Рішення № 33877015, 27.09.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2445/13-ц

Номер провадження 2/404/1389/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Ільїній М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Євробуд» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

03.02.2012 р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Євробуд», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що Підприємству «Кіровоградєвробуд» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Євробуд») належав автомобіль автомобіль «LEXUS», державний номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, модель LX570, номер шасі НОМЕР_2 На підставі договору купівлі-продажу від 26.10.2010 р., укладеного між позивачем та ОСОБА_1, остання купила зазначений автомобіль. Від імені позивача договір купівлі-продажу з відповідачем укладала Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, як комісіонер на підставі договору комісії від 26.10.2010 р., про що свідчить Акт № 556 від 26.10.2010 р. технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер. Умовами договору комісії зафіксовано, що вартість автомобіля та ціна продажу становить 391546 грн. 44 коп. За такою ціною комісіонер і продав від імені позивача автомобіль, про що свідчить довідка-рахунок № 313363 від 26.10.2010 р. Вищевикладені обставини доводять, що відповідач купила автомобіль та прийняла його. Але відповідачу не був виданий розрахунковий документ установленої форми на суму здійсненої операції, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу, оскільки відповідач до сьогоднішнього часу не розрахувалася за автомобіль. Товариство звернулося до відповідача письмово з вимогою сплатити кошти за автомобіль, але ця вимога відповідачем проігнорована. Відповідач не сплатила вартість автомобіля, тому позивач просив стягнути з неї 391546 грн. 44 коп. вартості автомобіля та понесені по справі судові витрати.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 01.03.2012 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (т.1 а.с. 64).

Ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 15.05.2012 р. до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_2 (т.1 а.с. 109).

13.07.2012 р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Євробуд» 391546 грн. 44 коп. основного боргу. Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати (т.1 а.с. 127-128). В обґрунтування позовних вимог до ОСОБА_2 зазначив, що автомобіль придбаний відповідачем ОСОБА_1 за згодою та особистою участю її чоловіка ОСОБА_2 Він теж бажав купити автомобіль та особисто вів переговори про купівлю автомобіля. Автомобіль придбаний для використання сім'єю та в інтересах сім'ї. Оскільки договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї, ОСОБА_2 зобов'язаний в рівній мірі, як і дружина, виконувати солідарний обов'язок щодо розрахунку з позивачем за придбаний автомобіль.

Рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 21.08.2012 р., залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 18.10.2012 р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Євробуд» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про стягнення боргу - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Євробуд» 391546 грн. 44 коп. боргу за договором купівлі-продажу (т. 1 а.с. 156-158, 192-194).

Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.02.2013 р. рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 21.08.2012 р. та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 18.10.2012 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 1 а.с. 220-221).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Посилається на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що років п'ятнадцять перебував з ОСОБА_5, директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Євробуд», в приятельських відносинах. В кінці літа 2010 р. ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_6 купити автомобіль LEXUS. ОСОБА_6 відмовився, а він зацікавився, оскільки хотів взяти машину дружині. Вони з ОСОБА_5 домовилися, що автомобіль буде проданий за 40000 доларів США. ОСОБА_5 настояв щоб гроші були передані готівкою в доларах США, а керування автомобілем здійснювалося за довіреністю. Але він настояв щоб автомобіль був переоформлений в органах ГАІ. 26.10.2010 р. ОСОБА_5 прийшов до нього на роботу і повідомив, що автомобіль знаходиться на балансі підприємства, тому сума збільшується до 50000 доларів США, оскільки балансова вартість автомобіля була в межах цієї суми. Вони домовилися на суму 50000 доларів США. Коли він рахував гроші до нього в кабінет зайшов ОСОБА_6 і спитав для чого гроші. Він відповів, що купує автомобіль у ОСОБА_5, але сума збільшилася до 50000 доларів США. Потім вони разом з ОСОБА_6 зайшли до кімнати відпочинку, в якій находився ОСОБА_5 і він передав йому гроші. Той їх перерахував і сказав, що потрібно ще 10000 доларів США. Він з'їздив до дому і привіз ще 10000 доларів США і передав їх ОСОБА_5 Після цього ОСОБА_5 подзвонив своєму представнику в МРЕО і сказав, що розрахунок проведений та можна починати переоформлення автомобіля. В МРЕО переоформленням автомобіля з боку ОСОБА_5 займався ОСОБА_7, а з його боку ОСОБА_8

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними та необгрунтованими.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 в судовому засіданні залишила вирішення даного спору на розсуд суду. Пояснила, що в своїй діяльності вона керується Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого Постановою КМУ від 11.11.2009 р. № 1200. 26.10.2010 р. до неї від Підприємства «Кіровоградєвробуд» за довіреністю звернувся ОСОБА_7 Надав облікову картку, технічний паспорт на автомобіль LEXUS та довідку про балансову вартість автомобіля. Вона склала акт технічного стану автомобіля та написала довідку-рахунок. Зафіксувала факт купівлі-продажу автомобіля. До оплати за автомобіль вона ніякого відношення не має, оскільки не має права брати кошти від покупця та передавати їх продавцю. У неї не має ні каси, ні касового апарату. Про розрахунок між сторонами їй нічого не відомо. Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі передбачено, що у разі, якщо покупець з продавцем не розрахувався, продавець може написати заяву і вона анулює довідку-рахунок. На її думку оплата за автомобіль між сторонами була проведена. Нею ОСОБА_8 були видані копія довідки-рахунку, технічний паспорт, облікова картка, а ОСОБА_7 видані копія довідки-рахунку та акт технічного огляду.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що представляв інтереси ОСОБА_1 при переоформленні автомобіля LEXUS в МРЕО. За день до цього ОСОБА_2 попросив його проконтролювати переоформлення автомобіля, який він збирався купити у ОСОБА_5 для своєї дружини. 26.10.2010 р. о 10 год. на початку 11 год. він приїхав до МРЕО і зустрівся з представником ОСОБА_5 ОСОБА_7 ОСОБА_7 йому повідомив, що він чекає дзвінка від ОСОБА_5 з приводу здійснення оплати за автомобіль. Після чого можна буде розпочати переоформлення автомобіля. Вони чекали приблизно хвилин сорок - годину. Подзвонив ОСОБА_5 і дав згоду на переоформлення автомобіля. Вони пішли в МРЕО, де їм дали список необхідних документів для переоформлення автомобіля. ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_5 і той сказав їхати на фірму за документами. Через годину вони знову зустрілися з ОСОБА_7 біля МРЕО. Зняли автомобіль з обліку і пішли до ОСОБА_4, де оформлювалася довідка-рахунок. Забрали довідку-рахунок і він на протязі двох годин поставив автомобіль на облік. Після цього автомобіль відігнав на Соколівку. При розрахунку за автомобіль присутній не був.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що в жовтні 2010 р. ОСОБА_5 запропонував йому купити у нього автомобіль Лексус. Він відмовився. Пізніше він дізнався, що автомобіль хоче купити ОСОБА_2 26.10.2010 р. на початку 10 години ранку він зайшов до кабінету ОСОБА_2 і побачив, що той рахує гроші - долари США. На його питання ОСОБА_2 повідомив, що купує автомобіль LEXUS у ОСОБА_5 Сказав, що вони домовлялися, що автомобіль буде коштувати 40000 доларів США, але ОСОБА_5 показав ОСОБА_2 довідку про те, що автомобіль зареєстрований за підприємством і його вартість буде становити не 40000 доларів США, а 50000 доларів США. Сказав, що з собою у нього є 40000 доларів США, а решту йому потрібно довести. Сам ОСОБА_5 знаходився в кімнаті відпочинку в кабінеті ОСОБА_2 Він зайшов до ОСОБА_5 в кімнату відпочинку. Слідом зайшов ОСОБА_2, віддав ОСОБА_5 гроші та сказав, що йому потрібно поїхати за рештою грошей. Вони з ОСОБА_5 залишилися в кабінеті ОСОБА_2 Хвилин через 15-20 приїхав ОСОБА_2 та привіз суму, яку не вистачало. Після цього ОСОБА_5 комусь зателефонував, в подальшому він дізнався, що ОСОБА_7, і сказав, що гроші отримані і можна переоформлювати автомобіль.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що з 2006 р. працює в ТОВ «Кіровоград Євробуд» водієм. Напередодні 26.10.2010 р. ОСОБА_5 сказав йому, що уїжджає і що 26.10.2010 р. йому потрібно відігнати автомобіль LEXUS до МРЕО, зняти його з обліку та передати автомобіль ОСОБА_8 Сказав, що продає автомобіль ОСОБА_2 26.10.2010 р. о 9 год. 30 хв. він приїхав до МРЕО, там його чекав ОСОБА_8 Він віддав йому документи і той пішов переоформляти автомобіль. Для переоформлення автомобіля не вистачало чи якогось документа чи печаті на документі і він з цього приводу їздив на фірму. Зняттям автомобіля з обліку та постановку на облік займався ОСОБА_8 Він заповнював заяву від імені підприємства про зняття автомобіля з обліку. У ОСОБА_4 підписував якісь документи, які саме не знає. З приводу розрахунків за автомобіль йому нічого не відомо. В інтересах підприємства кошти за автомобіль ні від ОСОБА_8, ні від ОСОБА_1 не отримував. Також, коли вранці вони з ОСОБА_8 приїхали до МРЕО, він телефонного дзвінка від ОСОБА_5 не чекав, зразу почали переоформлювати автомобіль. Після переоформлення автомобіля вони відігнали його на мийку, потім на Соколівку. Через день він завіз на цегляний завод на Соколівці чотири зимніх шини для LEXUS.

Свідок ОСОБА_5, який на час переоформлення автомобіля LEXUS був директором Підприємства «Кіровоградєвробуд», в судовому засіданні показав, що у 2010 р. він вирішив продати автомобіль LEXUS ОСОБА_2 Оскільки в день переоформлення автомобіля його не було в м.Кіровограді, він своєму водію сказав щоб той передав машину водію ОСОБА_2 для зняття з обліку та оформлення на дружину ОСОБА_2, ОСОБА_1 З ОСОБА_2 він усно домовився, що той на протязі місяця внесе в касу підприємства гроші за автомобіль. Оскільки вони з ОСОБА_2 п'ятнадцять років перебували у дружніх відносинах, він йому вірив. Але гроші від ОСОБА_2 так і не надійшли. 26.10.2010 р. в кабінеті у ОСОБА_2 він не був, оскільки в цей час перебував в м. Києві, гроші від ОСОБА_2 не отримував, ОСОБА_6 не бачив.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_6 купити автомобіль LEXUS. ОСОБА_6 відмовився, а він зацікавився, оскільки хотів взяти машину дружині. Вони з ОСОБА_5 домовилися, що автомобіль буде проданий за 40000 доларів США. Він вважав, що автомобіль належить ОСОБА_5 ОСОБА_5 настояв щоб гроші були передані готівкою в доларах США, а керування автомобілем здійснювалося за довіреністю. Але він настояв щоб автомобіль був переоформлений в органах ГАІ. 26.10.2010 р. ОСОБА_5 прийшов до нього на роботу і повідомив, що автомобіль знаходиться на балансі підприємства, тому сума збільшується до 50000 доларів США, оскільки балансова вартість автомобіля була в межах цієї суми. Вони домовилися на суму 50000 доларів США. Спочатку він передав ОСОБА_5 гроші в сумі 40000 грн. При цьому був присутній ОСОБА_6 Потім він з'їздив до дому і привіз ще 10000 доларів США і передав їх ОСОБА_5 також в присутності ОСОБА_6 Після цього ОСОБА_5 подзвонив своєму представнику в МРЕО і сказав, що розрахунок отримано, можна починати переоформлення автомобіля.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2, представника відповідачів, третьої особи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що за Підприємством «Кіровоградєвробуд» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Євробуд») був зареєстрований спірний автомобіль марки «LEXUS», державний номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, модель LX570, номер шасі НОМЕР_2, 01.03.2008 р., що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (т.1 а.с. 24).

26.10.2010 р. члени громадської організації «Асоціація сприяння розвитку підприємств будівлі та торгівлі», засновники підприємства, прийняли рішення реалізувати автомобіль «LEXUS», державний номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, модель LX570, номер шасі НОМЕР_2, та уповноважити на продаж автомобіля ОСОБА_7 та наділити його повноваженнями вчинити всі необхідні дії в будь-яких органах та установах пов'язані з продажем автомобіля та в зв'язку з цим витати йому довіреність, що зафіксовано у протоколі б/н (т. 1 а.с. 42).

Довіреністю Підприємства «Кіровоградєвробуд» від 26.10.2010 р., за підписом директора ОСОБА_5, ОСОБА_7 уповноважено на продаж автомобіля та наділено повноваженнями вчинити всі необхідні дії в будь-яких органах та установах, органах МРЕО пов'язані з продажем автомобіля «LEXUS», державний номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, модель LX570, номер шасі НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 96).

З заяви Підприємства «Кіровоградєвробуд», яка підписана представником підприємства ОСОБА_7, до Кіровоградського МРЕВ та облікової картки на автомобіль вбачається, що автомобіль «LEXUS», державний номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, модель LX570, номер шасі НОМЕР_2 був знятий з обліку для реалізації в межах України, і в цей же день в картці обліку була поставлена відмітка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про видачу довідки-рахунку КІМ № 313363 (т. 1 а.с. 110, 113).

26.10.2010 р. комісіонер ОСОБА_4 та комітент Підприємство «Кіровоградєвробуд» (представник за довіреністю ОСОБА_7.), провели огляд технічного стану, комплектності та оцінку транспортного засобу «LEXUS LX570», НОМЕР_3, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 та визначили ціну продажу в сумі 391546 грн. 44 коп., про що склали акт № 556 (т.1 а.с. 23).

26.10.2010 р. ФОП ОСОБА_4 видала на ім'я ОСОБА_1 довідку-рахунок серії КІМ № 313363, в якій зазначила, що останній продано і видано зазначений автомобіль вартістю 391546 грн. 44 коп. Відповідачем ОСОБА_1 на підставі довідки-рахунку зареєстровано автомобіль в органах ДАІ на своє ім'я (т. 1 а.с. 22, 110, т. 2 а.с. 27).

Доречним є зазначити, що ОСОБА_1 на час вчинення правочину перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 28). Фактично сторонами у справі визнано, що спірний автомобіль ОСОБА_2 мав намір придбати у ОСОБА_5 для своєї дружини, ОСОБА_1

В січні 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Євробуд» звернулося до ОСОБА_1 з вимогою сплатити вартість автомобіля (т. 1 а.с. 21).

Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Євробуд» від 10.09.2013 р. станом на 10.09.2013 р. заборгованість ОСОБА_1 перед товариством за автомобіль LEXUS LX570 становить 426785 грн. 62 коп., із них 391546 грн. 44 коп. за автомобіль LEXUS LX570 та пеня 3 % в сумі 35239 грн. 18 коп. (т. 2 а.с. 74).

Відповідно до ч.1 ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Договір комісії являє собою комісійне доручення на укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до п. 31 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі (транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого Постановою КМУ від 11.11.2009 р. № 1200 розрахунки за продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, проводяться в готівковій та/або безготівковій формі. Споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на суму здійсненої операції, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Пунктом 55 Порядку передбачено, на продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, комісіонер видає покупцеві акт технічного стану транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, відповідно свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та свідоцтво про реєстрацію машини та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, сервісну книжку (гарантійний талон), номерні знаки для разових поїздок або номерні знаки «Транзит», довідку-рахунок, розрахунковий документ, який посвідчує факт купівлі.

Як пояснила в судовому засіданні ФОП ОСОБА_4 договір комісії між нею та Підприємством «Кіровоградєвробуд» не укладався. При здійсненні своєї діяльності кошти від покупця вона не приймає, каси у неї не має. Тому при заповненні довідки-рахунку серії КІМ № 313363 нею не заповнена графа про те, що гроші одержані касою торговельної організації.

Враховуючи наведене, суд вважає, що посилання представника позивача на те, що відповідачу ОСОБА_1 не був виданий ФОП ОСОБА_4 розрахунковий документ установленої форми на суму здійсненої операції, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу, оскільки відповідач не розрахувалася за автомобіль, є необґрунтованими.

Відповідно до статуту Підприємства «Кіровоградєвробуд» громадської організації «Асоціація сприяння розвитку підприємств будівлі та торгівлі» в редакції 2005 р. та протоколу № 23 від 31.08.2010 р. загальних зборів членів громадської організації «Асоціація сприяння розвитку підприємств будівлі та торгівлі» ОСОБА_5 з 01.09.2010 р. прийняти на посаду директора підприємства «Кіровоградєвробуд» громадської організації «Асоціація сприяння розвитку підприємств будівлі та торгівлі» та йому надано право діяти від підприємства без доручення (т. 2 а.с. 70-71, 75-82).

Як вбачається з пояснень ОСОБА_2, даних ним в якості відповідача та при допиті його в якості свідка та показів свідка ОСОБА_5, домовленість про купівлю-продаж автомобіля LEXUS була укладена між ОСОБА_5, який як директор підприємства, діяв в його інтересах, та ОСОБА_2

Статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як передбачено ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч.1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Форма правочинів передбачена ст. 205 ЦК України: правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом; правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків; у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

У ст. 206 ЦК України визначено правочини, які можуть вчинятися усно. Зокрема, це - усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до зазначених вище норм матеріального права, сторони уклали між собою договір купівлі-продажу автомобіля, при цьому обрали усну форму його укладення.

Суд, вважає, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що сторони домовились щодо суттєвих умов договору купівлі-продажу автомобіля, виконали договір належним чином, здійснивши передачу автомобіля від продавця покупцю.

Так, відповідно до п. 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1338 (далі - Правила), з послідуючими змінами, бланки довідок-рахунків, які видають суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби, є бланками суворого обліку, видаються саме при продажу транспортних засобів та є підставою для реєстрації транспортного засобу за покупцем.

Приписи Правил визначають порядок набуття права власності на транспортний засіб з обов'язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу на підставі документів, що підтверджують право власності.

Відповідно до пунктів 2, 7, 8 Правил - юридичні та фізичні особи або їх представники зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підстави заяви власника і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, крім названих документів, додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Таким чином, зазначені приписи Правил є істотними умовами договору купівлі-продажу.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що сторони дотрималися умов необхідних для укладення договору купівлі-продажу, оскільки спірний транспортний засіб було знято власником з обліку в органах ДАІ, він оглядався в органах ДАІ у встановленому законом порядку, були сплачені відповідні платежі та збори, проведена державна реєстрація та транспортний засіб поставлений на облік новим власником.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що в судовому засіданні представником позивача не доведено обставини, якими він обґрунтував позов.

Навпаки дії ОСОБА_5 свідчать та це підтверджено матеріалами справи, що діючи в інтересах підприємства він, як директор цього підприємства, вчинив всі можливі дії пов'язані з продажем автомобіля LEXUS.

У сфері купівлі-продажу транспортних засобів документом, що посвідчує факт вчинення правочину є довідка-рахунок. ФОП ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що в даному випадку купівля-продаж автомобіля не передбачає передачу коштів у її присутності, що є аналогом нотаріального посвідчення правочину.

Відповідач ОСОБА_1, від імені якої діяв ОСОБА_2, як добросовісний набувач, не повинна була перераховувати кошти на рахунок підприємства, оскільки така умова не ставилася як обов'язкова для вчинення правочину.

Відтак, передача коштів ОСОБА_2 безпосередньо ОСОБА_5 не суперечила умовам продажу автомобіля, а вже дії останнього повинні були спрямовані на перерахунок коштів на рахунок підприємства.

Також, судом враховується, що позивач більш як рік не переймався не надходженням коштів до каси підприємства, тобто факт зміни власника транспортного засобу його влаштовував, про що свідчить також передача комплекту зимової гуми до цього автомобіля новому власнику.

Крім цього, був відсутній контроль з боку засновників підприємства (з двома засновниками із трьох ОСОБА_5 перебуває в родинних та сімейних відносинах). Тобто фактично автомобіль належав сім'ї ОСОБА_5, за згоди сім'ї він ним і розпорядився.

На підставі вищевикладеного вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Судом досліджувались інші докази та доводи представника позивача на обґрунтування позовних вимог, їм дана правова оцінка, проте вони не спростували доводів відповідачів про відсутність правових підстав задоволення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі (транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого Постановою КМУ від 11.11.2009 р. № 1200, Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1338, ст.ст. 15, 16, 205, 206, 638, 639, 640, 655, 1011 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Євробуд» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про стягнення боргу - відмовити.

Судові витрати залишити по понесеним позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда