Рішення № 33892874, 01.10.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/77/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2013 Справа № 908/2769/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІМІДЖ» (69035, м. Запоріжжя, проспект Маяковського, 7, кв. 95)

до Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20-Г)

про стягнення 21102,00 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Луценко І.М. - представник за довіреністю б/н від 01.06.13.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 15.08.13. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІМІДЖ» до Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» про стягнення 21102,00 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті поставленої продукції, внаслідок чого у Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.08.13. порушено провадження у справі № 908/2769/13, справі присвоєно номер провадження 19/77/13, судове засідання призначено на 10.09.13. о 11-00.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.08.13. на підставі ст. 89 Господарського процесуального кодексу України виправлено допущену в п. 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Запорізької області від 16.08.13. описку щодо дати та часу проведення судового засідання на 24.09.13. о 11-40.

Представник відповідача в судове засідання 24.09.13. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 16.08.13. не виконав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 29.08.13. уповноваженому представнику поштового відправлення.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.09.13. розгляд справи № 908/2769/13 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 01.10.13. о 10-45.

Через канцелярію господарського суду Запорізької області 01.10.13. від позивача надійшло письмове пояснення, відповідно до якого зазначено, що у видаткових накладних та рахунках на оплату поставленої відповідачу продукції помилково вказано Договір № 09-11-01/121 від 09.11.10., який не відноситься до спірних правовідносин та не укладався між позивачем та відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні 01.10.13. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІМІДЖ» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 01.10.13. повторно не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, письмового відзиву та витребувані ухвалою суду документи не подав.

Відповідно до п.п. 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи та його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/2769/13.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІМІДЖ» поставило Публічному акціонерному товариству «Запорізький сталепрокатний завод» продукцію на загальну суму 25134,00 грн., що підтверджується оформленими належним чином двосторонньо підписаними видатковими накладними, рахунками та довіреностями, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:

- видаткова накладна № РН-0000213 від 15.03.11. на загальну суму 2640,00 грн., рахунок № 0000222 від 15.03.11., довіреність № 3880 від 11.03.11.;

- видаткова накладна № РН-0000232 від 17.03.11. на загальну суму 3960,00 грн., рахунок № 0000222 від 15.03.11., довіреність № 3880 від 11.03.11.; від 03.04.12.;

- видаткова накладна № РН-0000669 від 19.09.11. на загальну суму 3360,00 грн., рахунок № 0000680 від 19.09.11.;

- видаткова накладна № РН-0000037 від 26.01.12. на загальну суму 132,00 грн., рахунок № 0000031 від 26.01.12., довіреність № 5074 від 10.01.12.;

- видаткова накладна № РН-0000720 від 21.11.12. на загальну суму 3360,00 грн., рахунок № 0000744 від 21.11.12., довіреність № 6077 від 20.11.12.;

- видаткова накладна № РН-0000758 від 05.12.12. на загальну суму 3360,00 грн., рахунок № 0000777 від 05.12.12., довіреність № 6111 від 05.12.12.;

- видаткова накладна № РН-0000013 від 15.01.13. на загальну суму 4350,00 грн., рахунок № 0000029 від 15.01.13., довіреність № 6182 від 14.01.12.;

- видаткова накладна № РН-0000059 від 30.01.13. на загальну суму 612,00 грн., рахунок № 0000093 від 07.02.13., довіреність № 6228 від 29.01.13.

Як зазначає позивач, відповідачем вартість поставленої продукції було сплачено частково, в сумі 4032,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11-6617 від 23.08.11., дублікат якого міститься в матеріалах справи.

Позивач вказує на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІМІДЖ» на адресу Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» надсилався лист-вимога № 19-07-01 від 19.07.13., відповідно до якого позивач просив відповідача у строк до 01.08.13. сплатити суму боргу в розмірі 21102,00 грн. за поставлену продукцію.

Але в матеріалах справи відсутні докази оплати поставленої продукції та відповіді Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» на вказаний вище лист-вимогу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в повному обсязі не сплатив вартість поставленої продукції, чим порушив вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІМІДЖ» до суду з даним позовом склала 21102,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, видаткові накладні: № РН-0000213 від 15.03.11., № РН-0000232 від 17.03.11, № РН-0000669 від 19.09.11., № РН-0000037 від 26.01.12., № РН-0000720 від 21.11.12., № РН-0000758 від 05.12.12., № РН-0000013 від 15.01.13., № РН-0000059 від 30.01.13. відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Зазначені вище накладні є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому в даному випадку є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов'язки. Обов'язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов'язки відповідача - в оплаті цього товару.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України вказано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.12. № 01-06/928/2012 вбачається, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.

Вказана вище правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 21.04.11 № 9/252-10.

Судом встановлено, що свої зобов'язання позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІМІДЖ» було передано у власність продукцію на загальну суму 25134,00 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними видатковими накладними: № РН-0000213 від 15.03.11., № РН-0000232 від 17.03.11, № РН-0000669 від 19.09.11., № РН-0000037 від 26.01.12., № РН-0000720 від 21.11.12., № РН-0000758 від 05.12.12., № РН-0000013 від 15.01.13., № РН-0000059 від 30.01.13.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, в свою чергу, розрахувався за продукцію лише частково, сплативши на користь позивача 4032,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11-6617 від 23.08.11., дублікат якого міститься в матеріалах справи.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати переданої позивачем продукції становить 21102,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІМІДЖ» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІМІДЖ» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20-Г, код ЄДРПОУ 00191247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІМІДЖ» (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 7, кв. 95, код ЄДРПОУ 35842316) 21102 (двадцять одну тисячу сто дві) грн. 00 коп. - основного боргу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.10.13.

Суддя І.В. Давиденко