Рішення № 33881309, 23.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15367/13 23.09.13

За позовомТовариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" ДоПриватне акціонерне товариство Страхова компанія "Лафорт" Пропро стягнення 3 606,80 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - Євсеєву І.П. за дов. № 92 від 26.03.2013 року до 31.12.2013 року.

Від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт" про стягнення 3 606,80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2013 року порушено провадження у справі № 910/15367/13, розгляд справи призначено на 23.09.2013 року.

30.08.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

03.09.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від Моторного(транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на ухвалу суду.

23.09.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

23.09.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення № 22340212.

Судом оголошено про перехід розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених вимог.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складений протокол, який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 23.09.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2012 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" та Сухомлиним Антоном Олександровичем було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 212.0005678, предметом якого є страхування транспортного засобу марки "BMW", державний реєстраційний номер АА 5658 КТ.

22 березня 2012 року в м. Києві по вул. Нижньоюрківська, 81 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: транспортного засобу марки "Сhevrolet Kaplita", державний реєстраційний номер АА 4092 НP, що належить Надточій Володимиру Віталійовичу, під керуванням останнього, транспортного засобу марки "Сhevrolet", державний реєстраційний номер АІ 4092 СХ, що належить Куценко Катерині Володимирівні, під керуванням Харита Андрія Сергійовича, транспортного засобу марки "BMW", державний реєстраційний номер АА 5658 КТ, з належить Сухомлину Антону Олександровичу, під керуванням останнього, транспортного засобу марки "Nissan", державний реєстраційний номер АА 3724 PB, що належить Сіліній Наталії Костянтинівні, під керуванням останньої.

Згідно з довідкою ДАІ (копія додається) та постанови Подільського районного суду м. Києва від 11.04.2013 року справа № 758/4153/13-п, визнано винним Сухомлина А.О. та Надточій В.В. визнано винними у скоєнні ДТП та накладено штраф у розмірі 340 грн. на кожного.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль "BMW", державний реєстраційний номер АА 5658 КТ.

22.04.2013 р. Страхова компанія «НАСТА» на підставі Акту виконаних робіт, складеного АВТ «Баварія» та беручи до уваги Звіт про оцінку вартості відновлюваного ремонту № 2013-03-22/018, було складено страховий акт № 2013-03-22/018 та розрахунок страхового відшкодування.

На підставі вищезазначених документів СК «НАСТА» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 7 213 грн. 59 коп., що підтверджується платіжним дорученням карткою-рахунку.

Відповідно застрахованого у відповідача полісу № АВ/3216012 страхувальником цивільно-правової відповідальності за експлуатацію транспортного засобу "Сhevrolet Kaplita", державний реєстраційний номер АА 4092 НP є Надточій В.В.

29.04.2013 року Позивач надіслав на адресу Відповідача Заяву на виплату страхового відшкодування в розмірі З 606 гри, 80 коп. (вих. № 853).

Відповідач регресну вимогу позивача не задовільнив, грошові кошти у сумі 7 332, 61 грн. не перерахував.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у заявку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток.

22 березня 2012 року в м. Києві по вул. Нижньоюрківська, 81 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: транспортного засобу марки "Сhevrolet Kaplita", державний реєстраційний номер АА 4092 НP, що належить Надточій Володимиру Віталійовичу, під керуванням останнього, транспортного засобу марки "Сhevrolet", державний реєстраційний номер АІ 4092 СХ, що належить Куценко Катерині Володимирівні, під керуванням Харита Андрія Сергійовича, транспортного засобу марки "BMW", державний реєстраційний номер АА 5658 КТ, з належить Сухомлину Антону Олександровичу, під керуванням останнього, транспортного засобу марки "Nissan", державний реєстраційний номер АА 3724 PB, що належить Сіліній Наталії Костянтинівні, під керуванням останньої.

Згідно з довідкою ДАІ (копія додається) та постанови Подільського районного суду м. Києва від 11.04.2013 року справа № 758/4153/13-п, визнано винним Сухомлина А.О. та Надточій В.В. визнано винними у скоєнні ДТП та накладено штраф у розмірі 340 грн. на кожного.

Таким чином суд приходить до висновку, що вина водіїв у спричинені ДТП у кожного 50 %.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року, № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"питання про відповідальність за шкоду, заподіяну самим джерелам підвищеної небезпеки кожного з їх володільців перед іншим з них, вирішується за правилами ст.. 440 ЦК: при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного.

Частинами першою та другої статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних,радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що до позивача перейшло право вимоги в межах суми 3606, 80 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач регресну вимогу позивача не задовольнив, кошти не перерахував, також відповідач належними та допустимими доказами позовних вимог не оспорив.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, виходячи з вище зазначеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю, в сумі 3606, 80 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт" (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 9/10; код ЄДРПОУ 25005889) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 5-Б, ідентифікаційний код 35893575) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 3606, 80 грн. (три тисячі шістсот шість грн. 80 коп.) боргу, 1720, 50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 30.09.2013 року.

Суддя О.Є. Блажівська