Ухвала суду № 33884161, 04.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2013 р.Справа № 814/1326/13-а

Категорія: 8.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.,

- Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у справі за поданням Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,

В С Т А Н О В И Л А :

Баштанська міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби звернулась до суду з поданням до Публічного акціонерного товариства «Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

В обґрунтування подання зазначається, що підставою для застосування податковим органом адміністративного арешту майна платника податків стало те, що 22.11.2012 р. директор ПАТ «Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція" не допустив посадових осіб державної податкової служби до проведення виїзної позапланової документальної перевірки.

Зазначені обставини були зафіксовані актом № 56/22-30126517 Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 22.11.2012 р., складеним посадовими особами позивача.

Відповідач проти подання заперечує, вважає, що наказ на підставі якого позивач мав намір провести перевірку прийнятий з порушенням вимог податкового законодавства. Тому вважає, що правомірно не допустив посадових осіб державної податкової служби до проведення виїзної позапланової документальної перевірки.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року в задоволенні подання Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відмовлено.

В апеляційній скарзі Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні подання внаслідок того, що між сторонами виникли правовідносини з яких вбачається спір про право, тому відповідні вимоги повинні бути розглянуті у загальному порядку позовного провадження.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, за змістом подання, податковий орган просив підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту, накладеного рішенням Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби №4 від 22.11.2012 року відповідно до п. 94.2 ст.94 Податкового кодексу України, за зверненням відділу податкового контролю Баштанської МДПІ у зв"язку з відмовою ПАТ «Баштанська сільськогосподарська МТС» від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та від допуску посадових ociб органу державної податкової служби.

В силу вимог п.94.1, п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов"язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо з"ясовується, зокрема, така обставина, як відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових oci6 органу державної податкової служби до перевірки. Відповідно до п.94.10 зазначеної статті, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. В силу вимог пп.94.19.1 п.94.19 даної статті, при відсутності протягом строку, зазначеного у п.94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим, здійснюється припинення адміністративного арешту майна платника податків. Спеціальне рішення щодо звільнення з-під арешту майна органом державної податкової служби при цьому прийматись не повинно.

Статтею 183-3 КАС України, встановлено особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень, а саме за поданнями таких органів щодо:

1)зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків;

2)підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;

3)стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 183-3 КАС України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається cпip про право. Cпip про право в контексті вказаної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статт1 183-3 КАС України. Зокрема, cпip про право наявний у разі коли платник податків звернувся до суду iз адміністративним позовом, в якому висловив незгоду з рішенням податкового органу, що слугувало підставою для виникнення обставин по внесенню відповідного подання.

Суд першої інстанції вірно визначив, що наявність спору про право може бути виявлена i після відкриття провадження у cпpaвi за відповідним поданням. Тому, суд дійшов вірного висновку щодо необхідності відмови у задоволенні подання, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем, Публічним акціонерним товариством «Баштанська сільськогосподарська машино-технологічна станція», наказ від 21 листопада 2012 року №702 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція» оскаржується в судовому порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що до виникнення даних правовідносин між сторонами існував спір щодо правомірності перебування позивача на фіксованому сільськогосподарському податку у період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2011 року, з урахуванням того, що він включає до виручки від реалізації продукції власного виробництва доходи, які отримані від продажу продукції, вирощеної на землях, щодо яких незареєстровані договори оренди.

Цей спір вирішувався у судовому порядку.

Так, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року встановлено, що врожай, вирощений позивачем як на землях щодо яких зареєстровані договори оренди так і на землях щодо яких такі договори не зареєстровані, є продукцією його власного виробництва. Також, встановлено, що не оформлення позивачем договорів оренди не вказує на порушення ним вимог податкового законодавства.

11 вересня 2012 року Баштанська МДПІ звернулась з письмовим запитом № 4802/10/15-015 до керівника ПАТ «Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція» для надання інформації посилаючись на пп.20.1.6 ст. 20, п.73.3 ст.73, пп.78.1.1 ст. 78 ПК, на який позивачем надано відповідь з відмовою. Відмову обґрунтував тим , що кількість інформації, яку запитував податковий орган у позивача унеможливлює надання відповіді у належні строки, ставить позивача в ситуацію, що має наслідком винесення наказу про проведення перевірки в будь-якому випадку.

21 листопада 2012 року позивачем було винесено наказ №702 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства. В наказі йде посилання на п.75.1 ст. 75, пп.78.1.1, ст. 78 ПК України.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що в даному випадку виник спір про право, тому відповідні вимоги повинні бути розглянуті у загальному порядку позовного провадження.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: