Рішення № 33879186, 03.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 380/441/13-ц Головуючий у І інстанції Лісрвенко П.І.Провадження № 22-ц/780/5389/13 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я.С.Категорія 26 03.10.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

03 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого -Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

та секретаря Лопатюк В.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 29 травня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з зазначеним позовом, в якому просило стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором у сумі 22 229, 84 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у березні 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір, в забезпечення виконання якого між ОСОБА_3 та позивачем укладено договір поруки. Оскільки відповідачі зобов'язання не виконували належним чином виникла заборгованість у сумі 212 229,84 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 68 210,93 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 90 130,26 грн.; пеня - 53 888,65 грн.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 29 травня 2013 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, оскаржуване рішення не відповідає зазначеним вимогам закону, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 02 березня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № Д 07-01-22 МК, відповідно до якого останньому надано кредит у розмірі 110 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21% річних, строком до 01.03.2012 року

Відповідно до п.1.1 зазначеного кредитного договору надання коштів здійснювалось окремими частинами - Траншами кредиту, на підставі договорів про видачу траншу № Д 07-01-22/1 МК від 02.03.2007 року в сумі 100 000 грн., № Д 07-01-22/2 МК від 11.04.2007 року в сумі 10 000 грн., № Д 07-01-22/3 МК від 28.11.2007 року в сумі 20 000 грн..

02.03.2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір поруки №07-01-22П, відповідно до якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Відповідачі зобов'язання щодо своєчасності погашення кредиту і сплати нарахованих відсотків не виконують належним чином, внаслідок чого станом на 01.10.2012 року загальна сума заборгованості становить 212 229,84 грн., з них: заборгованість за кредитом в сумі 68210,93грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 90 130,26грн; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 53 888,65грн..

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість банк почав нараховувати з 01.04.2007 року, проте з позовом звернувся лише 07.03.2013 року, а тому пропустив договірний п'ятирічний строк позовної давності, зазначений в кредитному договорі.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею зазначено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитним договором від 02 березня 2007 року передбачено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» надає позичальнику строк для виконання зобов'язання до 01 березня 2012 року.

Враховуючи вищевикладене, позовна давність застосовується з дня закінчення дії договору, який було укладено до 01 березня 2012 року.

Оскільки позивач звернувся з позовом у березні 2013 року, то строк на звернення з вимогами про стягнення боргу за кредитним договором та процентами не пропустив, але суд першої інстанції не звернув увагу на зазначені обставини та положення закону, належним чином не встановив фактичних обставин справи, а тому помилково прийшов до висновку про відмову в задоволенні вищевказаних позовних вимог з підстав пропущення строку позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що пунктом 5.5 кредитного договору термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за даним договором сторонами встановлено тривалістю 5 років, тобто сторони дійшли домовленості про збільшення встановленого законом строку позовної давності, що не суперечить нормам матеріального права.

Оскільки банк звернувся до суду з позовом 07.03.2013 року, то колегія суддів вважає, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне повернення кредиту, за п'ятирічний період, починаючи з 07.03.2008 року, а не з 03.08.2007 року, як про це просить позивач.

Таким чином розмір пені, відповідно до наданих банком розрахунків, з 07.03.2008 року по 01.10.2012 року становить 53 858,49 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав встановлених ст.309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" задовольнити частково.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 29 травня 2013 року скасувати і ухвалити нове.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" (рах. 29098829000000, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором у сумі 212 199, 68 грн. (двісті дванадцять тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень 68 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" (рах. 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати по 1 591,71 грн. (тисячу п'ятсот дев'яносто одній гривні 71 копійці) з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий: Я.С. Мельник

Судді: Л.А. Волохов

Ю.О. Матвієнко