Рішення № 33881320, 01.10.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 жовтня 2013 року Справа № 913/2180/13

Провадження №28/913/2180/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ

до Виробничо-комерційного підприємства «ГИРГИС», м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 1 573 грн. 77 коп.

Суддя Семендяєва І.В.,

Секретар судового засідання Мартинцева Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув,

від відповідача: представник не прибув

суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 1008 грн. 03 коп., 3% річних у сумі 142 грн. 45 коп., інфляційних втрат у сумі 423 грн. 29 коп., нарахованих на заборгованість, яка стягнута за рішенням господарського суду Луганської області від 07.07.2009 у справі № 9/187 та передана позивачу за угодами про заміну кредитора у зобов'язанні № 158-ТА від 26.01.2011, № 95/07-12 від 02.07.2012.

Підставою свого позову позивач зазначив неналежне виконання рішення господарського суду Луганської області від 07.07.2009 у справі № 9/187.

Сторони до судового засідання не прибули, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, про що свідчать матеріали справи, своє право на участь у судовому засіданні не реалізували. Відповідач відзив на позов не надав. Позивач у клопотаннях від 23.08.2013 та від 13.09.2013 просить справу розглянути без участі свого представника.

Суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у неї матеріалами за відсутності представників сторін, явка яких не визнавалась судом обов'язковою; неподання відзиву на позов згідно ст. 75 ГПК України не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області

в с т а н о в и в :

Між ТОВ «Тридента Агро» (продавець) та ВКП «Гиргис» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 03-27-08 від 31.03.2008, за умовами якого продавець передає покупцю обумовлений договором товар, а покупець оплачує його на умовах відстрочення платежу.

Продавець виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, а покупець допустив порушення щодо своєчасної та повної оплати товару, що зумовило ТОВ «Тридента-Агро» звернутися до господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій останній просив стягнути з ВКП «Гиргис» основний борг у розмірі 6708,61 грн., пеню у розмірі 784,48 грн., 3% річних - 89,10 грн., інфляційні втрати - 661,48 грн., штраф - 1006,33 грн. за договором купівлі-продажу № 03-27-08 від 31.03.08 та судові витрати.

За розрахунком ТОВ «Тридента Агро» пеня нарахована за період з 20.10.2008 по 28.04.2009, 3% річних - за період з 20.10.2008 по 28.04.2009, інфляційні втрати - за період з листопада 2008 року по березень 2009 року.

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.07.2009 у справі № 9/187 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача, Виробничо-комерційного підприємства "Гиргис", на користь позивача, ТОВ "Тридента Агро", основний борг у розмірі 6708,61 грн., 3% річних - 89,10 грн., інфляційні втрати - 661,48 грн., штраф - 1006,33 грн., крім того, витрати зі сплати держмита - 93,35 грн., інформаційно-технічні витрати - 286,0 грн., адвокатські витрати - 750,46 грн. У задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 784,48 грн. відмовлено.

На виконання рішення суду було видано наказ.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.12.2009 у справі № 9/187 визнано наказ господарського суду Луганської області № 9/187 від 18.07.09 таким, що не підлягає виконанню частково на суму 4018,30 грн.

Постановою ВДВС Рубіжанського РУЮ Луганської області від 21.08.2010 виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Луганської області у справі № 9/187 від 18.07.2009 закінчено у зв'язку з фактичним та повним виконанням рішення суду.

Як зазначає позивач у даній справі, у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду у ТОВ «Тридента Агро» виникло право на нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором № 03-27-08 від 31.03.2008, що і було зроблено останнім - нарахована пеня за період з 29.04.2009 по 20.08.2010 у сумі 1008 грн. 03 коп.; 3% річних - за період з 29.04.2009 по 20.08.2010 у сумі 142 грн. 45 коп.; інфляційні нарахування - за період з квітня 2009 року по червень 2009 року, з вересня 2009 року по березень 2010 року та за серпень 2010 року у сумі 423 грн. 29 коп.

Дані нарахування були передані за угодою № 158-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011 від ТОВ «Тридента-Агро» до фізичної особи - приватного підприємця Грищенка О.М.

02.07.2012 фізична особа - приватний підприємець Грищенко О.М. (первісний кредитор) та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (новий кредитор) уклали угоду № 95/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги у порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ВКП «Гиргис» (боржник) зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № 03-27-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 31.03.2008 у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 03-27-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 31.03.2008.

Відповідно до п. 2.1 цієї угоди вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 1573 грн. 77 коп., у т.ч. пеня у сумі 1008 грн. 03 коп. за період з 29.04.2009 по 20.08.2010, 3% річних у сумі 142 грн. 45 коп. за період з 29.04.2009 по 20.08.2010, інфляційні нарахування у сумі 423 грн. 29 коп. за період з квітня 2009 року по червень 2009 року, з вересня 2009 року по березень 2010 року та за серпень 2010 року.

Первісний кредитор на виконання умов угоди повідомив боржника - відповідача у даній справі про заміну кредитора у зобов'язанні (повідомлення від 02.07.2012).

Відповідач дані нарахування не сплатив, що стало підставою для звернення з даним позовом.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладання угоди про заміну кредитора у зобов'язанні № 95/07-12 від 02.07.2012.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки рішення суду у справі № 9/187 відповідачем було виконано несвоєчасно, у кредитора є право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

У п. 3 Інформаційного листа ВГСУ «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 21.11.2011 № 01-06/1624/2011 вказано, що стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання. Таким чином, наявність судових актів про стягнення заборгованості, у тому числі стосовно яких є ухвала про відстрочку або розстрочку виконання, не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків (постанови Вищого господарського суду України від 14.09.2010 № 36/358, від 16.02.2011 № 17/177-10 та постанова Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10).

Матеріалами справи доведено несвоєчасність виконання відповідачем рішення господарського суду Луганської області у справі № 9/187 від 07.07.2009 та прострочення виконання умов договору купівлі - продажу № 03-27-08 від 31.03.2008.

Так, згідно листа Головного управління юстиції у Луганській області від 21.05.2013 № 14902/19 виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Луганської області від 18.07.2009 № 9/187 постановою державного виконавця від 21.08.2010 було закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення.

Відповідач не спростував дату виконання судового рішення, на вимогу суду платіжні документи про сплату суми, стягнутої за рішенням господарського суду Луганської області у справі № 9/187 від 25.12.2009 не надав.

Отже, є правомірним нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені, які були передані позивачу у даній справі.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, заявлення даного позову саме ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом перевірені заявлені до стягнення позивачем нарахування.

Так, розрахунок 3% річних за період з 29.04.2009 по 20.08.2010, враховуючи оплати відповідача, у сумі 142 грн. 45 коп. є обґрунтованим, тому ці вимоги підлягають до задоволення.

Розрахунок інфляційних втрат позивачем зроблений за період з квітня 2009 року по червень 2009 року, з вересня 2009 року по березень 2010 року та за серпень 2010 року, враховуючи оплати відповідача, у сумі 423 грн. 29 коп.

Судом досліджено, що позивач при обчисленні інфляційних втрат не врахував ті місяці, в яких відбувались дефляційні процеси.

Суд виходить з того, що вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

В той же час, суд не може самостійно визначити період інфляційних нарахувань, визначений позивачем, навіть у разі не врахування ним індексу інфляції за місяці, в яких відбувались дефляційні процеси. За таких обставин, у суду відсутні підстави не прийняти даний розрахунок, тому суд вважає за можливе задовольнити ці вимоги.

Щодо вимог позивача про стягнення пені суд виходить з наступного.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 03-27-08 від 31.03.2008 за прострочення виконання зобов'язань покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення (п. 8.2). Сторони відповідно до ст. 259 ЦК України домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. За даним договором. Крім цього, сторони відповідно до п.6 ст. 232 ГК України домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку (п. 8.3).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пеня позивачем нарахована за період з 29.04.2009 по 20.08.2010 у сумі 1008 грн. 03 коп. Враховуючи те, що сторони за договором купівлі-продажу № 03-27-08 від 31.03.2008 домовились про нарахування пені за період, що перевищує 6 місяців, передбачених ч. 6 ст. 232 ГК України для нарахування пені, та встановили у договорі збільшений строк позовної давності, таке нарахування пені є обґрунтованим.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення пені у сумі 1008 грн. 03 коп. підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено обґрунтованість нарахувань 3% річних, пені, інфляційних втрат, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» до Виробничо-комерційного підприємства «ГИРГИС» про стягнення 1 573 грн. 77 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства «Гиргис», м. Рубіжне, вул. Леніна, б. 34, кв. 67, ідентифікаційний код 30239638, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ, вул. Академіка Заболотного, б. 38, оф. 23, ідентифікаційний код 38039872, 3% річних у сумі 142 грн. 45 коп., інфляційні втрати у сумі 423 грн. 29 коп., пеню у сумі 1008 грн. 03 коп., судовий збір у сумі 1720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 04.10.2013.

Суддя І.В. Семендяєва