Рішення № 33881322, 01.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2013 р. Справа № 914/3507/13

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКО», м. Макіївка, до відповідача:Приватного торговельно - посередницького малого підприємства «Фірма Едельвейс», м. Рава-Руська,про: стягнення заборгованості в сумі 138 942,93 грн.Суддя М.М. Синчук при секретарі Григорчук Н.За участю представників:позивача:Молчанов К.О. - довіреність №07/2 від 07.06.2012 р.відповідача:Не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКО» до Приватного торговельно - посередницького малого підприємства «Фірма Едельвейс» про стягнення заборгованості в сумі 138 942,93 грн. Ухвалою від 12.09.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 01.10.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов домовленості не здійснив оплати за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 138 942,93 грн.

В судове засідання 01.10.2013 р. представник позивача з'явився, надав пояснення по суті позовних вимог. Позовні вимоги підтримав. Вимоги ухвали суду від 12.09.2013 р. виконав.

В судове засідання 01.10.2013 р. представник відповідача не з'явився. Через канцелярію суду 01.10.2013 р. подав клопотання про призначення судової експертизи на встановлення підписів осіб, що приймали товар та підписували накладні та зупинити провадження у справі. Вимог ухвали суду від 12.09.2013 р. не виконав.

Суд розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та призначення судової експертизи виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до абз. 2 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Виходячи зі ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглянувши матеріали справи, оглянувши оригінали доданих до матеріалів позовної заяви доказів, заслухавши пояснення представника позивача, суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, з огляду на безпідставність доводів про необхідність в її призначенні, а саме у зв'язку із проведенням заміни керівника. На розгляд господарського суду подано витребуванні судом матеріали, які є необхідними та достатніми для встановлення усіх обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 7 ухвали господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі від 16.09.2013 р. до відома сторін доведено, що згідно зі ст. 75 Господарського процессуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

В судовому засіданні 01.10.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 138 942,93 грн.

19 січня 2011 року позивач поставив відповідачу продукцію - лікарські засоби, на загальну суму 138 242,93 грн., що підтверджується видатковою накладною №0000000096 від 19.01.2011 р. (а/с 5-10)

Відповідач отримав товар, про що свідчить підпис представника відповідача та штамп підприємства на видатковій накладній №0000000096 від 19.01.2011 р. та Довіреність на отримання товару від 19.01.2011 р. №Л-422, видана на ім'я Мазур М.П. підписана керівником підприємства Васильків В.В. та скріплена печаткою відповідача (а/с12)

17.04.2013 р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №17/1 з вимогою сплатити заборгованість за отриманий товар в розмірі 138 242,93 грн. Докази надсилання претензії вих. №17/1 від 17.04.2013 р. додаються до матеріалів справи (а/с 14)

Оригінали документів: видаткової накладної №0000000096 від 19.01.2011 р., Довіреності на отримання товару від 19.01.2011 р. №Л-422 та претензії вих. №17/1 від 17.04.2013 р. оглянуто судом в судовому засіданні та долучено до матеріалів справи (а/с 30-39)

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 138 242,93 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовується загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч.2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач поставив та відповідач отримав товар на суму 138 242,93 грн., що підтверджується видатковою накладною №0000000096 від 19.01.2011 р. та Довіреністю на отримання товару від 19.01.2011 р. №Л-422, проте відповідач доказів проведення оплати за отриманий товар суду не надав.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

17.04.2013 р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №17/1 з вимогою сплатити заборгованість за отриманий товар в розмірі 138 242,93 грн., проте вимога залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар частково обґрунтовані та підлягають до задоволення в сумі 138 242,93 грн. В решті заявлених вимог суд відмовляє.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, судовий збір потрібно покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного торговельно - посередницького малого підприємства «Фірма Едельвейс» (адреса: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Калнишевського, буд. 5, ідентифікаційний код 13808034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО» (адреса: 86117, Донецька область, м. Макіївка, Червоногвардійський район, вул. Енгельса, буд. 1, ідентифікаційний код 20390397) 138 242,93 заборгованості, 2 764,85 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.