Ухвала суду № 33885384, 03.10.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

солом`янський районний суд міста києва

1-кс/760/4036/13 760/21327/13к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., при секретарі Малініні Д.О., за участю прокурора Рибалко І.А., слідчого Світличної Н.І., захисника ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження за клопотанням прокурора прокуратури Солом`янського району м. Києва Ящука Т.М., про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя АР Крим, громадянина України, який неодружений, не працює, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3, 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 підозрюється в тому, що він в травні 2007 року повідомив своєму раніше знайомому ОСОБА_5 про наявність у нього правовстановлюючих документів на частину квартири АДРЕСА_2 в розмірі ?, на підставі договору дарування від 16.04.2007, укладеного між ОСОБА_6 та ним, попросив ОСОБА_5 надати йому допомогу в підробці документів з метою переоформлення на своє ім'я частин вказаної квартири, належних на праві власності ОСОБА_7 та ОСОБА_8, на що ОСОБА_5 надав свою згоду та вступив у злочинну змову з ОСОБА_3 та ОСОБА_6, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, направлену на заволодіння шляхом обману частиною (в розмірі 3/4) квартири АДРЕСА_2, та подальшому її продажу та привласнення отриманих від цього грошей.

В середині травня 2007 року ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_5, реалізовуючи спільний злочинний умисел, діючи в інтересах всіх учасників злочинної змови, приїхали в м. Рівне для нотаріального оформлення довіреностей на право розпоряджання частинами квартири АДРЕСА_2 від імені вбитих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яким ці частини належали на праві власності, передали необхідні документи на право власності на вказану квартиру, а саме: договір дарування від 16.04.2007, два свідоцтва на право на спадщину за законом від 20.12.2005, свідоцтво на право власності на житло від 12.07.2000 приватному нотаріусу Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_9

На підставі наданих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вищевказаних документів знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, якої в дійсності не існує на території вказаного міста, за присутності двох сторонніх осіб, яких запросив ОСОБА_3 в якості нібито власників квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_7., ОСОБА_8, які на той час були вбиті, приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_9 були оформлені на офіційних нотаріальних бланках ВЕЕ №645651 та ВЕЕ №645656 дві довіреності від імені вбитих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на право розпорядження належними їм на праві власності частинами квартири АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_3 та представляти їх інтереси, зареєстровані в реєстрі №1718 від 18.05.2007 та №1818 від 22.05.2007, підписані ОСОБА_5 від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_8

На підставі виданих та посвідчених вищевказаних довіреностей ОСОБА_3 та ОСОБА_5 шляхом обману отримали право на розпорядження частинами квартири АДРЕСА_2, які на праві власності належали вбитим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у рівних долях.

Згідно висновку почеркознавчої експертизи №9789 від 27.10.2009 підписи від імені ОСОБА_5 на титульній сторінці довіреності від 18.05.2007, складеної від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_3 та довіреності від 22.05.2007, складеної від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_3 - виконані самим ОСОБА_5. Рукописні записи «ОСОБА_5» на титульній сторінці довіреності від 18.05.2007, складеної від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_3 та довіреності від 22.05.2007, складеної від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_3 - виконані самим ОСОБА_5.

Крім цього, ОСОБА_3, 15.06.2007 у денний час, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння шляхом обману частинами квартири АДРЕСА_2 з подальшим її продажем та отриманням грошових коштів, діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_5, в інтересах всіх учасників злочинної змови, в приміщенні Першої Київської державної нотаріальної контори уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, згідно з яким ОСОБА_3 виступив продавцем вищевказаної квартири, подав для посвідчення права власності договір дарування належної йому ? частини вказаної квартири і завідомо підроблені дві довіреності на право розпорядження частинами квартири ОСОБА_8 та ОСОБА_8, а ОСОБА_10, залучений ОСОБА_5, та який не знав про злочинні наміри ОСОБА_3 та ОСОБА_5, виступив як покупець даної квартири.

В результаті укладання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, учасники злочинної змови ОСОБА_3 та ОСОБА_5, усунули можливість виникнення перешкод в подальшому продажу вказаної квартири третім особам.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_5, діючи в інтересах всіх учасників злочинної змови, користуючись послугами брокера підшукав покупців на квартиру АДРЕСА_2.

10.07.2007 у денний час ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_5, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на продаж квартири АДРЕСА_2, діючи в інтересах всіх учасників злочинної змови, з метою продажу вищевказаної квартири та отримання грошових коштів, прибули до приміщення відділення «Укрсіббанку», розташованого по вул. Сагайдачного в м. Києві, де був укладений договір купівлі-продажу даної квартири, продавцем якої виступав ОСОБА_10, третьою стороною виступала банківська установа «Укрсіббанк», яка надавала кредит покупцю в розмірі 130000 доларів США, для купівлі даної квартири, що по курсу Національного банку України становить 656500 гривень.

Отримані гроші за продаж вказаної квартири в сумі 130000 доларів США учасники злочинної змови розподілили між собою та витратили на власні потреби.

Згідно висновку будівельно-оціночної експертизи №120 від 20.09.2013 вартість квартири АДРЕСА_2 на час укладання договору купівлі-продажу складала 635000 гривень.

В результаті злочинних дій ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_11 було завдано матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди, остання була позбавлена права вступу в спадщину, у зв'язку з продажем часток квартири АДРЕСА_2, які належали її родичам ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в розмірі 476250 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, і є особливо великим розміром.

Крім того, ОСОБА_3, 15.06.2007 діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_5, під час вчинення шахрайства, перебуваючи в приміщенні Першої Київської державної нотаріальної контори, з метою продажу квартири АДРЕСА_2, подав нотаріусу дві довіреності на право розпоряджання частинами вищевказаної квартири на своє ім'я від імені вбитих ОСОБА_8 та ОСОБА_7, видаючи їх за справжні документи, тобто використав завідомо підроблені документи.

Прокурор прокуратури Солом`янського району м. Києва Ящук Т.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 в межах строку досудового розслідування до 30 жовтня 2013 року, в рамках здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженні №12013110090011489, що обумовлено необхідністю проведення певного кола процесуальних та слідчих дій для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 та відсутністю підстав для зміни ОСОБА_3 міри запобіжного заходу на непов'язаний з триманням під вартою, оскільки він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корисного злочину, і за умови знаходження його на свободі наявні ризики того, що він буде намагатися ухилитися від органу досудового розслідування чи суду, може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, пояснення слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, в обґрунтування необхідності продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою 30.10.2013, підозрюваного та його захисника, які просили відмовити у задоволенні клопотання, просили обрати міру запобіжного заходу у виді застави або особистого зобов`язання, при цьому заперечували наявність в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, стверджували, що йому є де жити, більше того, запевняли в тому, що на даний час існують люди, які «готові взяти його до себе на роботу», дослідивши матеріали клопотання і матеріали кримінального провадження №12013110090011489, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з наданих матеріалів, 20.08.2007 прокуратурою Голосіївського району м. Києва порушено кримінальну справу за фактом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

10.10.2008 дії невстановлених осіб досудовим слідством було перекваліфіковано на п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

10.10.2008 щодо ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу за ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України. В цей же день його було затримано в порядку ст. 115 КПК України в редакції 1960 року.

13.10.2008 постановою Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Постановами Голосіївського районного суду м. Києва від 04.12.2008 та 26.12.2008 строк його тримання під вартою було продовжено до трьох і чотирьох місяців відповідно.

09.02.2009 та 17.04.2009 постановами Апеляційного суду м. Києва строк тримання під вартою ОСОБА_3 було продовжено до 6 і 9 місяців відповідно.

В свою чергу, дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування було кваліфіковано і за ч. 4 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 358 КК України.

10.07.2009 кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 за п.п.1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 358 КК України надійшла на розгляд Апеляційного суду м. Києва для розгляду по суті. В подальшому справа направлялася для проведення додаткового розслідування.

Під час розгляду вищезазначеної справи Шевченківським районним судом м. Києва 21.03.2013 була винесена ухвала про направлення даної справи до Шевченківської прокуратури м. Києва для проведення додаткового розслідування. Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3 залишений без змін.

19.07.2013 ухвалою Апеляційного суду м. Києва вищезазначена ухвала залишена без змін, доповнена в частині повернення справи на додаткове розслідування прокурору м. Києва. При цьому зазначено, що клопотання ОСОБА_3 про зміну щодо нього запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд залишено без задоволення.

07.08.2013 зазначена кримінальна справа надійшла до прокуратури м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Постановою прокурора прокуратури м. Києва була визначена територіальна підслідність за слідчим відділом Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві.

30.08.2013 ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру за ч. 4 ст. 190 КК України, а 30.09.2013 - за ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

29.09.2013 постановою прокурора прокуратури Солом`янського району м. Києва Ящука Т.М. матеріали справи в частині обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 115 КК України були виділені в окреме провадження.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Однак, в даному випадку, при вирішенні питання по суті внесеного прокурором клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, як вбачається з досліджених матеріалів запобіжний захід у виді взяття під варту обрано ОСОБА_3 у відповідності до положень КПК України 1960р

Відповідно до п. 9 Перехідних положень КПК України 2012р., запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до набрання чинності цим Кодексом (КПК України 2012р.), продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, тобто в порядку, визначеному КПК України 1960р.

Згідно ж ст. 156 КПК України 1960р., при поверненні справи судом на додаткове розслідування строк тримання особи під вартою обчислюється з моменту надходження справи прокурору і не може перевищувати двох місяців.

При цьому, відповідно до вимог ч. 11 ст. 156 КПК України 1960р., начальник місця попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти обвинуваченого, щодо якого постанова судді про продовження строку тримання під вартою на день закінчення строків тримання під вартою, не надійшла, і додаткового судового рішення для такого звільнення не потрібно.

Так, як вбачається з матеріалів клопотання, строк тримання під вартою ОСОБА_3 спливає 07.10.2013. Подальше ж продовження строку утримання під вартої здійснюється на загальних підставах. Так, у відповідності до положень ст. 5 КПК України 2012р., процесуальне рішення приймається судом згідно з положеннями КПК України, чинними на момент початку виконання процесуальної дії або прийняття такого рішення.

Строк досудового розслідування даного кримінального провадження спливає 30.10.2013.

Зважаючи на викладене, приходжу до висновку про наявність у прокурора правових підстав для внесення клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою.

Між тим, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що строк, на який може бути продовжено тримання особи під вартою повинен дорівнювати строку досудового розслідування.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Як вбачається з приведених вище рішень районних судів і судів апеляційної інстанції міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була обрана ОСОБА_3 з урахуванням тяжкості інкримінованих йому злочинів, даних про його особу та конкретних обставин інкримінованого кримінального правопорушення.

Даних про наявність підстав для зміни ОСОБА_3 запобіжного заходу на менш суворий, ніж тримання під вартою, судом при розгляді клопотання не встановлено.

Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, зокрема за ч. 4 ст. 190 КК України, санкція якої передбачає виключно покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років із конфіскаціє майна, вік та стан його здоров'я, відсутність сім`ї та те, що до затримання підозрюваний не працював і суспільно корисною працею не займався, ймовірно вчинив корисний злочин, конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, і приходить до висновку про наявність підстав вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки його слід утримувати під вартою.

У кримінальному провадженні проведено значний обсяг процесуальних та слідчих дій, проте закінчити досудове розслідування до спливу строку тримання під вартою підозрюваного (07.10.2013) не представилось можливим, що обумовлено необхідністю проведення ряда слідчих дій і здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження відповідно до ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового слідства. Цей перелік слідчих дій, направлених на закінчення досудового розслідування у справі, не є вичерпним.

Приймаючи до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих дій, проведення яких потребує певного часу, підстав для скасування або зміни ОСОБА_3 запобіжного заходу не встановлено, вважаю можливим продовжити строк його тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку передбаченим цим Кодексом.

За таких обставин, приходжу до висновку про можливість задоволення клопотання.

Водночас, прийшовши до висновку про наявність підстав для утримання підозрюваного під вартою під час досудового розслідування, слідчий суддя вважає за можливе, враховуючи положення ч. ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, все ж таки обрати підозрюваному ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов'язків, передбачених 5 ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, тяжкість інкримінованих злочинів, молодий вік підозрюваного, те, що він тривалий час утримується під вартою, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому вважає доцільним визначити ОСОБА_3 заставу в мінімальному розмірі, передбаченому ст. 182 КПК України.

Доводи захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, слідчий суддя до уваги не бере, оскільки питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора прокуратури Солом`янського району м. Києва Ящука Т.М. - задовольнити.

Продовжити строк тримання ОСОБА_3 під вартою в межах строку досудового розслідування до 18.00 годин 30 жовтня 2013 року.

Визначити ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 мінімальних заробітних плат в сумі 91760 (дев`яносто одна тисяча сімсот шістдесят) грн. Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва:

р/р 373 1900 100 4186;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 762;

ЄДРПОУ банку: 02896762;

Банк одержувача: УДК в м. Києві.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого знаходиться зазначене кримінальне провадження зі встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме за адресою АДРЕСА_1

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.С. Кицюк