Вирок № 33881174, 02.10.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/5236/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2013 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Задорожної А.М.,

за участю: секретяра судового засідання Тугайбей В.В.,

прокурора Сороки М.К.,

захисника адвоката ОСОБА_2,

ОСОБА_6обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №1201220470000306 по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого на посаді бариста ТОВ ВКФ «АРСАМ», раніше не судимого зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

в с т а н о в и в:

05 вересня 2012 року, приблизно о 04 годині 00 хвилин, ОСОБА_3, неподалік від нічного клубу «Плазма», який розташований за адресою: м. Харків, просп. Тракторобудівників, 89-Б, на ґрунті особистих неприязних відносин з раніше незнайомим йому ОСОБА_4, які виникли раптово у зв'язку зі сваркою, що мала місце між ними, маючи умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, в ході сварки з ним, наніс останньому боковий удар кулаком правої руки в область лівої частини підборіддя, від якого той впав на землю. Після того, як ОСОБА_4 став підійматися з землі, ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, наніс йому ще один боковий удар кулаком правої руки у ліву сторону підборіддя, від якого ОСОБА_4 знову впав на землю.

В результаті злочинних дій ОСОБА_3, ОСОБА_4 було спричинено такі тілесні ушкодження: подвійний перелом нижньої щелепи зліва у ділянці суглобового відростка та тіла п'ятого зуба на нижній щелепі зліва, який відноситься за ступенем тяжкості до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачуваний ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні даного злочину, щиросердно розкаявся і підтвердив обставини вчинення злочину, як описано вище у вироку. Крім того, обвинувачений зазначив, що цивільний позов прокурора в інтересах лікарні він визнає у повному обсязі.

Оскільки фактичні обставини справи ніким з учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений і інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів в достовірності і істинності їх позицій немає, а також їм роз'яснено про те, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів відносно цих фактичних обставин справи.

Оцінивши докази по справі, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 винуватий в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, та його діє правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку в психоневрологічному та наркологічних диспансерах не знаходиться, має постійне проживання, за яким характеризується позитивно, не одружений, з середньою освітою, працює на посаді бариста ТОВ ВКФ «АРСАМ», де характеризується позитивно, раніше не судимий.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд керується ст.ст. 65-67 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття в скоєному, сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди потерпілому.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, враховуючи данні про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також те, що він вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, який в силу ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, однак приймаючи до уваги щире каяття та сприяння розкриттю злочину, добровільного відшкодування потерпілому шкоди, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства та йому належить призначити покарання у вигляді виправних робіт з утриманням в дохід держави 20 відсотків його заробітку, від відбування яких звільнити з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України, при визначенні розміру якого належить врахувати визнанні судом обставини, які пом'якшують покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Старшим прокурором прокуратури Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладеної медичної допомоги ім. проф. А.І. Мєщанінова пред'явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в сумі 636,76 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, оскільки обвинуваченим (цивільним відповідачем) цивільний позов прокурора прокуратури Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладеної медичної допомоги ім. проф. А.І. Мєщанінова визнано в повному обсязі, визнання прийнято судом, як таке, що не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді виправних робіт строком на 1 (один) рік з утриманням в дохід держави 20 (двадцяти) відсотків від заробітку.

В силу ст. 75 КК України ОСОБА_3 від призначеного покарання звільнити з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такий обов'язок: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов старшого прокурора прокуратури Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладеної медичної допомоги ім. проф. А.І. Мєщанінова - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладеної медичної допомоги ім. проф. А.І. Мєщанінова, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Балакірєва, 3-а, витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в сумі 636 (шістсот тридцять шість) грн. 76 коп., які перерахувати на р/р 31412544700002, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код призначення платежу 240603.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий Задорожна А.М.