушення не створювало загрози безпеки руху, та не спричинило будь - які збитки залізниці.

Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд також при вирішенні питання про зменшення розміру штрафу виходить з принципу розумності і справедливості, встановленого п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

От же, позов є обґрунтованим в повному обсязі, але в зв'язку із зменшенням судом розміру штрафних санкцій, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 12685 грн. 00 коп., що становить 2,5 розміру провізної плати, в решті вимог відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі, оскільки позовні вимоги обґрунтовані повністю, а розмір штрафу зменшено судом.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", Луганська область, м. Антрацит, смт. Дубівський, вул. Гагаріна, 51, ідентифікаційний код 00179648 на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828 в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень", м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 26139824 штраф в сумі 12685 грн. 00 коп., витрати на сплату судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 04.10.2013.

Суддя Т.М.Мінська