Ухвала суду № 33891451, 02.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/1359/13-а

02.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воробйової С.О.,

суддів Горошко Н.П. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Жабенко І.М.

за участю сторін:

позивач, - ОСОБА_2, - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

позивач, - ОСОБА_3, - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

позивач, ОСОБА_4, - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив- ,

позивач, - ОСОБА_5, - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної судової адміністрації України - Лашкевич Світлана Петрівна, посвідчення № НОМЕР_1 видане від 01.12.09, довіреність № 10-6355/12 від 15.11.12,

представник відповідача, Військового апеляційного суду Військово-Морських сил України не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополь (головуючого судді Кириленко О.О.) від 10.07.13 по справі № 827/1359/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

ОСОБА_3 (АДРЕСА_4)

ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)

ОСОБА_5 (АДРЕСА_3)

до Державної судової адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м.Київ,01021),

Військового апеляційного суду Військово-Морських сил України (вул. Суворова, 27, м.Севастополь,99011)

про стягнення, нарахування та виплату грошового забезпечення та довічного грошового утримання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5 звернулись до Ленінського районного суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, Військового апеляційного суду Військово-Морських Сил України про стягнення, нарахування та виплату грошового забезпечення та довічного грошового утримання, а саме: просили поновити їх порушені права як суддів Військового апеляційного суду Військово-Морських Сил України на отримання з 01.06.2005 року по 31.12.2005 року заробітної плати відповідно до вимог ч.3 ст.11, ч.2 ст.44 Закону України «Про статус суддів» шляхом стягнення з Державної судової адміністрації України грошового забезпечення та довічного грошового утримання працюючим суддям на користь позивачів в сумі 318840,12 грн. на рахунок Військового апеляційного суду Військово-Морських Сил та зобов'язання Військового апеляційного суду Військово-Морських Сил України нарахувати та виплатити позивачам заборгованість з грошового забезпечення та довічного грошового утримання працюючим суддям за червень - грудень 2005 року у розмірах: ОСОБА_7 - 94800,39 грн., ОСОБА_4 - 70128,91 грн., ОСОБА_3 - 69788,58 грн., ОСОБА_2 - 41812,95 грн., ОСОБА_5 - 42309,29 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що з 01.06.2005 року по 31.12.2005 року були порушені права позивачів на оплату праці, оскільки розмір посадового окладу не відповідав вимогам ст. 44 Закону України «Про статус суддів».

Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 08.10.2008 року позов задоволений повністю. Стягнуто з Державної судової адміністрації України заборгованість з грошового забезпечення та щомісячного довічного утримання за червень - грудень 2005 року на користь ОСОБА_7 94800,39 грн., ОСОБА_4 - 70128,91 грн., ОСОБА_3 - 69788,58 грн., ОСОБА_2 - 41812,95 грн., ОСОБА_5 - 42309,29 грн., а всім позивачам разом 318840,12 грн. Зобов'язано Військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил України виплатити суддям ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 заборгованість з грошового забезпечення та щомісячного грошового утримання за червень-грудень 2005 року (Т.1 а.с.67-70).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008 року постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 08.10.2008 року залишено без змін (Т.1 а.с.148-160).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.03.2013 року постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 08.10.2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (Т.1 а.с.221-224).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 10.07.2013 року позовні вимоги ОСОБА_7 до Державної судової адміністрації України, Військового апеляційного суду Військово-Морських Сил про стягнення, нарахування та виплату грошового забезпечення та довічного грошового утримання залишено без розгляду (Т.2 а.с.88-89).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 10.07.2013 року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 до Державної судової адміністрації України про стягнення грошового забезпечення та довічного грошового утримання залишені без розгляду. Провадження у частині позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 до Військового апеляційного суду Військово-Морських Сил про нарахування та виплату грошового забезпечення та довічного грошового утримання закрито (Т.2 а.с.91-94).

Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 10.07.2013 року та постановити ухвалу про направлення справи №827/1359/13-а для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційні скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, неповним з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Ухвалами Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2013 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2013 року апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 об'єднані в одне провадження для спільного апеляційного розгляду, закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

У судове засідання 02.09.2013 року позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача - Державної судової адміністрації України у судовому засіданні 02.09.2013 року заперечувала проти задоволення апеляційних скарг позивачів за необґрунтованістю та просила залишити ухвалу Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 10.07.2013 року без змін.

Представник відповідача - Військового апеляційного суду Військово-Морських Сил України у судове засідання 02.09.2013 року не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Судова колегія, вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 до Державної судової адміністрації України про стягнення грошового забезпечення та довічного грошового утримання суд першої інстанції виходив з того, що у трудових спорах діє тримісячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. Закінчення строку виплати заробітної плати не є початком перебігу зазначеного строку, якщо не оспорюється право на її одержання, у відповідних випадках ця обставина може бути підставою для вимог про компенсацію втрати частини заробітку у зв'язку із затримкою його виплати. Таким чином, оскільки у цій справі оспорюється право позивачів на одержання частини заробітку у зв'язку з неправильним обчисленням розміру грошового забезпечення та довічного грошового утримання, положення ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, якою передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, до цих спірних правовідносин застосовуватись не можуть.

З зазначеними висновками суду першої інстанції погоджується й судова колегія.

Дана правова позиція викладена також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.03.2013 року у даній справі.

Відповідно до статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції діючій на час спірних правовідносин), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції діючій на час спірних правовідносин) встановлено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Згідно частині 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє на час розгляду справи) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі (частина перша статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України).

Про порушення своїх прав позивачі повинні були дізнатись у 2005 році при щомісячному отриманні грошового забезпечення та довічного грошового утримання судді, однак звернулись до суду з позовом лише 15.09.2008 року. Жодних поважних причин пропуску строку позивачі не зазначили, також їх не встановлено судом першої інстанції та судовою колегією при апеляційному перегляді справи.

Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про залишення позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 до Державної судової адміністрації України про стягнення грошового забезпечення та довічного грошового утримання за період з червеня по грудень 2005 року без розгляду, оскільки строк для звернення до суду з адміністративним позовом на час звернення минув.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційних скарг щодо порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційних скаргах.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 10.07.2013 року у справі №827/1359/13-а - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 10.07.2013 року у справі №827/1359/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис С.О. Воробйова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.О. Воробйова