Ухвала суду № 33889992, 04.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/3621/13-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д.Є. Провадження № 22-ц/780/4507/13 Доповідач у 2 інстанції ПриходькоКатегорія 4 04.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

02 жовтня 2013 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

при секретарі: Бевзюк М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 червня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті», реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області, Міністерства Внутрішніх справ України про визнання права власності та зобов»язання вчинити певні дії,-

встановила:

у травні 2013 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому вказувала, що 21.02.2012 року між нею та громадянином ОСОБА_2 було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого вона набула права вимоги до TOB «АВЕРС-СІТІ» майнових прав на об»єкт нерухомості - у вигляді квартири АДРЕСА_1 згідно Договору купівлі-продажу майнових прав №С145 від 17.09.2010 року та Додаткової угоди до нього від 03.03.2011 року.

Зазначене відступлення права вимоги відбувалося за угодою TOB «Аверс-Сіті», про що вказано в самому договорі. На момент укладення Договору відступлення права вимоги від 21.02.2012 року, вартість майнових прав за квартиру вже була сплачена ТОВ «Аверс-Сіті».

16 вересня 2011 року будинок, складовою частиною якого є спірна квартира, введено в експлуатацію. Рішенням виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області від 22 вересня 2011 року №270 доручено КП «Ірпінське БТІ» оформити та видати TOB «Аверс-Сіті» поквартирно свідоцтва про право власності на квартири введеного в експлуатацію будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Вказувала, що неодноразово звертались до ТОВ «Аверс-Сіті» із вимогою передачі документів на квартиру та виконання умов договору, однак відповіді не отримала.

Тому, просила визнати за нею, право власності на об»єкт нерухомості, зобов»язати реєстраційна службу Ірпінського міського управління юстиції Київської області зареєструвати за позивачем право власності на квартиру, просила визнати незаконною постанову заступника начальника ГСУ МВС України Мамки Г.М. від 28.09.2011 року в частині накладення арешту на нерухоме майно та зняти арешт з нерухомого майна.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17 червня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, загальною площею за даними реєстраційної справи КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» 83,2кв.м. Зобов»язано реєстраційну службу Ірпінського МУЮ Київської області зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на вказане нерухоме майно. Стягнуто з ТОВ «Аверс-Сіті» на користь ОСОБА_1 судові витрати. В іншій частині відмовлено в позові.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач ТОВ «Аверс-Сіті» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 21 лютого 2012 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та TOB «Аверс-сіті» було укладено договір відступлення права вимоги (а.с.10-12), відповідно до якого позивач набула права вимоги до TOB «АВЕРС-СІТІ» майнових прав на об»єкт нерухомості у вигляді квартири АДРЕСА_1, згідно Договору купівлі-продажу майнових прав №С145 від 17.09.2010 року та Додаткової угоди до нього від 03.03.2011 року (а.с.13-19).

16 вересня 2011 року будинок, складовою частиною якого є спірна квартира, введено в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом серії КС №16411043016 (а.с.28). Рішенням виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області від 22 вересня 2011 року №270 доручено КП «Ірпінське БТІ» оформити та видати TOB «Аверс-Сіті» поквартирно свідоцтва про право власності на квартири введеного в експлуатацію будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Статтями 181 та 182 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухомості) належать об»єкти, що розташовані на земельній ділянці, а право власності та інші речові права на нерухомі речі, зокрема їх виникнення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов»язків є, зокрема, договори та інші правочини. ЦК України передбачає, зокрема ст.ст.316-323,325,328,331,334,379-382, загальні засади права власності. Зокрема передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном; усі суб»єкти права власності є рівними перед законом; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом; право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва; житлом фізичної особи є квартира.

Згідно з ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права іншою особою, може звернутися до суду із вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або із вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтями 526,527,530-532 ЦК України передбачено, що зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.610-612,623 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання.

TOB «Аверс-Сіті» у порушення умов продажу не виконав своїх зобов»язань щодо оформлення права власності на спірну квартиру.

Стаття 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» встановлює, що об»єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, а також майнові права.

У ст.5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» зазначено, що інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Задовольняючи позов в частині визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 та зобов»язання відповідача 2 зареєструвати право власності на вказане майно, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 проінвестувала будівництво відповідно до ст.7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», тому, на підставі договору про відступлення права вимоги має право володіти, користуватися і розпоряджатися об»єктами та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів України, тобто об»єкти та результати інвестицій є власністю інвестора, з чим погоджується і колегія суддів Апеляційної інстанції.

Суд також вірно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконною постанови заступника начальника ГСУ МВС України Мамки Г.М. від 28.09.2011 року та зняття арешту з нерухомого майна, оскільки позивачем не надано доказів існування обтяження на квартиру АДРЕСА_1 на час розгляду справи.

Тому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обгрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.

Керуючись: ст.ст.303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» відхилити, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді