Постанова № 33881467, 25.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2013 р. Справа№ 925/965/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Гончарова С.А.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державного земельного агентства у Черкаській області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.07.2013р. (повний текст підписано - 15.07.2013р.)

у справі №925/965-13 (суддя - Грачов В.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича фірма "Урожай"

до Головного управління Державного земельного агентства у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Канівська районна державна адміністрація

про визнання права оренди земельних ділянок та укладення додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди цих земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Черкаської області передані вимоги приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича фірма "Урожай" до головного управління Держземагентства у Черкаській області про визнання права оренди земельних ділянок та укладення додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди цих земельних ділянок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після того, як закінчився термін дії договору оренди землі від 25.12.2007 року, позивач звертався до відповідача із листами про його продовження шляхом укладання додаткової угоди, однак в порушення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відповідач ухилився від укладання додаткової угоди про продовження строку оренди, про намір відмовитися від продовження орендних відносин завчасно позивача не повідомив.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.07.2013 р. у справі № 925/965/13 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано за приватним акціонерним товариством "Науково-виробнича фірма "Урожай", ідентифікаційний код юридичної особи 31860551, місцезнаходження: 19421, Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, село Кірове, вул. Шкільна, буд. 4 право оренди землі з 09.01.2013 року на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі від 25.12.2007 року, зареєстрованим у Канівському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК 09.01.2008 року за № 040878600001 з додатковими договорами до нього від 18.02.2009 року, зареєстрованим у Канівському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК 18.03.2009 року за № 040978600002 і від 05.07.2011 року, зареєстрованим у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Канів та Канівському районі 12.07.2011 року за № 712208574001682.

Вирішено вважати укладеною 09.01.2013 року додаткову угоду № 1 до договору оренди землі від 25.12.2007 року, зареєстрованого у Канівському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК 09.01.2008 року за № 040878600001, з додатковими договорами до нього від 18.02.2009 року, зареєстрованим у Канівському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК 18.03.2009 року за № 040978600002 і від 05.07.2011 року, зареєстрованим у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Канів та Канівському районі 12.07.2011 року за № 712208574001682 на умовах поданого приватним акціонерним товариством "Науково-виробнича фірма "Урожай" проекту додаткової угоди.

Заборонено Головному управлінню Держземагенства у Черкаській області, ідентифікаційний код 38368935, місцезнаходження: 18029, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, будинок 131 до набрання чинності рішення суду, передавати іншим особам, крім приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича фірма "Урожай", ідентифікаційний код юридичної особи 31860551, місцезнаходження: 19421, Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, село Кірове, вул. Шкільна, буд. 4, право землекористування на правах власності чи оренди на землі, які є предметом договору оренди землі від 25.12.2007 року, зареєстрованого у Канівському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК 09.01.2008 року за № 040878600001, укладеного приватним акціонерним товариством "Науково-виробнича фірма "Урожай" і Канівською районною державною адміністрацією.

Стягнуто з Головного управління Держземагенства у Черкаській області, ідентифікаційний код 38368935, місцезнаходження: 18029, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, будинок 131 на користь приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича фірма "Урожай", ідентифікаційний код юридичної особи 31860551, місцезнаходження: 19421, Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, село Кірове, вул. Шкільна, буд. 4 судові витрати в сумі 4014 грн. 50 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що після закінчення строку дії договору оренди позивач продовжував користуватися земельною ділянкою, відповідачем протягом одного місяця після закінчення строку договору не надсилались листи-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди, отже у відповідності до приписів ст. 33 Закону України «Про оренду землі» договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а сторони зобов'язані укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, Головне управління Державного земельного агентства у Черкаській області звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 10.07.2013 року у справі № 925/965/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Черкаської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду Хрипуна О.О. № 925/965/13 від 05.09.2013 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 925/965/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст.. ст..4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 925/965/13 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 року по апеляційній скарзі порушено провадження, прийнято її до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Смірнова Л.Г., Чорна Л.В. та призначено розгляд скарги на 25.09.2013 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. № 925/965/13 від 25.09.2013 року враховуючи перебування суддів Чорної Л.В. та Смірнової Л.Г. у відпустці, керуючись ст.. ст..4-6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.2 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., доручено здійснити розгляд апеляційної скарги колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Іоннікова І.А., Гончаров С.А.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Черкаської області від 10.07.2013 р. у справі № 925/965/13.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 25.09.2013 року не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

25.09.2013 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності її представника.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вірно встановлено місцевим господарським судом 25.12.2007 року між Канівською районною державною адміністрацією Черкаської області та Приватним акціонерним товариством "Науково-виробнича фірма "Урожай" укладено договір оренди землі, згідно з яким орендодавець на підставі свого розпорядження від 18.09.2007 року № 769 надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 186,9327 га, з них: земель резервного фонду - 137,0327 га, в тому числі ріллі - 90,9327 га, сіножаті - 28,10 га, пасовища - 17,90 га, лісосмуги - 0,10 га; земель запасу - 49,90 га, в тому числі сіножатей - 26,60 га, пасовищ 23,30 га, що знаходиться в адміністративних межах Павлівської сільської ради, строком на 5 років. Договір зареєстровано у Канівському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.01.2008 року за № 040878600001.

У відповідності до пункту 6 договору сторони договору погодили, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За актом прийому-передачі земельної ділянки від 25.12.2007 року орендодавець передав. А орендар прийняв у користування земельну ділянку, що є предметом договору оренди землі від 25.12.2007 року.

18.02.2009 року сторони договору оренди землі від 25.12.2007 року уклали додатковий договір про внесення змін до зазначеного договору оренди землі від 25.12.2007 року, яким за взаємною згодою змінено умови договору щодо орендної плати (пункти 7, 8, 11) та підстав зміни його умов або розірвання (пункт 38). Цей додатковий договір зареєстрований у Канівському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.03.2009 року за № 040978600002.

05.07.2011 року сторони договору оренди землі від 25.12.2007 року уклали додатковий договір про внесення змін до зазначеного договору оренди землі від 25.12.2007 року, яким за взаємною згодою змінено умови договору щодо орендної плати (пункт 7). Даний додатковий договір зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Канів та Канівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.07.2011 року за № 712208574001682.

03.12.2012 року листом за вих. № 04/12-3 позивач повідомив орендодавця - Канівську РДА про свій намір продовжити строк дії договору від 25.12.2007 року, зареєстрованого у Канівському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК 09.01.2008 року за № 040878600001, та додав до листа підписаний зі своєї сторони проект додаткової угоди до договору. Зазначений лист-повідомлення зареєстрований адресатом за вх. № 3650/01-01- 21.

30.04.2013 року за вих. № 30/04-1 позивач направив відповідачу лист-повідомлення про свій намір продовжити строк дії договору від 25.12.2007 року, зареєстрованого у Канівському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК 09.01.2008 року за № 040878600001, просив підписати додаткову угоду № 1 до договору про продовження строку дії договору та додав примірники проекту додаткової угоди № 1 для підписання і повернення йому.

16.05.2013 року за вих. № 16/05-2 позивач направив відповідачу уточнення до листа-повідомлення від 30.04.2013 року за вих. № 30/04-1, яким направив відповідачу належні примірники проекту додаткової угоди № 1 замість помилково направлених.

Із довідок позивача від 23.04.2013 року і від 30.05.2013 року вбачається, що спірні земельні ділянки використовуються позивачем, на них здійснюється позивачем незавершене виробництво під вирощування сільськогосподарських культур на 2013 рік для забезпечення відгодівлі великої рогатої худоби і свиней.

Платіжними дорученнями № 351 від 24.01.2013 року, № 973 від 22.02.2013 року, № 1527 від 19.03.2013 року, № 2221 від 16.04 2013 року, № 3012 від 20.05.2013 року, № 55 від 27.06.2013 року позивачем сплачено орендну плату за землю за січень-червень 2013 року.

Із довідки Канівської ОДПІ Черкаської області вбачається, по договору оренди землі від 25.12.2007 року, зареєстрованого у Канівському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК 09.01.2008 року за № 040878600001, укладеного позивачем і Канівською районною державною адміністрацією, позивачу передана в оренду земельна ділянка загальною площею 186,9327 га, що знаходиться в адміністративних межах Павлівської сільської ради Канівського району. Нарахована орендна плата на 2013 рік орендарем сплачується своєчасно і в повному обсязі, заборгованості до бюджету по даному договору немає.

17.04.2013 року відповідач - Головне управління Держземагенства у Черкаській областівидало накази № ЧК/7122085700:01:001/00000006, № К/7122085700:01:001/ 00000007, № ЧК/7122085700:01:001/00000008, № ЧК/7122085700:01:001/00000009, якими надало дозволи громадянам Ясінському Г.В. і Вишневському В.М. на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в адміністративних межах Павлівської сільської ради Канівського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

26.04.2012 року за вх. № 19 і 29 позивач отримав повідомлення від громадян Ясінського Г.В. і Вишневського В.М. про надання їм дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на підставі наказів № ЧК/7122085700:01:001/00000006, № ЧК/7122085700:01:001/00000007, № ЧК/7122085700:01:001/00000008, № ЧК/7122085700:01:001/00000009, у зв'язку з чим ними запропоновано позивачу припинити користування своєю земельною ділянкою внаслідок переходу права користування нею до них.

Згідно п. 2.1. Статуту позивача, приватне акціонерне товариство "Науково-виробнича фірма "Урожай" є новим найменуванням закритого акціонерного товариства "Науково-виробнича фірма "Урожай", яке було створене шляхом перетворення товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Урожай".

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Згідно ст. 148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною державою. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до Земельного кодексу України та інших законів.

Відносини землекористування врегульовані Земельним кодексом України (далі -ЗК України), Законом України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року № 161-ХІУ, зі змінами (далі вживається скорочено ЗУ «Про оренду землі»), який є спеціальним законом стосовно відносин, пов'язаних з орендою землі, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 року N 258, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.05.2012 року за N 852/21164, затверджено Положення про Головне управління Держземагенства в області, яке є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане.

Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 05.09.2012 року № 417 затверджено Положення про Головне управління Держземагенства у Черкаській області, державну реєстрацію юридичної особи якого проведено 20.09.2012 року.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.01.2013 року N 40 доповнено пункт 4 Положення новим підпунктом 4.32, згідно з яким Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Таким чином, відповідно до змін, внесених до земельного законодавства України, з 25.01.2013 року повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області віднесено до компетенції Головного управління Держземагенства у Черкаській області.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендою землі у відповідності до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як встановлено ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі, відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно положень Господарського кодексу України підставами виникнення господарських зобов'язань, зокрема, є господарський договір (частина 1 статті 174); господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина 1 статті 180).

В силу частини 7 статті 179 названого кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як вбачається з матеріалів справи 25 грудня 2007 року між Канівською районною державною адміністрацією та позивача було укладено Договір оренди землі, за умовами якого позивачу надається в строкове платне користування земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення.

Зазначений договір було укладено на 5 років, а отже термін дії вказаного договору спливає 25 грудня 2012 року.

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом, з метою реалізації свого права на поновлення договору Приватне акціонерне товариство "Науково-виробнича фірма "Урожай" 30.04.2013 та 16.05.2013 року двічі зверталося до Канівської РДА з повідомленнями про намір продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки від 25.12.2007 р. разом з проектами додаткової угоди до договору.

Особливості поновлення договору оренди землі передбачені ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

На момент закінчення строку дії спірного договору оренди набув чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (з 12.03.2011 р.), яким внесено зміни до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та викладено її у наступній редакції:

"По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору с землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди".

Таким чином наведеними нормами законодавства у разі виникнення у орендодавця необхідності у припиненні договірних відносин з орендарем на першого покладено обов'язок у своєчасному повідомленні останнього щодо наміру припинення договірних обов'язків.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач не повідомив письмово орендаря про намір припинити орендні відносини з позивачем, крім того не надіслав орендарю заперечень щодо поновлення договору оренди земельної ділянки на умовах викладених позивачем у додатковій угоді до договору оренди. Належних доказів на спростування встановлених судом обставин справи стороною відповідача, під час перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, суду не надано.

Оскільки статтею 33 вищезазначеного Закону передбачено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди може бути оскаржено в суді, оскарження до суду дій орендодавця не є обов'язком орендаря, а його правом.

Пунктом 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.20011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011 р.)

Частино шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутністю протягом місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, після закінчення строку дії договору оренди позивач продовжував користуватися земельною ділянкою, відповідачем протягом одного місяця після закінчення строку договору не надсилались листи-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди.

Таким чином позивачем було виконано усі необхідні з його сторони процесуальні дії щодо реалізації власного наміру продовжити дію договору оренди земельної ділянки від 25.12.2007 р., натомість відповідач, з невідомих суду причин, проігнорував звернення позивача з цього приводу та не скористався передбаченим законодавством правом на припинення договірних відносин шляхом попередження орендаря у місячний термін до припинення строку дії договору оренди, а отже висновок суду про те, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором та додатковими угодами, зазначеними вище, а сторони зобов'язані укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на думку колегії суддів є обґрунтованими та відповідає правовим нормам земельного законодавства.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта (відповідача).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державного земельного агентства у Черкаській області залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 10.07.2013 р. у справі № 925/965/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/965/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Іоннікова І.А.

Гончаров С.А.