Рішення № 33892896, 24.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13648/13 24.09.13

За позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Скіфія" до Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" про страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 33 488,71 грн. суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Матвійчук С.М. (дов. б/н від 09.01.2013 року)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24 вересня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Скіфія" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" (надалі по тексту - відповідач) про страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 33 488,71 грн., а також просить суд покласти на відповідачів судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 року порушено провадження у справі № 910/13648/13, слухання справи призначено на 16.08.2013 року.

05.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 19.07.2013 року.

Представник відповідача в судове засідання 16.08.2013 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судове засіданні 16.08.2013 року представник позивача з'явився, проте вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 року не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 27.08.2013 року, у зв'язку з неявкою відповідача, поданим клопотанням та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року справу № 910/13648/13 передано для розгляду судді Бондарчук В.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду від 27.08.2013 року суддя Бондарчук В.В. прийняла справу № 910/13648/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 24.09.2013 року.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року справу № 910/13648/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

У судовому засіданні 24.09.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 24.09.2013 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року не виконав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5 А, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання сторони були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2012 року між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Скіфія" (страховик) та Фурсіною Н.А. (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) № 04-12-03-НТ, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Lexus LX 570", державний номер АА 8688 СН.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2013 року на в с. Стоянка Києво - Святошинського району Київської області, сталась дорожньо - транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки "Lexus LX 570", державний номер АА 8688 СН та автомобіля марки "Мерседес", державний номер АВ 2796 ВМ, яким керував Швець С.Д.

ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "Мерседес", державний номер АВ 2796 ВМ правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 28.01.2013 року у справі № 369/533/13-п.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Мерседес", державний номер АВ 2796 ВМ, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3049992 від 12.02.2012 року.

Внаслідок вищевказаної ДТП автомобіль марки "Lexus LX 570", державний номер АА 8688 СН отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику КТЗ № 16/01/12 від 22.01.2013 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-центр Тандем", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Lexus LX 570", державний номер АА 8688 СН, в результаті його пошкодження при ДТП складає 34 380, 64 грн.

Позивач, виходячи із звіту про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику КТЗ № 16/01/12 від 22.01.2013 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-центр Тандем" та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 33 488,71 грн., про що склав страховий акт № 7-нт-к від 12.02.2013 року.

Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) № 04-12-03-НТ від 03.04.2012 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 33 488, 71 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 37 від 13.02.2013 року та № 118 від 14.03.2013 року(належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене, позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з претензією за вих. № 04-13-23 від 09.04.2013 року.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, які передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АА/3049992 від 12.02.2012 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 33 488, 71 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Мерседес", державний номер АВ 2796 ВМ, яким керував Швець С.Д., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Lexus LX 570", державний номер АА 8688 СН.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія, який керував автомобілем "Мерседес", державний номер АВ 2796 ВМ, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 28.01.2013 року у справі № 369/533/13-п.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Мерседес", державний номер АВ 2796 ВМ, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3049992 від 12.02.2012 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 500, 00 грн., строк дії полісу з 12.02.2012 року до 11.02.2013 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № АА/3049992) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Lexus LX 570", державний номер АА 8688 СН відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3049992 від 12.02.2012 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) № 04-12-03-НТ від 03.04.2012 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з тим що позивач не зменшив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого на суму франшизи, яка встановлена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3049992 від 12.02.2012 року у розмірі 500,00 грн.

За таких обставин, сума страхового відшкодування становитиме: 33 488, 71 грн. (загальний розмір матеріальної шкоди) - 500,00 грн. (сума франшизи) = 32 988, 71 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Скіфія" підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 32 988,71 грн.

Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5 А, код ЄДРПОУ 31093336) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"Скіфія" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 3, код ЄДРПОУ 20945990) 32 988 (тридцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 71 коп. заборгованості, 1 694 (одну тисячу шістсот дев'яносто чотири) грн. 81 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.09.2013 року

Суддя С.В. Стасюк