Постанова № 33881616, 02.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2013 р. Справа№ 910/10015/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Копейка Г.І., дов. від 23.03.2011,

від відповідача не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт-транс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.13

(дата підписання - 23.07.13)

у справі №910/10015/13 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Рубіж"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт-транс"

про стягнення 66056,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Рубіж" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт-транс" (далі - відповідач) про стягнення 66056,88 грн задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 66056,88 грн основного боргу та 1720,50 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції: не зупинив провадження у справі №910/10015/13 до вирішення Господарським судом міста Києва справи №910/11953/13 про розірвання договору від 06.07.2011 №2626; не задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; дійшов невірного висновку, що сума боргу відповідача становить 66056,88 грн, оскільки позивач роботи виконав не в поновному обсязі, а ті що виконані є неякісними. Вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2013 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2013 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 02.10.2013. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.13 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 09.08.2013) позивачу - 12.08.2013 та відповідачу - 13.08.2013, долучені до матеріалів справи.

26.09.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 02.10.2013 представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 - без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст.854 ЦК України).

Згідно п. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2011 між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено договір №2626 (далі - договір), відповідно до якого підрядник в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язувався своїми силами та засобами, за завданням та за рахунок замовника виконати наступні роботи: комплектація устаткуванням, матеріалами, монтаж автоматичної установки пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та керування евакуацією і їх пуско-налагоджувальні роботи, згідно затвердженого проекту розробленого ПП "Рокада", та здати роботи органам Державної пожежної безпеки МНС України, отримати акти здачі, а замовник зобов'язувався прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх вартість (п. 1.1 договору).

Об'єкт будівництва за договором (об'єкт) - будівництво офісного центру та пункту технічного обслуговування автомобілів по вул. Андрющенка, 4-г.

Згідно п. 3.1 договору загальна ціна даного договору складає 255082,32 грн (в т.ч. ПДВ).

Відповідно до п. 3.2 договору замовник після підписання договору протягом 5-ти робочих днів перераховує підряднику аванс на придбання матеріалів та устаткування в сумі 151051,20 грн (в т.ч. ПДВ).

Оплату за виконані роботи здійснює замовник відповідно до підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт по формі КБ-2В та КБ-3 протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами актів приймання виконаних робіт. При розрахунках сплачується сума зазначена в актах виконаних робіт по формі КБ-2в та КБ-3 за звітний місяць з урахуванням суми витраченого авансу на матеріали та устаткування, яке змонтоване згідно затверджених актів виконаних робіт по формі КБ-2в та КБ-3 за звітний місяць (п. 3.4 договору).

Моментом зарахування замовником коштів підряднику вважається надходження відповідної грошової суми на рахунок підрядника (п. 3.7 договору).

Відповідно до пп.5.1, 5.2 договору підрядник, щомісяця, до 25 числа включно поточного місяця, надає замовнику акти виконаних робіт по формі КБ-2в та КБ-3. Замовник протягом 5 (п'яти) банківських днів від дня одержання актів виконаних робіт по формі КБ-2в та КБ-3 зобов'язаний оформити їх належним чином (підпис та печатка) та передати один примірник підряднику або надати йому мотивовану відмову від його підписання.

Згідно п. 14.9 невід'ємною частиною договору є додаток №1 - договірна ціна №1 (з локальними кошторисами №2-1-10 2-1-2).

Відповідно до додатку №1 договірна ціна на комплектацію матеріалами та монтаж автоматичної установки пожежної сигналізації та системи оповіщення на об'єкті становить 217492,32 грн.

13.07.2011 відповідач перерахував позивачу 151051,20 грн авансу, що підтверджується платіжним дорученням №334.

Частина 4 статті 882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до листа Державного комітету статистики України та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 03.03.98 №7/98 акт приймання виконаних підрядних робіт є документом первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат.

Згідно п. 96 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.05 №668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

На виконання умов договору позивачем виконано роботи на загальну суму 217108,08 грн, що підтверджується копіями довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за грудень 2011 року та акта №1 приймання виконаних робіт за грудень 2011 року (форми КБ-2в). Довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за грудень 2011 року та акт №1 приймання виконаних робіт за грудень 2011 року (форми КБ-2в) підписані представниками сторін без зауважень та заперечень (замовником роботи прийняті 08.12.2011).

Виконані роботи відповідачем не оплачені, тому, враховуючи п.3.4 договору, сума боргу відповідача перед позивачем становить 66056,88 грн (218708,08 грн - 151051,20 грн).

06.03.2013 позивач надіслав відповідачу претензію від 04.03.2013 №04/03, в якій просив перерахувати 66056,88 грн основного боргу.

У відповідь на претензію відповідач надіслав лист від 09.04.13 №7, де повідомив про скрутне фінансове становище та просив надати можливість для погашення заборгованості в добровільному порядку.

На час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції відповідач суму боргу не погасив, отже, висновок суду першої інстанції щодо існування у відповідача обов'язку по сплаті 66056,88 грн боргу за виконані роботи є обґрунтованим, а тому вимога про стягнення з відповідача 66056,88 грн є такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що роботи виконані не в повному об'ємі та неякісно, а отже відповідач не зобов'язаний погашати борг, необхідно зазначити, що відповідно до ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за грудень 2011 року та акт №1 приймання виконаних робіт за грудень 2011 року (форми КБ-2в) на суму 218708,08 грн підписані представниками сторін без зауважень та заперечень (замовником роботи прийняті 08.12.2011).

Будь-яких письмових доказів із зауваженням до позивача щодо недоліків виконаних робіт відповідач суду не надав. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виконані роботи ТОВ "Фірма Рубіж" слід вважати прийнятими ТОВ "Аксепт-Транс".

Твердження апелянта стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18).

Предметом спору у справі №910/10015/13 є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 66056,88 грн за виконані роботи, а вимога відповідача у справі №910/11953/13 про розірвання договору від 06.07.2011 №2626 є вимогою на майбутнє.

Суд першої інстанції слушно зазначив, що сама по собі взаємопов'язаність справи №910/10015/13 та справи №910/11953/13 ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі №910/10015/13 (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 09.06.2011 у справі №14/155).

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2013 у справі №910/11953/13 відмовлено ТОВ "Аксепт-Транс" у задоволенні позову про розірвання договору від 06.07.2011 №2626.

Оскільки відповідач був обізнаний про розгляд справи №910/10015/13 (про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали про порушення провадження від 29.05.13; подання клопотань про зупинення провадження у справі), представник відповідача був присутній у судовому засіданні та надав усні заперечення по суті заявлених позовних вимог (згідно протоколу судового засідання від 22.07.2013), то він мав право скористатись своїми процесуальними правами, передбаченими ст.22 ГПК України та надати суду першої інстанції у період з 29.05.2013 по 22.07.2013 докази на підтвердження заперечень щодо позовних вимог. Слід зазначити, що ст.77 ГПК України надає суду право, а не зобов'язує його відкласти розгляд справи.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 у справі №910/10015/13 - без змін.

2. Матеріали справи №910/10015/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Кондес Л.О.

Ропій Л.М.