Постанова № 33881688, 30.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2013 р. Справа№ 911/1504/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Баранця О.М.

за участю представників:

Від позивача:Шевченко Д.В., Андріюк Д.В. - представники за довіреностями,

Від відповідача: Колісник С.Є. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова лінія"

на рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2013 року

у справі № 911/1504/13 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмакс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова лінія"

про стягнення 207 734,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмакс" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова лінія" про стягнення 211 172,85 грн., з яких 175 977,50 грн. пені та 35 195,35 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті за поставлений позивачем товар відповідно до договору №5373/230911 від 10.10.2011 року.

24.05.2013 року до Господарського суду Київської області від позивача надійшли уточнення до позовної заяви, відповідно до яких останній просив суд стягнути з відповідача 207 734,32 грн., з яких: 173 112,06 грн. пені та 34 622,26 грн. 3% річних, нарахованих внаслідок порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором №5373/230911 від 10.10.2011 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.06.2013 року у справі № 911/1504/13 позовні вимоги задоволено частково, а саме стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Нова лінія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмакс" 160 115 (сто шістдесят тисяч сто п'ятнадцять) грн. 99 коп. пені, 32 075 (тридцять дві тисячі сімдесят п'ять) грн. 04 коп. 3% річних та 3 843 (три тисячі вісімсот сорок три) грн. 82 коп. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати частково, зменшивши розмір пені до 7 000,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано того факту, що станом на час звернення позивача до суду із даним позовом грошові зобов'язання за договором №5373/230911 від 10.10.2011 року були виконані, а термін прострочення виконання зобов'язань за даним договором за окремими видатковими накладними не перевищує 14 календарних днів.

Таким чином, апелянт, посилаючись на ст. 233 ГК України та враховуючи вказані обставини, стверджує, що суд має право зменшити розмір штрафних санкцій.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмакс" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Нова лінія" (покупець) укладено договір №5373/230911, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця, в період дії цього договору, товар разом із усіма їх при належностями та документами, що стосуються товарів, а покупець зобов'язався прийняти товари і оплатити їх на умовах цього договору.

Пунктом 5.1 договору в редакції додаткової угоди №3 від 31.12.2012р., дія якої розповсюджується також і на поставки товару, що були здійснені і до внесення таких змін, передбачено, що покупець оплачує товари шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника протягом 35 календарних днів з моменту приймання товару покупцем та за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові накладні в термін не більше ніж 5 календарних днів з дня поставки товарів.

У п. 12.1 договору сторони передбачили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р., а в частині виконання гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов Договору протягом травня-грудня 2012 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 32 326 130,74 грн., що підтверджується видатковими накладними підписаними та скріпленими печатками обох сторін (Додатки 1,2,3 до справи).

Як передбачено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, здійснивши остаточні розрахунки за вказаними накладними з порушенням встановлених договором строків, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунковими документами позивача за спірний період, що також не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено п. 8.4 договору, за порушення строку оплати товару, визначеного п. 5.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період та яка нараховується від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань.

Матеріали справ свідчать про те, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача, з урахуванням уточнення до позовної заяви 207 734,32 грн., з яких: 173 112,06 грн. пені та 34 622,26 грн. 3% річних, нарахованих з урахуванням проведених відповідачем розрахунків, за періоди по кожній накладній окремо та які зазначені у Додатку № 4 до даної справи.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені та 3 % річних за періоди зазначені у Додатку № 4 до даної справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що арифметично вірний розмір пені та 3% річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 160 115,99 грн. пені та 32 075,04 грн. 3 % річних.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, згідно яких станом на час звернення позивача до суду із даним позовом, грошові зобов'язання за договором №5373/230911 від 10.10.2011 року були виконані, а термін прострочення виконання зобов'язань за даним договором за окремими видатковими накладними не перевищує 14 календарних днів, з огляду на наступне.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання носило систематичний характер.

Відповідач не навів причин такого неналежного виконання зобов'язання.

Отже, дані обставини свідчать про відсутність винятковості у порушенні відповідачем своїх зобов'язань за договором №5373/230911 від 10.10.2011 року.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 173 112,06 грн. пені та 34 622,26 грн. 3% річних підлягає задоволенню частково у розмірі 160 115,99 грн. пені та 32 075,04 грн. 3% річних.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова лінія" на рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2013 року у справі № 911/1504/13 - без змін.

3. Матеріали справи № 911/1504/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Алданова С.О.

Баранець О.М.