Рішення № 33879107, 01.07.2013, Романівський районний суд Житомирської області

290/222/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 травня 2013 року Романівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Бабича С.В., з участю секретаря Строган Л.В., позивача, представника відповідача ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Романів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення матеріальної і моральної шкоди, треті особи ОСОБА_2»я Сергіївна, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт»-

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі ДП «Житомирський облавтодор»), в якому зазначив, що 9 січня 2013 року він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на автодорозі від села Залужне Романівського району в напрямку міста Баранівка, внаслідок пориву бокового вітру виїхав на зустрічну смугу руху та зіткнувся з перешкодою у вигляді обледеніння на краю проїзної частини дороги, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Посилаючись на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, який не встановив відповідних попереджувальних дорожніх знаків, не очистив дорогу від льоду, не посипав її піском, позивач просить стягнути з ДП «Житомирський облавтодор» 5217,44 грн. на відшкодування матеріальної шкоди. Окрім цього, позивач, посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження автомобіля він був змушений змінити свої життєві плани, відчував душевний дискомфорт, витратив багато часу на оформлення документів та пошук запчастин до автомобіля, просить стягнути з відповідача на його користь 1000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та пояснила, що дорога на якій сталася дорожньо-транспортна пригода за участю позивача, станом на 9 січня 2013 року була у належному стані. Окрім цього, представник відповідача пояснила, що власником вищевказаної автомобільної дороги, є держава в особі Служби автомобільних доріг України, на яку й покладено обов»язок утримувати цю дорогу в належному стані. ДП «Житомирський облавтодор» є лише підрядною організацією, яка виконує роботи, в тому числі пов»язані з утриманням доріг у належному стані, на підставі договору з їх власником та в межах отриманих коштів.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснень по суті позову не надала.

Представник третьої особи приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», яке було повідомлене належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з»явився.

Заслухавши пояснення позивача представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Для настання відповідальності, передбаченої зазначеними нормами права необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв"язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача шкоди, вина.

Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Докази повинні бути належними та допустимими.

Судом встановлено, що 9 січня 2013 року на автодорозі загального користування Дубрівка - Баранівка - Висока Піч сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений транспортний засіб автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 Зазначена обставина відповідачем не оспорюється.

Згідно наданої позивачем у судовому засіданні постанови судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва від 25 березня 2013 року було скасовано постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2013 року, якою ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), тобто у порушенні Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортного засобу, яким він керував.

При цьому, скасовуючи постанову судді першої інстанції суддя апеляційного суду виходив із того, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_3 не було спричинено пошкоджень інших транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Пошкодження ж внаслідок порушення Правил дорожнього руху України власного транспортного засобу, диспозицією статті 124 КУпАП не охоплюється.

Отже, вищевказаним судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення не встановлено жодних обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні доводи позивача щодо невиконання відповідачем своїх обов»язків щодо утримання в належному стані автомобільної дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода за його участю, оскільки жодним належним та допустимим доказом дана обставина підтверджена не була.

Згідно статті 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як на підтвердження розміру заподіяної матеріальної шкоди, позивач послався на рахунок-фактуру № 79 від 12 січня 2013 року, якою визначено вартість товарів та робіт по ремонту автомобіля НОМЕР_1. Проте вказаний рахунок-фактура не може бути визнаний належним засобом доказування, оскільки він не відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність». Окрім цього, позивач не надав доказів, щодо пошкоджень саме тих частин, які зазначені в рахунку-фактурі. При цьому суд бере до уваги що інші докази, які підтверджують розмір матеріальної шкоди, зокрема чеки про придбання складових частин автомобіля, позивач просив суд до уваги не брати. Про витребування та дослідження будь-яких інших доказів, зокрема й показань свідків, у судовому засіданні позивач клопотань не заявляв.

Відмовляючи у задоволенні позову,суд також бере до уваги, що 28 квітня 2012 року між власником автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2 та приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт» було укладено договір добровільного страхування вказаного транспортного засобу. Згідно вказаного договору дорожньо-транспортна пригода є страховим випадком, а відтак позивач має право на отримання страхового відшкодування.

За таких обставин підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Керуючись статтями 1166,1167 Цивільного кодексу України статтями 10, 11, 33, 60, 88, 209, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення матеріальної і моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Романівський районний суд Житомирської області в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий С.В.Бабич