Рішення № 33885658, 24.09.2013, Господарський суд Київської області

dth=44>

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

">

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р.="fs215"> Справа № 911/2962/13ss="fs143">

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

141">за позовом FONT >Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, м.Київ та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ Міністерства оборони України, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптукрпром-ВР", с.Велика Бугаївка Васильківського району

про стягнення 18731,91 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Донецьким прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (надалі позивач-1) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ Міністерства оборони України (надалі позивач-2) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПТУКРПРОМ-ВР” (надалі відповідач) про стягнення 18731,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання щодо відшкодування вартості електричної енергії за договором від 01.03.2012 року № 3 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг харчування.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2013 року порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 04.09.2013 року

03.08.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому останній просить у задоволенні позову відмовити повністю.

04.09.2013 року на адресу господарського суду Київської області від позивача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю з’явлення представника останнього у дане судове засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2013 року клопотання позивача-2 задоволено та розгляд справи відкладено на 24.09.2013 року.

24.09.2013 року представник позивача-2 подав через канцелярію господарського суду Київської області письмові пояснення щодо предмету позову, а прокурор уточнення до позовної заяви.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду від 29.07.2013 року та 04.09.2013 року в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи процесуально обмежений строк розгляду спору та той факт, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

01 березня 2012 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Луганська (сторона 1, позивач у справі), Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптукрпром-ВР» (сторона 2, відповідач у справі) та Військовою частиною А2730 (надалі сторона 3), було укладено договір про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування № 3 (надалі договір), відповідно до умов якого згідно рішення Міністра оборони № 2519 від 01.03.2012року, відповідно до умов даного сторона 2, згідно з показниками лічильників, виходячи з вартості встановлених енергозабезпечуючим підприємством тарифів споживання електроенергії для сторони 3, до площ якої має доступ згідно наказу Міністра оборони України № 846 від 28.12.2011 року, відшкодовує стороні 1 вартість електроенергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування стороні 3, надаються на підставі договору про закупівлю послуг харчування № 286/2/12/2 від 02.02.2012року (надалі договір з харчування) (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1. та п.2.2. договору щомісячно, до 30 числа, сторона 2 та сторона 3, згідно з показниками лічильників, складають та підписують акт звірки показників лічильників електроенергії в трьох примірниках, примірник акту звірки направляється стороні 1 для розрахунку вартості спожитої стичної енергії та складання рахунку-фактури та акту виконаних робіт. Щомісячно, до 05 числа місяця наступного за звітним сторона 1 надає стороні 2 рахунок-фактуру (додаток до договору) та акт виконаних робіт (додаток до договору) оформлені на підставі звірки та у відповідності до вимог чинних нормативних документів, що є підставою для проведення оплати по даному договору.

Згідно з п. 3.2.1. та п. 3.2.3. договору сторона 2 зобов'язується відшкодовувати вартість спожитої електричної енергії згідно підписаних обома сторонами актів виконаних робіт. Разом з тим, сторона 2 зобов'язується після отримання від сторони 1 оформленого згідно вимог діючого законодавства України пакету документів, а саме: рахунків-фактур та актів виконаних робіт протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожиту електричну енергію.

s="fs195">У разі отримання від сторони 1 документів, які оформлені з порушенням вимог діючого законодавства України, оплата за надані послуги здійснюється лише після їх заміни (п. 3.2.4. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору у редакції додаткової угоди від 19.03.2013 року, останній діє з 01.03.2012 року по 30.04.2013 року./FONT>

Згідно з п. 6.3. та п. 6.4. договору, останній може бути пролонгований на строк пролонгації договору на харчування, а також у разі укладання стороною 2 нового договору про закупівлю послуг з громадського харчування з Міністерством оборони України".

Вказаний договір та додаткові угоди до нього підписані представниками сторін та скріплені відтисками печаток юридичних осіб.

Сторонами доказів пролонгації договору про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування № 3 від 01.03.2012 року чи договору на харчування чи укладення нового договору про закупівлю послуг з громадського харчування з Міністерством оборони України з терміном дії понад 30.04.2013 року до суду не подано, відповідно договір про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування № 3 від 01.03.2012 року припинив свою дію з 01.05.2013 року.

На виконання умов вказаного договору позивач здійснив забезпечення відповідача електричною енергією для надання останнім послуг з харчування особового складу Збройних сил України, що підтверджується актом № 2/3 виконаних робіт (наданих послуг) від 18.04.2013 року на суму 2432,32 грн. та актом № 3/3 виконаних робіт (наданих послуг) від 18.04.2013 року на суму 5894,86 грн.

Разом з тим, позивачем-2 було 15.06.2013 року направлено відповідачу, у встановленому договором про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування № 3 від 01.03.2012 року порядку, рахунок-фактуру, акт виконаних робіт та акт звірки за надані позивачем-2 послуги по наданню електричної енергії за квітень 2013 року на загальну суму у розмірі 5716,22 грн. Вказані документи були отримані представником відповідача 19.06.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №00668083.

У встановленому п. 3.2.4. вказаного договору порядку відповідачем будь-яких заперечень щодо наданих позивачем-2 на підставі акту виконаних робіт послуг по забезпеченню електричною енергією за квітень 2013 року на загальну суму у розмірі 5716,22 грн. відповідач позивачу-2 не пред'явив. Доказів іншого суду ТОВ"Оптукрпром-ВР" не надано.

Таким чином, з дій відповідача вбачається, що останнім погоджено вартість використаної останнім у квітні 2013 року електричної енергії на підставі договору про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування № 3 від 01.03.2012 року на суму 5716,22 грн.

З огляду на вищевказане загальна вартість електричної енергії, яку було використано відповідачем на підставі договору про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування № 3 від 01.03.2012 року за період з лютого по квітень 2013 року становить 14043,40 грн.

Між тим, відповідач свої зобов’язання щодо оплати використаної ним електричної енергії виконав неналежним чином, в зв’язку з чим за ним, станом на дату судового засідання утворилась заборгованість у сумі 14043,40 грн. на підставі договору про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування № 3 від 01.03.2012 року.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною першою ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до частини першої ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Належних доказів сплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 14043,40грн. суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено, що за відповідачем існує заборгованість перед Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська за договором про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування № 3 від 01.03.2012 року у розмірі 14043,40 грн.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування №3 від 01.03.2012 року щодо сплати коштів за використану електричну енергію у розмірі 14043,40 грн., а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 14043,40 грн. боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

До тверджень відповідача у відзиві на позовну заяву, щодо того, що не можливо встановити дату з якої починає обраховуватись строк у 10 банківських днів, протягом якого мала здійснюватись оплата за надані позивачем-2 послуги по електропостачанню, встановлений п. 3.2.3 договору №3 від 01.03.2012 року, оскільки позивачаем-2 не подано до суду доказів направлення актів виконаних робіт, суд ставиться критично, оскільки за відсутності доказів отримання відповідачем зазначених вище актів виконаних робіт, 10 банківських днів, які відведені відповідачу на здійснення оплати наданих за актами послуг позивачем-2 слід відраховувати з дати підписання зазначених актів сторонами.

Разом з тим, суд ставиться критично до тверджень відповідача, що з закінченням строку дії договору №3 від 01.03.2013 року припинились договірні правовідносини (права та обов'язки) між позивачем-2 та відповідачем за вказаним договором, оскільки відповідно до частини четвертої ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4688,51 грн. за послуги по забезпеченню електроенергією, які були надані Квартирно-експлуатаційним відділом м. Луганська на підставі договору від 01.03.2012 року №3 у травні 2013 року, тобто після закінчення дії вказаного договору, на підтвердження чого представником позивача було подано докази направлення відповідачу акту виконаних робіт (наданих послуг) за травень 2013 року на суму 4688,51 грн.

Відповідно до частини першої ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно з частиною сьомою ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Таким чином, чинним законодавством передбачено, що правовим наслідком закінчення строку дії договору є відсутність договору як підстави, з якою закон пов'язує здійснення прав і виконання обов'язків сторонами за цим договором.

Згідно з п 6.1 договору у редакції додаткової угоди від 19.03.2013 року, останній набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 30.04.2013року. Після закінчення терміну дії договору, його умови залишаються дійсними стосовно грошових зобов’язань за послуги, які були надані у строк його дії.

Доказів пролонгації дії договору сторонами до суду не подано. Інших правових підстав, окрім договору, для стягнення з відповідача 4688,51 грн. за надані послуги позивачем не вказано.

Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги, а підставою - прострочення відповідачем строку виконання обов'язку з оплати наданих послуг, визначеного договором.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Виходячи з вищезазначеного, обґрунтування наявності у відповідача заборгованості за надані послуги, підставою для стягнення якої є не договір, за своєю суттю є зміною підстав позову, яка, за приписами ст.22 ГПК України, мала бути здійснена позивачем до прийняття рішення по справі.

Частина четверта статті 22 ГПК України визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов'язок позивача.

Пунктом 2 частини першої статті 83 ГПК України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

Вказана правова позиція викладена також в п.14 Інформаційного листа ВГСУ від 11.04.2005року № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році».

Отже, виходячи з правил, встановлених ГПК України, суд позбавлений права самостійно змінювати підставу позову, в тому числі і щодо підстав для стягнення спірної заборгованості з відповідача (стягнення заборгованості не за договором).

З огляду на вищевикладене, а саме той факт, що надані послуги, стягнення частини заборгованості за які є предметом даного позову, надані позивачем не за договором, а інших підстав, суд не досліджує обставини щодо фактичного надання послуг по акту виконаних робіт (наданих послуг) за травень 2013 року на суму 4688,51 грн. Відповідно, вимога позивача щодо стягнення з позивача заборгованості у частині 4688,51 грн. залишається судом без задоволення.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права, у випадку надання відповідачу послуг за спірним актом виконаних робіт та неоплати їх в повному обсязі, доводити зазначений факт в окремому судовому провадженні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14043,40 грн. основного боргу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптукрпром-ВР" (08636, Київська область, Васильківський район, с. Велика Бугаївка, вул. Шевченка, буд. 41; код ЄДРПО України – 36517589) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганська (91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 32; код ЄДРПО України 07652214) – 14043 (чотирнадцять тисяч сорок три) гривні 40 коп. боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптукрпром-ВР" (08636, Київська область, Васильківський район, с. Велика Бугаївка, вул. Шевченка, буд. 41; код ЄДРПО України – 36517589) в доход Державного бюджету України (за кодом бюджетної класифікації: ГУ ДКУ у Київський області, р/р 31214206783001, МФО 821018, код за ЄДРПО України 37955989) – 1289 (одну тисячу двісті вісімдесят дев'ять) гривень 87 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.10.2013 року.

Суддя А.В. Лопатін