Постанова № 33880080, 26.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року 10 год. 38 хв. Справа № 813/5833/13-а

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Семеряк М.І,

представника позивача - Рубель Б.Я.,

представника відповідача - Дорош А.Б.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Венол Україна» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТзОВ «Венол Україна» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.07.2013 року № 0000632210.

Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду. В судовому засіданні 26.09.2013 року відповідно до положень ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведеною відповідачем перевіркою встановлено заниження у 3 кварталі 2012 року задекларованих ТзОВ «Венол Україна» показників у рядку 03 податкової декларації «інші доходи» на загальну суму 1 230 499,67 у зв'язку з непогашенням станом на 01.07.2012 року заборгованості по договору купівлі-продажу № 1/08 від 01.03.2008 року, укладеного між ТзОВ «Венол Україна» та Дочірнім Польським Підприємством «АДВА» при польському підприємстві «АДВА» в розмірі 1 230 499,67 грн.

Вказаний висновок податкового органу позивач вважає необґрунтованим, оскільки заборгованість відповідно до вищевказаного договору визнається обома сторонами. Дочірнім Польським Підприємством «АДВА» при польському підприємстві «АДВА» 07.12.2011 року було передано ТзОВ «Венол Україна» та підписано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2011 року, чим визнано існуючий борг у розмірі 1 230 499,67 грн. Висновки податкового органу про те, що сума заборгованості належить до безнадійної заборгованості, оскільки минув строк позовної давності по її стягненню, вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають законодавству. На думку позивача, відповідно до ст. 264 ЦК України, має місце переривання перебігу строку позовної давності, оскільки підприємством ТзОВ «Венол Україна» вчинено дії, які свідчать про визнання ним свого боргу, а тому сума непогашеної заборгованості позивачем була правомірно, на його думку, відображена у збільшенні валових витрат у 3 кварталі 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечила. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним, оскільки в порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем, що має прострочену кредиторську заборгованість в розмірі 1 230 499,67 грн ., не було включено до складу валового доходу. Вважає, що така заборгованість є відповідно до ст. 14 ПК України безнадійною заборгованістю, по стягненню якої сплив строк позовної давності. Під час перевірки не встановлено обставин, які б свідчили, що має місце передбачене вимогами закону, переривання строку позовної давності по стягненню цього боргу. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області була проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Венол Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012р. За результатами перевірки було складено Акт № 8/22-10/33359439 від 08.07.2013р (надалі - Акт). Згідно висновків, зазначених в Акті, Позивачем було порушено п.п. 14.1.11, п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пл.135.5.4. п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р., що призвело до того, що підприємством було занижено податок на прибуток на суму 258405,00 грн., в тому числі за 3-ий квартал 2012 року.

На підставі вказаного Акту, відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення від 17 липня 2013 року № 0000632210 (надалі - Податкове повідомлення-рішення), яким позивачу нараховано грошове зобов'язання в сумі 387 607,00 грн., з яких за основним платежем на суму 258 405,00 грн. та за штрафними санкціями 129 202,00 грн.

В основу виявленого порушення покладено ту обставину, що кредиторська заборгованість ТзОВ «Венол Україна» перед Дочірнім Польським Підприємством «АДВА» при польському підприємстві «АДВА» в розмірі 1 230499,67 грн., що виникла на підставі договору договору купівлі-продажу № 1/08 від 01.03.2008 року, є нестягнутою після закінчення строку позовної давності, а тому є безнадійною заборгованістю, яку слід включати до валових витрат.

Таким чином, між сторонами існує спір щодо відображення у складі валових доходів кредиторської заборгованості за договором після закінчення строку позовної давності.

Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного.

Відповідно до п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України (надалі -ПК України) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137 ПК України, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

У п.135.2 ст. 135 ПК України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Податковий орган в обґрунтування правомірності свого рішення покликається на ст. 135 ПК України, згідно з якою при обчисленні об'єкта оподаткування включаються, крім інших такі доходи:

- вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (п.135.5.4);

- суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу (135.5.5).

З наведених норм відповідачем зроблено висновок, що кредиторська заборгованість позивача внаслідок неповернення відповідно до умов договору є саме тим доходом, який підлягає включенню до валового доходу.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв в період виникнення договірних відносин між позивачем та Дочірним Польським Підприємством «АДВА» при польському підприємстві «АДВА», п. 1.22.1 ст.1 передбачено, що безповоротна фінансова допомога -це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п.14.1.11 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості.

З наведених положень вбачається, що сума заборгованості, яка не була стягнута кредитором чи не була повернута боржником, фактично підпадає під поняття безнадійної. При цьому умовою віднесення цієї суми до складу валових доходів є закінчення строку позовної давності по її стягненню.

Відповідач в Акті перевірки зазначив, що платник податків занизив валові доходи, оскільки строк позовної даності закінчиася.У зв'язку з вищевказаним, судом взято до уваги наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи між ТзОВ «Венол Україна» та Дочірнім Польським Підприємством «АДВА» при польському підприємстві «АДВА» був укладений договір купівлі-продажу № 1/08 від 01.03.2008р. (далі - Договір) на загальну суму 1 230 499,67 грн., предметом якого був товар, а саме продукція виробництва «VENOL GmbH» (Німеччина), «ADWA» (Польща), а також продукція інших виробників (моторні, трансмісійні оливи, автохімія та автокосметика і інші товари).

Відповідно до п.5.2. Договору, Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Венол Україна» зобов'язалось оплатити товар не пізніше ніж на 40-й календарний день після фактичної реалізації товару. В будь-якому випадку ТзОВ «Венол Україна» було зобов'язане здійснити оплату за товар до 31 червня 2009 року.

Відповідно до п. 6.1. Договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2009 року, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.07.2012 року ТзОв «Венол Україна» не погасило кредиторську заборгованість за поставлені ДПП «АДВА» згідно вказаного вище Договору, товари.

У зв'язку із зазначеним, в Акті перевірки відповідачем зроблено висновок, що кредиторська заборгованість після закінчення строку позовної давності, тривалість якого за загальним правилом становить три роки відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, є безнадійною заборгованістю. Також, відповідно до висновків, зазначених в Акті, позовна давність - це строк, протягом якого кредитор може звернутися до суду з вимогою про сгягнення заборгованості з боржника. При цьому, підприємство повинне керуватися нормами цивільного законодавства, що встановлюють правила перебігу, зупинення та переривання перебігу строку позовної давності . Термін позовної давності встановлений три роки згідно з ст. 71 ЦК України. Підприємство зобов'язане списати кредиторську заборгованість після скінчення строку позовної давності, тривалість якого в загальному випадку становить три роки (ст. 256, 257 ЦК України).

Враховуючи вищевказані правові норми, відповідач визначив заборгованість ТзОВ "Венол Україна" перед ДПП "АДВА" в розмірі 1 230 499,67грн. в якості безнадійної та зробив висновок про те, що вказана заборгованість повинна була бути включена у 3 кварталі 2012 року до складу доходу.

Судом взято до уваги, те що відповідно до п. 10.3. Договору № 1/08 від 01.03.2008р., сторони домовились встановити строк позовної давності за вимогами що можуть виникнути з умов даного Договору у десять років. Таким чином, враховуючи п. 5.2. Договору в якому встановлено, що кінцевою датою оплати поставленого товару є 31 червня 2009 року, позовна давність до вимог про стягнення заборгованості спливає лише 31 червня 2019 доку.

Частиною 1 ст. 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

У зв'язку з вищезазначеним, судом встановлено, що Дочірнім Польським Підприємством «АДВА» при польському підприємстві «АДВА» 07 грудня 2011 року було передано позивачу Акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2011 року. Товариство, зі своєї сторони, підписало вказаний Акт звірки взаємних розрахунків, чим визнало існуючий за договором купівлі-продажу № 1/08 від 01.03.2008р. борг у розмірі 1 230 499,67грн.

Таким чином, з підписанням позивачем Акту звірки взаємних розрахунків перебіг строку позовної давності для вимог ДПП «АДВА» щодо оплати ТзОВ «Венол Україна» поставлених товарів по договору купівлі-продажу № 1/08 від 01.03.2008р. був перерваний.

Враховуючи положення частини 3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Таким чином, з 07 грудня 2011 року перебіг встановленого в договорі десятирічного строку позовної давності для вимог ДПП «АДВА» щодо оплати ТзОВ «Венол Україна» поставлених по договору купівлі-продажу № 1/08 від 01.03.2008р. товарів розпочався заново.

Враховуючи вищевказані обставини, а саме факт договірного продовження позовної давності за вимогами що можуть виникнути з умов Договору, заборгованість ТзОВ «Венол Україна» перед ДПП «АДВА» в розмірі 1 230 499,67грн., що виникла за Договором № 1/08 від 01.03.2008р. не може важатись безнадійною заборгованістю, оскільки щодо цих зобов'язань ще не минув встановлений Договором десятирічний строк позовної давності.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно не було включено суму кредиторської заборгованості перед ДПП »АДВА» в розмірі 1 230 499,67грн. до складу валових доходів підприємства.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0000632210 від 17 липня 2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Венол Україна» сплачену суму судового збору в розмірі 2 294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 01 жовтня 2013 року.

Суддя Сакалош В.М.