Постанова № 33884160, 02.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Нікішин Ю.В.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року справа №269/1847/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Білак С.В., Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради на постанову Совєтського районного суду м. м. Макіївки Донецької області від 24 травня 2013 р. у справі № 269/1847/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, за період з 6 червня 2012 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Постановою Совєтського районного суду м. м. Макіївки Донецької області від 24 травня 2013 р. у справі № 269/1847/13-а позовні вимоги задоволено частково.

Визнано неправомірними дії відповідача та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 17 листопада 2012 року за рахунок коштів Державного бюджету України, з урахуванням фактично виплачених сум.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції та звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ст. 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Статтею 117 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими для виконання.

Таким чином, позивачу було сплачено суми відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове судове рішення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 є матір'ю малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7), у зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача з 20.07.2012 року, отримує грошову допомогу як незастрахована особа.

13.02.2013 року ОСОБА_2 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради з заявою про перерахунок та виплату недоотриманих коштів щомісячної допомоги по догляду за дитиною віком до трьох років з моменту призначення відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на поточний рік, а саме на 2012 рік у розмірі 893 грн., а на 2013 рік у розмірі 972 грн. (а.с.8).

15.02.2013 року на звернення позивача, відповідачем була надана відповідь № 06-284, якою її було повідомлено, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та п. 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1751 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень. Також позивачу було запропоновано звернутись до відділу грошових виплат та компенсацій.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Колегія суддів зазначає, що статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень та на даний час, не визнана неконституційною і є діючою.

Оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо виплати допомоги на дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, особі, яка не застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачена відповідачем відповідно до діючого законодавства. Вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» не розповсюджуються на дані правовідносини.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача щодо перерахунку та виплати їй недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Отже неправомірність дій відповідача судовою колегію не встановлена.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що відповідно до вимог ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради - задовольнити.

Постанову Совєтського районного суду м. м. Макіївки Донецької області від 24 травня 2013 р. у справі № 269/1847/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання рішення законної сили.

Головуючий С.В. Білак

Судді М.Г. Сухарьок

Т.Г. Гаврищук