Постанова № 33892655, 01.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Справа № 5023/5660/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю.,суддів -Білошкап О.В., Хандуріна М.І.,за участю представників сторін:

ТОВ "Агропродекспорт" - Швець І.М.,

Ліквідатора ФОП ОСОБА_5 - Босенка К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2013р. та постанову господарського суду Харківської області від 21.12.2012р. по справі № 5023/5660/12 про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, -

в с т а н о в и в:

Постановою господарського суду Харківської області від 21.12.2012р. Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Босенко Костянтина Валентиновича, встановлено розмір винагороди ліквідатора у розмірі двох мінімальних заробітних плат; зобов'язано ліквідатора відповідно до статей 22-32, 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 21.12.2013 р. виконати ліквідаційну процедуру банкрута, зобов'язано ліквідатора надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2013р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" залишено без задоволення. Постанову господарського суду Харківської області від 21.12.2012 р. залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2013р. та постанову господарського суду Харківської області від 21.12.2012р. та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 11.12.2012р. порушено провадження по справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 відповідно до вимог статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Харківської області від 21.12.2012р. Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Босенко К. В.

Приймаючи рішення про визнання боржника банкрутом, суд першої інстанції послався на те, що матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що боржник неспроможний виконати перед кредиторами свої грошові зобов'язання, що пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності, які складають більше 300 мінімальних заробітних плат та незадоволені протягом більше ніж три місяці після настання встановленого строку їх сплати, а також відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури за особливостями ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для порушення провадження по справі та визнання ФОП ОСОБА_5 банкрутом в порядку ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім цього, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольнив заяву арбітражного керуючого Босенко Костянтина Валентиновича (ліцензія НОМЕР_1 від 17.03.2010р) та призначив його ліквідатором боржника і встановив розмір його винагороди у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Згідно статті 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Відповідно до вимог статті 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення.

За заявою громадянина - підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладання мирової угоди.

Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Згідно з ч.7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на майно громадянина-підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. Продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом. У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити: найменування арбітражного суду, до якого подається заява; найменування (прізвище, ім'я та по батькові) боржника, його поштову адресу; найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також місце його проживання; номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових платежів); виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; перелік документів, що додаються до заяви.

Таким чином, при здійсненні провадження у справі про банкрутство громадянина - підприємця відповідно ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" всі зазначені умови формально оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж оцінка наявності ознак неплатоспроможності такого боржника здійснюється судом при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Отже, звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності.

Суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник є суб'єктом підприємницької діяльності, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (серія НОМЕР_2), місце проведення державної реєстрації -Харківська районна державна адміністрація Харківської області, дата проведення державної реєстрації 27.07.2000 року, номер запису про державну реєстрацію 2 471 001 0002 000778.

Боржник здійснював підприємницьку діяльність з надання експедиторських послуг, вантажних перевезень.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.12.2012р. фізична особа - підприємець ОСОБА_5 звернулась до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство у порядку ст.ст. 47-48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", посилаючись на неможливість у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, які пов'язані з її підприємницькою діяльністю, а саме, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОДЕКСПОРТ" в розмірі 754 680, 78 грн. Безспірність своїх вимог заявник підтверджує постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2011 року по справі № 1472/11, постановою державного виконавця відділу Харківського ДВС від 08.08.2011 р. про відкриття виконавчого провадження по примусовому стягненню вищевказаної суми боргу, постановою державного виконавця від 08.12.2011р., якою виконавчий документ (наказ господарського суду від 27.07.2011р.) повернуто ТОВ "АГРОПРОДЕКСПОРТ" в зв'язку з відсутністю майнових активів для задоволення вимог кредиторів.

Отже, ФОП ОСОБА_5 примусово не виконано безспірні грошові зобов'язання перед кредитором ТОВ "АГРОПРОДЕКСПОРТ" в розмірі 754 680, 78 грн. більше ніж 3 місяця з дня відкриття виконавчого провадження.

Крім цього, як зазначили суди, у боржника наявна кредиторська заборгованість перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 в сумі 5 120,00 грн., яка виникла внаслідок порушення умов договору б/н від 01.02.2011р. на транспортно-експедиційне обслуговування. Вказані кредиторські вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 визнані боржником у повному обсязі.

Згідно довідки ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 26.09.2011р. боржник має грошові кошти в сумі 69,29 грн. на р/р у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Боржник не має заборгованості перед бюджетом, із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, не має заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, щодо виплаті авторської винагороди, наявність активів в інших суб'єктах господарювання.

Відповідно до ст. 53 Цивільного кодексу України, фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 7 ст. 128 Господарського кодексу України, громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.

Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно вимог статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Відповідно до вимог частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Статтею 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, зокрема, що інформація про прийняття фізичною особою рішення щодо припинення підприємницької діяльності підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Виходячи з вимог статті 51, частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України, ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що вирішили припинити власну підприємницьку діяльність, покладено обов'язок, для належного з'ясування кола кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, опублікувати в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про прийняте рішення щодо припинення підприємницької діяльності

Так, в Бюлетені державної реєстрації № 185 (20) від 27.07.2011 р. опубліковано оголошення про рішення боржника щодо припинення його підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник надіслав до Харківської ОДПІ заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП.

Боржником до заяви надано належним чином засвідчену копію декларації про доходи, одержані з 01.01.2011р. по 31.12.2011 р., з якої вбачається, що боржник у 2011р. не отримував ніяких доходів від підприємницької діяльності.

Згідно з наданої довідки № 150/17-2601200889 від 27.01.2012р. Харківської ОДПІ "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ФОП ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 17.01.2012 р." вбачається, що порушень не було виявлено та встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_5 не має у власності торгових точок, складських приміщень, не має транспортних засобів, земельних ділянок (у власності та користуванні).

Також, боржником до заяви додані належним чином засвідчені копії документів з відповідних реєструючих органів про відсутність майнових активів у боржника, а саме: довідка КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" № 1726 від 25.08.2011р. про те, що за боржником у населених пунктах Буди, Березівка, Південне не числиться частини або цілого домоволодіння, у довідці КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" №568 від 18.09.2012р. повідомлено, що за боржником у с.м.т. Будах, Березівка, Південне станом на 17.09.2012р. не числиться частини або цілого домоволодіння, довідка ПАТ "Райффайзен банк Аваль" від 26.09.2011р. № 021-0000-137/994 про те, що залишок на рахунку боржника станом на 26.09.2011р. становить 69,29 грн., у довідці про залишки на рахунку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" № С21-0000-137/2287 від 11.09.2012р. повідомлено, що станом на 07.09.2012р. залишок на рахунку боржника складає 69,29 грн., довідка ВРЕР-13 ГУ МВС України в Харківській області від 20.08.2011р. № 446, що за боржником, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 не зареєстровано транспортних засобів, Управління Державтоінспекції довідкою від 11.11.2011р. № 52/9394 повідомило, що на автоматизованому обліку інформаційного забезпечення "ДАІ-2000" УДАІ УМВС України в Харківській області транспортні засоби за ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) зареєстрованими не значаться, у довідці Начальника ВРЕР ДАІ з обслуговування Харківського Нововодолазького та Зміївського районів ГУМВС України в Харківській області № 348 від 11.09.2012р. повідомлено, що за ОСОБА_5 за адресами: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 за даними ВГЄР станом на 11.09.2012р. автотранспорт зареєстрованим не значиться, Управління Державтоінспекції № 52/Д/8446 від 08.10.2012р. повідомило, що на автоматизованому обліку УДАІ ГУМВС України в Харківській області транспортні засоби за боржником не значаться, у листі Інспекції державного технічного нагляду Харківського району від 29.08.2011р. № 498 повідомлено, що за боржником, адреса: АДРЕСА_2 не зареєстрована сільгосптехніка, Головне управління Держкомзему у Харківській області за № 13-9-34/9298/0/2-12 від 02.10.2012р. повідомило, що за ОСОБА_5, АДРЕСА_2 по Харківській області інформація про наявність або відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки в Головному управлінні не обліковується.

Крім цього, боржником надані довідки про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати, про відсутність заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших видів загальнообов'язкових платежів державного соціального страхування, по податках і зборах (обов'язкових платежів), про відсутність дебіторської заборгованості, про стан кредиторської заборгованості, яка складає 767 583,59 грн., заява про відсутність плану погашення своїх боргів та довідка про те, оцінка майна не проводилась у зв'язку з відсутністю майна.

Надавши оцінку поданим документам, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що боржник неспроможний виконати грошові зобов'язання перед кредитором - ТОВ "Агропродекспорт" у розмірі 762 463,59 грн. та перед кредитором - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 в сумі 5 120,00 грн., які сукупно складають більше 300 мінімальних розмірів заробітної плати і не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку та пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності, а загальна сума майнових активів боржника, які б можливо було направити на погашення вимог кредиторів, що пов'язані з підприємницькою діяльністю, складає лише 69, 29 грн. грошових коштів на розрахунковому рахунку боржника, що недостатньо для виконання зобов'язань.

При цьому, суди зазначили, що боржником до заяви про порушення провадження по справі додані документи в підтвердження загрози його неплатоспроможності, як цього вимагає частина 5 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а при зверненні боржника із вказаною заявою (07.12.2012р.) сплинув трьохмісячний строк з моменту пред'явлення виконавчого документу до виконання, тобто наявні ознаки неплатоспроможності боржника, встановлені частиною 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, колегія суддів погоджується з тим, що наявні законні підстави для визнання боржника банкрутом із застосуванням відносно боржника процедури ліквідації, яка передбачена ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, колегія судів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції правомірно відхилено доводи заявника скарги про те, що суд першої інстанції не перевірив наявність у боржника активів, у тому числі транспортних засобів, оскільки факт відсутності у власності у боржника майнових активів (транспортних засобів, земельних ділянок, домоволодінь) на час звернення із заявою про порушення провадження по справі підтверджується документами, наданими з відповідних реєструючих та перевіряючих органів за усіма наявними адресами боржника. Крім цього, як зазначив суд апеляційної інстанції, саме в ліквідаційній процедурі ліквідатор здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно із законодавством, аналізує фінансове становище банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Також колегія суддів погоджується з тим, що боржником до заяви були надані докази на підтвердження публікації оголошення про прийняття боржником рішення про припинення підприємницької діяльності, а з матеріалів справи вбачається, що у боржника наявна кредиторська заборгованість перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 в сумі 5 120,00 грн., яка визнана боржником.

Крім цього, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, правомірно скасував арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, оскільки відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнання боржника банкрутом здійснюється за загальними вимогами вказаного закону, але з урахуванням особливостей щодо визнання фізичної особи-підприємця банкрутом. Так, відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, а накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи заявника про те, що суддя господарського суду Харківської області Міньковський С.В. не міг брати учать у розгляді даної справи, оскільки розгляд справи № 5023/5660/12 не є новим розглядом справи № 5023/8173/11, отже відповідно до вимог ст. 20 ГПК України суддя Міньковський С.В. має право брати участь у розгляді справи № 5023/5660/12.

Отже, переглянувши у касаційному порядку оскаржувані судові рішення та перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку про те, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2013р. та постанова господарського суду Харківської області від 21.12.2012р. прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2013р. та постанову господарського суду Харківської області від 21.12.2012р. по справі №5023/5660/12 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Хандурін М.І.