Рішення № 33878142, 27.09.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/2831/13-ц

2/119/1438/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді Бистрякової Д.С.,

при секретарі Аніщенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Феодосії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк „Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, законним представником якої є ОСОБА_5, ОСОБА_6, Головного управління Державної міграційної служби в Автономної Республіки Крим про виселення з квартири, зобовязання зняти з реєстраційного обліку фізичних осіб, третя особа Орган опіки та піклування Феодосійської міської ради АР Крим,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство „Банк „Фінанси та Кредит звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, законним представником якої є ОСОБА_5, ОСОБА_4, Головного управління Державної міграційної служби в Автономної Республіки Крим про виселення з квартири АДРЕСА_1 АР Крим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зобовязання зняти зазначених осіб з реєстраційного обліку фізичних осіб за вказаною адресою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.11.2007 року між ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит, правонаступником якого є ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит та ОСОБА_7 укладено кредитний договір №2203-Ф/07/КИ-38, на підставі якого позивач надав ОСОБА_7 кредитні кошти у розмірі 395000,00 грн. на строк до 28 листопаду 2013 року включно, а ОСОБА_7 зобовязався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 16 % річних. В забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором №2203-Ф/07/КИ-38 від 29.11.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 29.11.2007 року було укладено Іпотечний договір, реєстровий №4242, згідно умов якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_2 АР Крим. Позичальник свої зобовязання за кредитним договором виконував неналежне, у звязку з чим, позивач звертався до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Феодосійського міського суду АРК від 01.02.2012 року, з урахуванням рішення Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 19.06.2012 року, позовні вимоги банку задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_3, АР Крим, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, шляхом продажу квартири на прилюдних торгах у межах процедури, передбаченої ЗУ „Про виконавче провадження, з метою погашення заборгованості за кредитним договором від 29.11.2007 року №2203-Ф/07/КИ у розмірі 1334359,57 грн. за початковою ціною 527274,00 грн..

У звязку з тим, що відповідачі добровільно не звільняють квартиру, 04.10.2012 року позивач направив ОСОБА_3 письмову вимогу щодо добровільного звільнення квартири протягом місяця з дня отримання даної вимоги, яку ОСОБА_3 отримала. 31.10.2012 року, про що свідчать поштові повідомлення. 31.01.2013 року позивач повторно направив відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 письмову вимогу щодо добровільного звільнення квартиру, яку вони отримали 04.02.2013 року. Письмову вимогу про звільнення квартири було вручено ОСОБА_4 21.02.2013 року. Вимога, що була направлена ОСОБА_4 повернулася до банку з відміткою про повернення у звязку із закінченням терміну зберігання. Однак, відповідачі в добровільному порядку квартиру не звільняють, у звязку з чим, позивач вимушений звернутися до суду. На час укладання іпотечного договору ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, не проживали та не були зареєстровані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_4 було зареєстровано за вищезазначеною адресою після укладання іпотечного договору про що, позивача не було повідомили та він не надавав на це своєї згоди, що є порушенням умов іпотечного договору. Так, відповідно з п.8.1.11 Іпотечного договору ОСОБА_3 прийняла на себе зобовязання не надавати права користування квартирою, що є предметом іпотеки, дітям та іншим особам, не реєструвати в квартирі, що є предметом іпотеки, будь-яких осіб без письмового дозволу позивача.

У судовому засіданні представник позивача що діє на підставі належним чином оформленої довіреності, позовні вимоги підтримав з підстав, що зазначені у позовної заяві, надав суду пояснення аналогічні змісту позовній заяві та пояснив, що позивач направляв відповідачам письмові вимоги про добровільне звільнення квартири протягом одного місяця з дня отримання цих вимоги, але відповідачі відмовляються добровільно звільнити квартиру.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявилася, про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином, надала заяву в якої просить відкласти розгляд справи, посилаючись на те, що їй необхідно отримати копію позовної заяви (а.с.122). Враховуюче те, що відповідачка ОСОБА_3 про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином, про що свідчать поштові повідомлення (а.с.116,117,118), отримала копію позовної заяви разом з доданими матеріалами та ухвалу про відкриття провадження у справі, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.72), ОСОБА_3 раніше зверталася до суду про відкладення судового засідання, призначеного на 04.06.2013 року (а.с.81), 23.09.2013 року зверталася до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.121), яке було задоволено та надано можливість ознайомитись з матеріалами справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю ОСОБА_3.

Відповідачка ОСОБА_5, яка є законним представником ОСОБА_4, до суду не зявилася, про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, з позовом не згодна (а.с.125).

Відповідач ОСОБА_4 до суду не зявився про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, у звязку з чим, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача - Головного управління Державної міграційної служби в Автономної Республіки Крим до суду не зявився, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, у звязку з чим, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутністю.

Представник третьої особи Орган опіки та піклування Феодосійської міської ради АР Крим у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вважає, що інтереси малолітніх дітей порушуються.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи Органа опіки та піклування Феодосійської міської ради АР Крим, всебічно зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

29.11.2007 року між ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит, правонаступником якого є ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит та ОСОБА_7 укладено кредитний договір №2203-Ф/07/КИ-38, на підставі якого позивач надав ОСОБА_7 кредитні кошти у розмірі 395000,00 грн. на строк до 28 листопаду 2013 року включно, а ОСОБА_7 зобовязався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 16 % річних (а.с.6-9). В забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором №2203-Ф/07/КИ-38 від 29.11.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 29.11.2007 року було укладено Іпотечний договір, реєстровий №4242, згідно умов якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_2 АР Крим (а.с.10-12). Позичальник свої зобовязання за кредитним договором виконував неналежне, у звязку з чим, позивач звертався до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Феодосійського міського суду АРК від 01.02.2012 року, з урахуванням змін в частині визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки, внесених рішенням Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 19.06.2012 року, позовні вимоги банку задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_3, АР Крим, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, шляхом продажу квартири на прилюдних торгах у межах процедури, передбаченої ЗУ „Про виконавче провадження, з метою погашення заборгованості за кредитним договором від 29.11.2007 року №2203-Ф/07/КИ у розмірі 1334359,57 грн. за початковою ціною 527274,00 грн. (а.с.13,14. 18-21).

04.10.2012 року позивач направив ОСОБА_3 письмову вимогу щодо добровільного звільнення квартири протягом місяця з дня отримання даної вимоги, яку ОСОБА_3 отримала 31.10.2012 року, про що свідчать поштове повідомлення (а.с.22-25).

31.01.2013 року позивач направив відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 за місцем їх реєстрації письмову вимогу щодо добровільного звільнення квартиру, яку отримано 04.02.2013 року, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.26-30).

Відповідно до ч.1,3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

За ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 Закону України «Про іпотеку» встановлено певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

У відповідності до ч.3 ст.109 ЖК УРСР звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобовязані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Таким чином, чинне законодавство України передбачає можливість виселення громадян з житлового приміщення, переданого в іпотеку виключно після або (чи) одночасно з зі зверненням стягнення на предмет іпотеки.

У статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зазначено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семі днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою).

Відповідно до вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно з п.п.8.1.11, 8.1.12 Іпотечного договору від 29.11.2007 року, іпотекодавець - майновий поручитель зобовязується не надавати права користування квартирою, що є предметом іпотеки, дітям та іншим особам, не реєструвати в квартирі, що є предметом іпотеки, будь-яких осіб без письмового дозволу іпотекодержателя. Не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобовязанням з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду, найом, не передавати в наступну іпотеку, не вселяти дітей та інших осіб тощо), не видавати довіреності на розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання письмової згоди на це від іпотекодержателя.

Відповідно до п.п. 4, 6.2 Іпотечного договору від 29.11.2007 року квартира АДРЕСА_4, АР Крим належить на праві приватної власності Іпотекодавцю майновому поручителю ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Феодосійської міської ради АР Крим 04.07.2007 року. Предмет Іпотеки належить ОСОБА_3 на праві приватної власності; дітей, які у відповідності до ст.12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей мають право користуватися предметом іпотеки, не існує, що підтверджується довідкою, виданою Комунальним підприємством „Житлово-експлуатаційна контора №5 від 01.11.2007 року за №4221.

Позивачем у відповідності до вимог ст.60 ЦПК Украйни надані копії письмових вимог про добровільне звільнення квартири, доказами направлення вказаних вимог на адресу відповідачів є описи вкладення до цінного письма та поштові повідомлення

Суд дійшов до висновку, що, після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач дотримався обовязкової процедури письмового попередження відповідачів про звільнення квартири.

Згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26.04.2001 року № 2402-ІІІ „Про охорону дитинства батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, якій підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобовязуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобовязання.

У звязку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина права власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладання договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрації неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору дійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

З урахуванням того, що позивач не давав згоду на реєстрацію відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_4 за адресою квартири, яка є предметом іпотеки, відповідачі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, не були співвласниками квартири та на момент укладання договору іпотеки, не мали права користуватися квартирою, зареєстровані за адресою спірної квартири після укладення договору іпотеки (а.с.57-60), суд вважає, що їхні майнові права не порушено.

Враховуюче наведеного, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги засновані на законі, обґрунтовані, доведені, у звязку з чим, підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 27 вересня 2013 року були проголошені вступна та резолютивна частини рішення, повний текст рішення виготовлений 02.10.2013 року.

Розподіл судових витрат необхідно провести відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 109 ЖК України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк „Фінанси та Кредит» задовольнити.

Виселити ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 та неповнолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, з квартири АДРЕСА_5 АР Крим.

Зобовязати Головне управління Державної міграційної служби України в АР Крим зняти ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 та неповнолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, з реєстрації обліку за адресою: Автономна АДРЕСА_6.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 57,35 грн. с кожного відповідно.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_8

З оригіналом згідно -

Суддя:

Секретар: