Рішення № 33885295, 03.10.2013, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 2/303/1825/13

303/3680/13-ц

Ряд стат звіту 4

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року м. Мукачево

.

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого-судді - Морозової Н. Л.

при секретарі - Пехньо Х. Ю.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідачів:

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Мукачево, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Мукачівського МРУЮ ГУЮ в Закарпатській області, Міський відділ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції про визнання квартири об'єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування акту опису та арешту майна та всіх подальших документів, складених державним виконавцем, повернення квартири у спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_1 шляхом скасування реєстрації права власності на квартиру ОСОБА_4 та в подальшому ОСОБА_5,

в с т а н о в и в:

30.05.2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Мукачівського МРУЮ ГУЮ в Закарпатській області про виключення з акту опису та арешту майна складеного державним виконавцем МВ ДВС Мукачівського МРУЮ - Ярошевським Д. А. із виключенням квартири АДРЕСА_1 з державного реєстру обтяжень нерухомого майна та визнання за нею- ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину вказаної квартири.

Вподальшому, до початку розгляду справи по суті, позивачем неодноразово змінювалися вимоги позову та заявлялися клопотання про залучення фізичних осіб в якості співвідповідачів, та третьої особи - МВ ДВС Мукачівського МРУЮ.

Так, остання зміна позовних вимог позивачкою ОСОБА_1 мала місце 16 серпня 2013 року, відповідно до якої, позивач заявила позов вже до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Мукачівського МРУЮ ГУЮ в Закарпатській області, Міський відділ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції про:

1). Визнання квартири АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності подружжя - ОСОБА_1 та ОСОБА_3;

2). Визнання неправомірними дій старшого державного виконавця МВ ДВС Мукачівського МРУЮ - Ярошевського Д. А. щодо опису та накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1;

3). Визнання недійсним та скасування акту опису та арешту майна від 19.08.2011 року квартири АДРЕСА_1 та всіх подальших документів, складених державним виконавцем, які направлені на неправомірне відчуження вказаної квартири;

4). Повернути квартиру АДРЕСА_1 у спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шляхом скасування реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_4 та в подальшому за ОСОБА_5.

Змінені позовні вимоги мотивовані тим, що вона - (позивач) ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 перебувають у шлюбі з 13.11.1990 року. За час шлюбного життя, а саме 12.11.2002 року придбали квартиру АДРЕСА_2, яка була зареєстрована на ім'я її чоловіка ОСОБА_3. У березні 2003 року вони з чоловіком, вирішили обміняти їх квартиру на іншу. Так, відповідно до договору міни від 07.03.2003 року, ними у спільну сумісну власність була придбана квартира АДРЕСА_1. Вказує на те, що належність їй - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вказаної квартири на праві спільної сумісної власності, стверджується Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 16.03.2011 року - це вважає встановленою обставиною, яка не потребує доказування при розгляді інших справ. Посилається на те, що про існування такого рішення суду було відомо державному виконавцю МВ ДВС Мукачівського МРУЮ при здійсненні виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Мукачівським міськрайонним судом за Рішенням від 26.06.2011 року про стягнення з її чоловіка - ОСОБА_3 суми 48 246,50 гривень. У процесі виконавчого провадження державним виконавцем був складений акт опису та арешту квартири АДРЕСА_1. 30.05.2013 року вона звернулася з позовом до суду про звільнення майна з-під арешту, про що повідомила державного виконавця та просила його зупинити реалізацію належної їй квартири, проте, вказана квартира була продана з торгів згідно акту державного виконавця від 14.06.2013 року, переможцю торгів - ОСОБА_4. Згоди на відчуження квартири вона не давала, таким чином належна їй квартира вибула з її володіння поза її волею. Вважає, що державним виконавцем були допущенні грубі порушення при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» в т. ч. при відкритті виконавчого провадження, накладенні арешту на майно, визначенні вартості чи оцінки майна. Крім того, вказує на те, що ОСОБА_4, знаючи що квартира перебуває у спорі, 12 липня 2013 року відчужив квартиру ОСОБА_5, що стверджується договором купівлі-продажу, а отже право власності в ОСОБА_5 не виникло.

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 змінені вимоги позовної заяви підтримали повністю, з наведених в позовній заяві підстав просили задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав повністю, проти задоволення вимог позивача ОСОБА_1 не заперечив.

Представник відповідачів: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6 позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому, пояснив, що вимога позову про визнання квартири квартира АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3, не узгоджується з твердженнями позивача та її представника про те, що належність їм (ОСОБА_1 та ОСОБА_3) вказаної квартири на праві спільної сумісної власності, стверджується Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 16.03.2011 року, яку позивач вважає встановленою обставиною, яка не потребує доказування при розгляді інших справ. Вимоги про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування рішень (постанов, актів) державного виконавця, винесених ним у межах виконавчого провадження, можуть бути викладені у формі «скарги на дії державного виконавця» і підлягаю розгляду судом в порядку ст. 383 ЦПК України. Крім того, вимоги до третьої особи у справі не можуть бути задоволені судом. Вимога про повернення спірної квартири у спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шляхом скасування реєстрації права власності на цю квартиру за ОСОБА_4 та в подальшому за ОСОБА_5 є необґрунтованою. Крім того, представник відповідачів вважає, що відповідач ОСОБА_3, який визнав позов повністю, є не належним відповідачем по справі, оскільки фактично між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відсутній спір щодо квартири.

Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася, про день, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином (наявні розписки про вручення). Про причини неявки суд не повідомила, заперечення на позов не подала, заяви про розгляд справи у її відсутності також.

Треті особи, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, повідомлялися належним чином (наявні повідомлення про вручення).

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи наданими сторонами доказами та давши їм належну оцінку, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на час розгляду справи, власником квартири АДРЕСА_1 є - ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1122, виданий 12.07.2013 року, приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_12, що стверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна (а.с148).

З договору купівлі-продажу квартири від 12.07.2013 року вбачається, що відчужувана квартира квартири АДРЕСА_1, належить «Продавцю» - ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва, виданого ОСОБА_13, приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу 05.07.2013 року за № 1318, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с150-151).

Статтею 328 ЦК встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інакше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.09.2013 року, «відомості про права власності» - квартира АДРЕСА_1 була у приватній власності ОСОБА_3 на підставі договору міни, реєстр № І-1188 від 05.05.2003 року (а.с 149), що стверджується витягом про реєстрацію прав власності (а.с.8 копія документу).

Відповідно до Актуальної інформації про державну реєстрацію обтяження від 15.08.2013 року, квартира АДРЕСА_1 знаходиться під обтяженням на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серії та номер ВП № 39386543, видавник: Міський відділ ДВС Мукачівського МУЮ, вид обтяження «арешт нерухомого майна», особа майно якої обтяжується ОСОБА_3.(а.с148).

У матеріалах справи наявні повідомлення ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» від 14.03.2013 року та від. 24.05.2013 року направлені на адресу боржника - ОСОБА_3 та стягувача - ОСОБА_7 , що прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 - квартири АДРЕСА_1, із зазначенням стартової ціни об'єкту нерухомості (а.с 5,6).

З копії акту опису й арешту майна від 19.04. 2011 року вбачається, що державним виконавцем Ярошевським Д. А. МВ ДВС Мукачівського МУЮ при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1054 виданого 22.06.2011 року Мукачівським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_7 заборгованості на суму 48 246,50 грн. на майно боржника в т. ч. - квартиру АДРЕСА_1 Даний акт підписаний ОСОБА_3. Відомості про оскарження такого акту, в порядку та строки встановлені законом відсутні.

Суд бере до уваги заперечення представника відповідачів: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в частині того, що вимоги позову щодо оскарження дій та рішень державного виконавця в межах виконавчого провадження, підлягають оскарженню в порядку ст. 383 ЦПК України та подаються у формі скарги сторонами виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій.

Позивач ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження, а ні особою, яка залучалася до проведення виконавчих дій, а тому не може заявляти вимоги про 2)- визнання неправомірними дій старшого державного виконавця МВ ДВС Мукачівського МРУЮ - Ярошевського Д. А. щодо опису та накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1; 3). визнання недійсним та скасування акту опису та арешту майна від 19.08.2011 року квартири АДРЕСА_1 та всіх подальших документів, складених державним виконавцем, які направлені на неправомірне відчуження вказаної квартири;

Суд констатує, що вимога позивача ОСОБА_1 про визнання квартири АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності подружжя - ОСОБА_1 та ОСОБА_3; не узгоджується з її твердженням та твердженням її представника ОСОБА_2 про те, що «належність їй- ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вказаної квартири на праві спільної сумісної власності, стверджується Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 16.03.2011 року, що вважає встановленою обставиною, яка не потребує доказування при розгляді інших справ».

Щодо вимоги позову про повернення квартири АДРЕСА_1 у спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шляхом скасування реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_4 та в подальшому за ОСОБА_5, суд приходить до висновку, що така вимога позивача є необґрунтованою та недоведеною в судовому засіданні належними доказами.

Посилання позивача та її представника на ст.388 ЦК України, як підставу витребування майна - квартири АДРЕСА_1, від добросовісного набувача, шляхом скасування реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_4 та в подальшому за ОСОБА_5 є передчасною, оскільки судом не встановлено, а позивачем та її представником не надано жодного належного доказу, який би вказував, що спірне майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала право його відчужувати. Крім того, позивач ОСОБА_1 не подала жодного належного доказу, про належність їй квартири АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної чи то часткової власності.

Як встановлено судом, на підставі наявних матеріалів справи одноосібним власником квартири АДРЕСА_1 у минулому був тільки відповідач по справі - ОСОБА_3 Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім, випадків, встановлених ст. 61 ЦПк України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З пояснень позивача ОСОБА_1 та пояснень відповідача ОСОБА_3, з огляду на обставини встановлені у справі судом, вбачається відсутність між сторонами (ними) спору щодо майна - квартири АДРЕСА_1.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст.316-319, 321, 328,334 ЦК України, ст.ст. 10, 31, 60, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України, суд -

р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Мукачівського МРУЮ ГУЮ в Закарпатській області, міський відділ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції про визнання квартири об'єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування акту опису та арешту майна та всіх подальших документів, складених державним виконавцем, повернення квартири у спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_1 шляхом скасування реєстрації права власності на квартиру ОСОБА_4 та в подальшому ОСОБА_5.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Морозова Н. Л.