Постанова № 33879735, 24.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 року справа № 813/3891/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Процько Ю.В.,

представника позивача Ступінського Я.В.,

представника відповідача Терепи С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ПАТ «Концерн Галнафтогаз»

до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про визнання протиправними дій Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС з проведення позапланової невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування земельного податку з юридичних осіб за 2010-2011 роки; скасування податкового повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ у Вінницькій області ДПС № 0000071505 від 28.02.2013 р.

Позов мотивується тим, зокрема, що: посадові особи органу державної податкової служби мають право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки лише після того, як платник податку завчасно отримує наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки; копію наказу № 352/15 від 31.01.2013 р. про проведення Вінницькою ОДПІ у Вінницькій області ДПС позапланової невиїзної перевірки з 31.01.2013 р. товариство отримало лише 05.02.2013 р., перевірка завершена 06.02.2013 р.; товариство було позбавлене можливості скористатись своїми правами та виконати покладені на нього обов'язки під час проведення перевірки, що призвело до винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким податковим органом збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку, незважаючи на його фактичну сплату, та застосовано штрафні (фінансові) санкції; 07.02.2013 р. до Вінницької ОДПІ у Вінницькій області були подані уточнюючі розрахунки по земельному податку за періоди у яких допущено помилки.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позовній заяві та заяві про зміну предмету позову.

Представник відповідача проти позову заперечив. У запереченні на позовну заяву відповідач зазначає, що вимоги п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України не можуть бути враховані так як відповідно до п.78.5 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому ст. 79 Податкового кодексу України; уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок) від 07.02.2013 р. № 9007150180, № 9017139884, які збільшують податкові зобов'язання по земельному податку за 2010 рік на суму 973512,76 грн. та за 2011 рік на суму 973512,76 грн., з врахуванням самостійно нарахованої платником штрафної санкції у розмірі 3% від суми заниження податкового зобов'язання за 2010 р. - 29205,38 грн., за 2011 рік - 29205,38 грн., самостійно подані ПАТ «Концерн Галнафтогаз» після закінчення перевірки - 07.02.2013 р. (перевірка проведена з 31.01.2013 р. по 06.02.2013 р.) та за період, що перевірявся (п.50.3 ст. 50 Податкового кодексу України).

Судом замінено відповідача Вінницьку ОДПІ у Вінницькій області ДПС на Вінницьку ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

За результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ПАТ «Концерн Галнафтогаз» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування земельного податку з юридичних осіб за 2010 рік та 2011 рік Вінницькою ОДПІ Вінницької області ДПС складено акт від 07.02.2013 року № 391/1503/31729918.

Перевіркою встановлено, що ПАТ «Концерн Галнафтогаз» не провело розрахунок земельного податку з урахуванням нової нормативно-грошової оцінки земель введеної у м. Вінниці, відповідно до рішення Вінницької міської ради № 1109 від 19.06.2007 року «Про затвердження технічної документації «Проведення нормативної грошової оцінки земель м. Вінниця на 01.01.2007 року», в порушення статті 2, статті 23 розділу 7 Закону України «Про плату за землю», підпункту 271.1.1, пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, чим занижено податкові зобов'язання по земельному податку за землю за 2010 рік на 973512,65 грн., за 2011 рік на 973512,65 грн.

На підставі акту перевірки Вінницькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 28.02.2013 р. № 0000071505, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Концерн Галнафтогаз» з земельного податку з юридичних осіб на 2433781,63 грн., з яких 1947025,3 грн. за основним платежем, 486756,33 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно ст.2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992, № 2535-XII (надалі Закон 2535) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст.5 зазначеного Закону власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону (ст.7).

Відповідно до ст.13 Закону 2535 підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій (ст. 14 Закону 2535).

Статтею 23 Закону 2535 передбачено, що грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

З введенням у дію 01.01.2011 року Податкового кодексу України Закон 2535 втратив чинність.

Підпункт 14.1.72 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначив, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.72 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п.36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.271.1 п.271.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Вінницька міська рада рішенням № 1109 від 19.06.2007 року «Про затвердження технічної документації «Проведення нормативної грошової оцінки земель м. Вінниця станом на 01.01.2007 року» ввела в дію нову нормативно-грошову оцінку землі у м. Вінниці з 01.07.2007 року. Попередня нормативно-грошова оцінка землі у м. Вінниці була затверджена рішенням виконкому Вінницької міської ради № 400 від 25.03.199 року і діяла до 01.07.2007 року.

ПАТ «Концерн Галнафтогаз» при поданні розрахунків по земельному податку за 2010-2011 роки не врахував нову грошову оцінку землі у м. Вінниці з 01.07.2007 р., введену рішенням № 1109 від 19.06.2007 р., що позивач визнав.

Тому висновок податкового органу про заниження ПАТ «Концерн Галнафтогаз» податкового зобов'язання по земельному податку за 2010 рік на 973512,65 грн., за 2011 рік на 973512,65 грн. є правомірним.

06.02.2013 р. платіжним дорученням № 0000684442 ПАТ «Концерн Галнафтогаз» сплатило суму недоїмки, яка виникла в результаті перерахунку суми земельного податку - 1947040 грн.

Позивач не погоджується з визначенням у податковому повідомленні-рішення від 28.02.2013 р. № 0000071505 суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 486756,33 грн., оскільки стверджує, що ним добровільно усунено наслідки самостійно виявленої помилки.

П. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За змістом ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до п.50.2 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи Вінницькою ОДПІ Вінницької області направлявся ПАТ «Концерн Галнафтогаз» лист № 706/10/15-3 від 22.03.2012 р., у якому повідомлено позивача про необхідність провести перерахунок земельного податку за 2010-2012 роки та надати до Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС уточнені податкові декларації з плати на землю за 2010-2012 роки. В матеріалах справи міститься копія повідомлення про вручення зазначеного листа директору позивача.

17.01.2013 р. позивачу вручено запит податкового органу № 129/10/15 від 09.01.2013 р. з приводу надання пояснень щодо нарахованих сум земельного податку за 2010 та 2011 роки, розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка була застосована при проведенні розрахунку земельного податку за 2010-2011 року, де наведені дані про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які ПАТ «Концерн Галнафтогаз» має у власності, отриману відповідачем від Управління Держкомзему у м. Вінниці. Відповідь на даний запит позивач не надав.

31.01.2013 р. керівником Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС видано наказ № 352/15 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки.

Позапланова невиїзна документальна перевірка ПАТ «Концерн Галнафтогаз» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування земельного податку з юридичних осіб за 2010 та 2011 рік проводилась з 31.01.2013 р. по 06.02.2013 р.

07.02.2013 р. ПАТ «Концерн Галнафтогаз» до Вінницької ОДПІ у Вінницькій області ДПС було подано уточнюючі розрахунки з земельного податку за періоди у яких допущено недоплату.

З огляду на викладене, безпідставними є твердження позивача про те, що факт заниження податкового зобов'язання по земельному податку ним був виявлений самостійно. Отже, податковим органом правомірно визначено платнику податку суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 486756,33 грн.

З огляду на викладене, підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 28.02.2013 р. № 0000071505 суд не вбачає.

У даній справі позивачем також оскаржуються дії Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС з проведення позапланової невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування земельного податку з юридичних осіб за 2010-2011 роки.

Згідно п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (п.79.2 ст. 79 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «Концерн Галнафтогаз» було надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Позивач вправі був надати пояснення та письмові документи щодо нарахування земельного податку за 2010-2011 року як після отримання запиту податкового органу, так і під час проведення перевірки, однак зазначеним правом не скористався.

Згідно п.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належними та допустимими доказами спростував доводи позивача.

В задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30.09.2013 року.