Постанова № 33880181, 23.09.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2415/13-а

23 вересня 2013 року 09год. 55хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: Дудкіна О.А.

позивача: представник Якимчук Д.М.

відповідача: представники Легкобит Л.А., Саїдхасанова В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Прокурор Рівненського району Рівненської області в інтересах держави в особі Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області ДПС доПублічне акціонерне товариство "Рівневтормет" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Рівненському районі звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до АТ "Рівневтормет" про стягнення податкової заборгованості в загальній сумі 42053,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що за відповідачем рахується заборгованість по самостійно задекларованих зобов'язаннях за деклараціями з податку на додану вартість на загальну суму 42053,00 грн.

Прокурор та представник податкового органу в судовому засіданні підтримали заявлений позов з підстав зазначених у позовній заяві та просили позов задовольнити повністю та стягнути з ПАТ "Рівневтормет" заборгованість в сумі 42053,00 грн.

Відповідач позов не визнав та подав заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що частково не визнає вимоги, викладені позивачем в позовній заяві. Вказує, що ПАТ "Рівневтормет" частково сплатили заборгованість по податку на додану вартість на загальну суму 3920,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

Представники відповідача в судовому засіданні просили задовольнити позов частково, враховуючи суму коштів, яку було сплачено.

Заслухавши пояснення сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа державним реєстратором Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області 28.02.2005 року та взятий на облік як платник податків у Державній податковій інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби з 12.07.1994 року за № 00445.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 42053,00 грн., по податку на додану вартість, яка виникла на підставі самостійно задекларованих зобов'язаннях за деклараціями з податку на додану вартість, а саме: податкова декларація з податку на додану вартість №9034472332 від 19.06.2012 року на суму 6205, 00 грн., податкова декларація з податку на додану вартість №9041082795 від 17.07.2012 року на суму 9516, 00 грн., податкова декларація з податку на додану вартість №9048154563 від 10.08.2012 року на суму 4167, 00 грн., податкова декларація з податку на додану вартість №16215 від 18.09.2012 року на суму 2254, 00 грн., податкова декларація з податку на додану вартість №9061459227 від 08.10.2012 року на суму 4353, 00 грн., податкова декларація з податку на додану вартість №9071985814 від 15.11.2012 року на суму 2806,00 грн., податкова декларація з податку на додану вартість №9079807985 від 18.12.2012 року на суму 6601,00 грн., податкова декларація з податку на додану вартість №9084890212 від 16.01.2013 року на суму 661,00 грн., податкова декларація з податку на додану вартість №9008218291 від 20.02.2013 року на суму 949,00 грн., податкова декларація з податку на додану вартість №9013982870 (13969919) від 18.03.2013 року на суму 1531,00 грн., податкова декларація з податку на додану вартість №9021844479 (13969919) від 18.04.2013 року на суму 3010,00 грн.

Вказана заборгованість також підтверджується копією облікової картки платника станом на 23.09.2013 року, дослідженої в судовому засіданні.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу вимог п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На підставі вказаної статті Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, Державною податковою інспекцією у Рівненському районі платнику було надіслано першу податкову вимогу форми "Ю1" № 1/337 від 26.10.2009 року та другу податкову вимогу форми "Ю2" № 2/377 від 27.11.2009 року, які на момент подання адміністративного позову останнім не задоволені та у встановленому порядку не оскаржувались.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Суд критично оцінює посилання відповідача на часткову сплату заборгованості по податку на додану вартість, так як згідно платіжних доручень: №66 від 28.03.2013 року, №474 від 30.05.2012 року, №532 від 27.06.2012 року, №557 від 23.07.2012 року та №628 від 05.10.2012 року, ПАТ "Рівневтормет" здійснило оплату ПДВ за квітень 2013 року та липень 2013 року по рахунку 101.

Наказом Міністерства фінансів України "Про бюджету класифікацію" від 14.01.2011 року №11 затверджено класифікацію доходів бюджету, яка передбачає сплату суми грошового зобов'язання - рахунок 101, а надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу - рахунок 140.

Таким чином, даними платіжними дорученнями відповідач погасив поточну заборгованість, яка виникла після дати подачі позовної заяви, а на момент подання позову узгоджений борг рахувався 42053,00 грн., що вбачається з картки особового рахунку платника податків.

Відповідно до пункту 87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

Згідно з п. 1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

З урахуванням досліджених судом доказів суд приходить до висновку, що заборгованість по податку на додану вартість в порядку та строки, визначені законом, до бюджету не сплачена.

Згідно статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані належними та допустимими доказами, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, та у зв'язку з цим підлягають до задоволення.

Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, то підстави для застосування вимог статті 94 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Рівневтормет" заборгованість в розмірі 42053,00 грн. з податку на додану вартість на користь Державної податкової інспекції в Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненської області (рахунок банку одержувача 31115029700295, ГУДКСУ в Рівненської області, ЗКПО 38012756, МФО 833017, одержувач Державний бюджет, Рівненський район).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.