Постанова № 33882247, 23.09.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року Справа № 803/1866/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

з участю представника позивача Осадовського Р.Е.,

представника відповідача Остапюка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Сігма» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2013 року № 0006361502,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «А-Сігма» (далі - ТзОВ «А-Сігма», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2013 року № 0006361502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2013 року, по результатах якої складено акт № 27/05/15-2/33381333 від 13.05.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме: податкова накладна контрагента ТзОВ «А -Сігма» - ТзОВ «Ксібоне» за березень 2013 року не була зареєстрована в Єдиному реєстрі накладних, що не дає права покупцю на включення вказаної суми до податкового кредиту.

Позивачем було подано у відповідності до норм ПК України додаток № 8 до декларації по ПДВ та заяву про відмову постачальника видати податкову накладну.

Таким чином встановлено розбіжність між даними перевірки та даними платника на суму 1150446,00 грн.

На підставі акту перевірки, 13.05.2013 року Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0006361502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1438058,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 1150446,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 287612,00 грн.

Вказане податкове-повідомлення рішення оскаржувалось в адміністративному порядку, однак скарги залишені без задоволення.

Позивач вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем статті 201 ПК України помилковими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Зокрема зазначає, що фактично господарська операція відбулася із даним контрагентом в березні 2013 року.

На момент здійснення господарської операції свідоцтво платника ПДВ ТзОВ «Ксібоне» було анульоване рішенням Луцькою ОДПІ 22.12.2012 року № 71.

Однак, ухвалою від 13.03.2013 року Рівненського окружного адміністративного суду вказане рішення Луцької ОДПІ було зупинено, а постановою від 10.04.2013 року цього ж суду, яка набрала законної сили - скасоване.

Також позивач зазначає, що ним виконано вимоги ПК України, та подано скаргу на дії контрагента щодо не виписки ним податкової накладної, а не подача всіх додатків до неї не може свідчити про протиправність його дій.

Просить позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення рішення від 29.05.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у письмовому запереченні на адміністративний позов від 16.09.2013 року позовні вимоги не визнав та зазначив, що актом перевірки від 13.05.2013 року Луцькою ОДПІ встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту суму 1150446,00 гривень ПДВ по контрагенту ТзОВ «Ксібоне» за податковою накладною, яка не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність такої реєстрації згідно з ПК України не дає права покупцю на включення вказаної суми до податкового кредиту.

Позивачем подано скаргу на такого платника, однак без підтверджуючих документів, що є порушенням статті 201 ПК України.

На підставі складеного акту Луцькою ОДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013 року № 0006361502, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачу на 1438058,00 гривень.

Також зазначає, що підставою для нарахування позивачу грошових зобов'язань є не анулювання свідоцтва платника ПДВ ТзОВ «Ксібоне», а відсутність реєстрації податкової накладної в реєстрі.

Враховуючи вищевикладене вважає, що податкове повідомлення-рішення винесено правомірно та просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Судом встановлено, що ТзОВ «А-Сігма» подано декларацію по ПДВ за березень 2013 року із відповідними додатками до неї та розшифровками по контрагентах.

У дану декларацію внесено суму 1150446,20 грн. по взаємовідносинах із ТзОВ «Ксібоне» на підставі податкової накладної № 1 від 16.03.2013 року.

До даної декларації додано додаток № 8 із скаргою на відмову ТзОВ «Ксібоне» надати податкову накладну.

Луцькою ОДПІ щодо виявлених помилок у декларації проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2013 року та складено відповідний акт № 27/05/15-2/33381333 від 13.05.2013 року.

В акті перевірки зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах із ТзОВ «Ксібоне» на 1150446,00 гривень, оскільки податкова накладна не була зареєстрована в Єдиному реєстрі накладних.

Констатовано порушення ТзОВ «А-Сігма» пункту 201.10 статті 201 ПК України, оскільки до заяви позивачем не долучено документів, які засвідчують факт отримання товарів та послуг, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підставі акту перевірки, 29.05.2013 року Луцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013 року № 0006361502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1438058,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 1150446,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 287612,00 грн.

Позивач не погодившись з таким рішенням податкового органу оскаржив його в адміністративному порядку, проте рішенням Міністерства доходів і зборів України від 01.2013 року скарги ТзОВ «А-Сігма» залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Проаналізувавши зібрані та досліджені докази суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 29.05.2013 року № 0006361502 прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги ТзОВ «А-Сігма» підлягають до повного задоволення, виходячи із наступного.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів визначених цією статею.

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за березень 2013 року, по взаємовідносинах із ТзОВ «Ксібоне», ґрунтується на тому, що до заяви № 8 від 19.04.2013 року позивачем не додано документів, які підтверджуються факт господарської діяльності.

Однак, суд не погоджується з такими висновками Луцької ОДПІ, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що позивачем подано таку заяву до декларації з ПДВ за березень 2013 року без відповідних додатків до неї, що на думку податкового органу є порушенням пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого позивачу збільшено суму грошових зобов'язань.

Із змісту наведеної норми вбачається, що подача такої заяви із скаргою на такого постачальника є підставою включення сум податку до складу податкового кредиту.

Тобто, вказана норма дозволяє позивачу при наявності такої скарги включити суму ПДВ по ТзОВ «Ксібоне» до податкової декларації, що і ним було зроблено.

На думку суду, відсутність доданих до даної скарги додатків, не позбавляє позивача права на таке включення та не є підставою для збільшення суми грошового зобов'язання, виходячи із наступного.

Зокрема, вказана норма встановлює, що до заяви додаються підтверджуючі документи, однак вона не встановлює відповідальності за їх не подання, та не позбавляє права при наявності скарги включати ці суми до податкового кредиту.

Згідно норм статтей 201, 78 ПК України наявність такої скарги є підставами для проведення документальних позапланових перевірок щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань.

По-друге, податковий орган згідно норм законодавства не позбавлений права витребувати вказані документи, чого в даному випадку не було зроблено.

Позивачем у судове засідання представлено всі належно оформлені первинні документи, які засвідчують факт придбання товарів у ТзОВ «Ксібоне», а саме: договір купівлі продажу нафтопродуктів від 15.03.2013 року, договір на відповідальне зберігання нафтопродуктів від 15.03.2013 року, укладений із ДП «Авіаком Рівне», видаткові накладні від 16.03.2013 року, акт прийому -передачі товару від 16.03.2013 року, податкову накладну.

Також представлені документи на подальше зберігання вказаного товару та його реалізацію іншим контрагентам.

Тобто, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі накладних є підставою для податкового органу для визначення грошових зобов'язань позивачу за виключенням випадку, коли покупцем подано скаргу на продавця форми № 8, що мало місце і в даному разі.

Також суд зазначає, що камеральною перевіркою згідно з пунктом 75.1.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та в повній мірі не дає зробити висновок про правомірність проведеної господарської операції та включення її декларації за березень 2013 року.

Отже, на думку суду, з урахуванням встановлених обставин справи, позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ та відображення їх у податковій декларації по операціях з придбання послуг у ТзОВ «Ксібоне», а висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Протилежного в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в даному випадку Луцькою ОДПІ належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення відносно позивача.

Отже, виходячи із вищенаведеного, оспорюване податкове повідомлення - рішення Луцької ОДПІ від 29.05.2013 року № 0006361502 винесене з порушенням вимог чинного податкового законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, а позов до повного задоволення.

Інші доводи представника відповідача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2294,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 02.09.2013 року № 27.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 29 травня 2013 року № 0006361502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Сігма» (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67А, код ЄДРПОУ 33381333) судові витрати в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі з 28 вересня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С.Денисюк