Рішення № 33877574, 30.09.2013, Дергачівський районний суд Харківської області

н.с.619/2594/13-ц

н.п.2/619/1348/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого- судді Овсянніков В.С.,

при секретарі судового засідання- Гомон Р.Л.,

за участю:

представника позивача- ОСОБА_1,

відповідача- ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ПрАТ «НФСК «Добробут» про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

В обгрунтування позову вказав, що 9 січня 2013 року біля 18 год. 15 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем ОСОБА_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Полтавський Шлях поблизу будинку № 62 в м. Харкові, не дотримався безпечної дистанції і допустив зіткнення з автомобілем Хюндай Ацент, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить йому, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, скоїв адміністративне правопорушення та причинив йому матеріальну та моральну шкоду.

Винним у скоєнні ДТП є ОСОБА_2

Винними діями відповідача йому спричинена матеріальна шкода у сумі 17 866 гривень 36 копійок, що підтверджується рахунком фактурою від 20 лютого 2013 року, а тому цю суму він просить стягнути з відповідача.

Крім того, йому завдана моральна шкода, яку він оцінює у 2 000 гривень, оскільки він дуже перелякався за своє життя, відчув сильний струс тіла та біль від удару та розумів, що йому прийдеться відстоювати свої права в ДАІ та суді.

Відповідач позов не визнав.

Не заперечує, що винним у ДТП є він. Однак, його відповідальність застрахована в страховій компанії «Добробут», про що він зразу повідомив позивача, надавши йому всі необхідні дані.

Крім того, на другий день він особисто повідомив страхову компанію про настання ДТП.

Вважає, що відповідати повинна страхова компанія.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 9 січня 2013 року сталось ДТП з вини відповідача ОСОБА_2, який, керуючи належним йому автомобілем ОСОБА_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, допустив зіткнення з автомобілем Хюндай, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням позивача ОСОБА_5

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187, ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

З постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 23 січня 2013 року вбачається, що винним у ДТП є відповідач, його притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу у сумі 340 гривень. (а.с. 5)

З наданих ОСОБА_3 акту виконаних робіт та рахунку фактури вбачається, що вартість ремонту автомобіля Хюндай становила 17 866 гривень 36 копійок (17670, 52 + 195, 84).

Відповідачем надано докази, що станом на 9 січня 2013 року його відповідальність щодо автомобіля ОСОБА_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована страховою компанією «Добробут» поліс АВ № 2720103. (а.с. 17)

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідно до статті 21 Закону № 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобовязані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоровю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У звязку із цим при предявленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непредявлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі. Оскільки відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обовязку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обовязку зясовується судом першої інстанції, у звязку з чим до участі у справі може бути залучений страховик. При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обовязку письмового надання страховику, з яким укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

Відповідальність відповідача застрахована в СК «Добробут».

Після ДТП відповідач повідомив про це позивача, що позивачем і не заперечується.

Крім того, як зазначає відповідач, він особисто повідомив страхову компанію про страховий випадок, а тому у даному випадку відповідальність по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди повинна нести страхова компанія.

Позивачем не надано доказів, що він звертався в страхову компанію по відшкодуванню шкоди і що йому з якихось причин в цьому відмовлено.

За таких обставин підстав для стягнення суми з відповідача не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 209 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ПрАТ «НФСК «Добробут» про відшкодування шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяВ.С. Овсянніков