Ухвала суду № 33885521, 26.09.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 22-ц/796/10058/2013 Головуючий в І інстанції: Захарчук С.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26вересня 2013 року Апеляційний суд міста Києва

у складі:

головуючого Вербової І.М.

суддів Кирилюк Г.М.

ПанченкаМ.М.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 14 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до АТ «Українська пожежно-страхова компанія» (ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія»), третя особа: ВАТ «КБ «Надра» (ПАТ «КБ «Надра»). З урахуванням уточнених позовних вимог просила стягнути з відповідача на її користь суму страхового відшкодування, пені, інфляційних, відшкодування моральної шкоди на загальну суму 264 099,31 грн.

Посилалась на ті обставини, що між нею та відповідачем 03 квітня 2008 року укладений договір добровільного страхування автомобіля Сузукі

д.н.з. НОМЕР_1.

26 вересня 2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої вона, керуючи автомобілем НОМЕР_2, не впоралася з його керуванням та здійснила наїзд на дерево, що призвело до механічного пошкодження автомобіля.

29 вересня 2008 року вона подала всі необхідні документи до страхової компанії про виплату страхового відшкодування, однак, у встановлений законом та договором строк, а саме 08 грудня 2008 року, страхове відшкодування їй виплачено не було.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 14 травня 2013 рокуу задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Зазначає, зокрема, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо того, що строк здійснення страхової виплати порушено не було, оскільки відповідачем порушено п. п. 21.1.3, 21.1.4 Договору страхування. Також апелянт зазначає, що судом не досліджено належним чином зібраних по справі доказів, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

В суді апеляційної інстанції представник ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» - Приходько Я.В. проти апеляційної скарги заперечував, просив суд рішення Подільського районного суду міста Києва від 14 травня 2013 року залишити без змін.

ОСОБА_2 та представник третьої особи ПАТ «КБ «Надра», належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку із чим колегія суддів вважала за можливе слухати справу у їх відсутність.

Перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення виходячи із наступного.

При розгляді справи судом установлено, що 03 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та відповідачем у справі був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів - автомобіля НОМЕР_2 (а.с. 12-15) (далі - договір страхування).

Вигодонабувачем за вказаним договором визначено ВАТ КБ «Надра».

26 вересня 2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_2, керуючи автомобілем Сузукі, д.н.з.

НОМЕР_2, не вибрала безпечну швидкість та безпечний інтервал між бордюрним каменем, здійснила наїзд на дерево (а.с. 17-20).

Відповідно до постанови Комсомольського районного суду містаХерсона від 17 жовтня 2008 року ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 16).

28 листопада 2008 року ОСОБА_2 звернулася до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 184).

Згідно з висновком спеціаліста від 20 листопада 2008 року № 156 розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2 скаладає 62 389,29 грн, вартість відновлювального ремонту - 70 709,80 грн

(а.с. 185-208).

10 червня 2009 року ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» виплачено страхове відшкодування по страховому випадку від 26 вересня 2008 року, вигодонабувачу за договором, а самеПАТ КБ «Надра» у розмірі

49 833,64 грн (а.с. 180).

Згідно з ч.2 ст. 985 ЦК України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також змінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо того, що договір страхування надає третій особі право вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, але не покладає на нього обов'язків останнього.

Відповідно до умов укладеного 03 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем договору страхування транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_3, вигодонабувачем є ВАТ КБ «Надра».

Право вимоги позивач (потерпілий, страхувальник) може мати лише на підставі уповноваження його належним чином вигодонабувачем. Якщо ж вигодонабувач не наділив позивача такими повноваженнями, то останній не має права на одержання страхової виплати.

Враховуючи викладене, правильним є висновок суду щодо того, що ОСОБА_2 не є належним позивачем у справі.

Доказів того, що ПАТ КБ «Надра» наділило позивача повноваженнями права вимоги страхового відшкодування суду не надано.

У той же час, згідно листа АТ КБ «Надра» від 26 листопада 2008 року у зв'язку зі страховим випадком, що трапився за участю автомобіля НОМЕР_2, філія ВАТ КБ «Надра» Херсонське РУ просиловиплатити страхове відшкодування на рахунок № 29092800002002, відкритий у філії ВАТ КБ «Надра» Херсонське РУ, МФО 352770, СДРПОУ 26347899, отримувач - Філія ВАТ КБ «Надра» Херсонське РУ (а.с. 183), у зв'язку з чим, 10 червня 2009 року ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» було виплачено страхове відшкодування по страховому випадку, який мав місце 26 вересня 2008 року, вигодонабувачу за договором - ПАТ КБ «Надра» у розмірі 49 833,64 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 23.6. договору страхування в будь-якому випадку не підлягають відшкодуванню непрямі збитки та інші видатки, що можуть бути викликані страховим випадком (штраф, використовування орендованого транспортного засобу, проживання у готелі під час ремонту, видатки на відрядження, упущена вигода, втрата прибутку, простій, матеріальні збитки, пов'язані з закінченням гарантійного терміну, моральна шкода, втрати, пов'язані з інфляційними процесами та інші можливі фінансові санкції тощо).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Види цивільної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором страхування встановлені главою 67 ЦК України, Законом України «Про страхування» та Договором. Відшкодування моральної шкоди, як вид цивільної відповідальності, за неналежне виконання чи невиконання зобов'язань за договором страхування нормами ЦК України, Закону України «Про страхування», а також договором страхування не передбачено, а тому підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди також немає.

Ураховуючи те, що договором страхування було встановлено, що відповідно до п. 23.6. договору страхування в будь-якому випадку не підлягають відшкодуванню непрямі збитки та інші видатки, що можуть бути викликані страховим випадком, зокрема, втрати, пов'язані з інфляційними процесами, підстав для задоволення позову в частині стягнення інфляційних немає.

Не підлягає задоволенню позов і в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 83 078 грн. 25 коп, оскільки позивачем не вказано з чого саме складається дана сума та яким чином вирахувана, у позові не зазначено за який період була нарахована пеня.

Оскільки позов про відшкодування шкоди задоволенню не підлягає, підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення 7 000 грн. витрат на правову допомогу відповідно до ст. 88 ЦПК України, немає.

За таких обставин суд дійшов законного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про стягнення страхового відшкодування, стягнення пені, інфляційних та відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги щодо не дослідження належним чином зібраних по справі доказів, що призвело до ухвалення незаконного рішення колегією суддів до уваги не беруться, судом повно та об'єктивно досліджено наявні у матеріалах справи докази на підтвердження та запереченнях викладених позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою про стягнення страхового відшкодування як неналежний позивач, що підтверджується договором добровільного страхування автомобіля від 03 квітня 2008 року.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

З огляду на викладене та у зв'язку із тим, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права апеляційна скарга має бути відхилена.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 14 травня 2013 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : І.М. Вербова

Судді : Г.М. Кирилюк

М.М.Панченко