Рішення № 33876293, 30.09.2013, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3080/13-ц

Провадження № 2/740/976/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд в складі:

головуючого- судді СКАЛОЗУБ О.М.,

при секретарі - Полєтавкіній М.О.,

за участі сторін,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Ніжин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення,-

в с т а н о в и в:

Позивач в своїй позовній заяві просить виселити відповідача із спірної квартири, посилаючись на твкі обставини : 23.12.2011 року йому у спадок від матері залишилась квартира АДРЕСА_1, в якій проживає відповідач зі своєю родиною, всі члени якої є повнолітніми.

Відповідач не має наміру добровільно звільнити спірну квартиру, пояснюючи тим, що вона належить йому.

На всі пропозиції щодо будь-яких варіантів звільнення квартири відповідач реагує не адекватно: вчиняє лаки, погрожує фізичним знищенням його та членів його родини.

На даний час відповідач встановив металеві двері, не надаючи йому вільного доступу в квартиру, яка йому належить.Проживаючи в даній квартирі ,відповідач не здійснює оплату за надані комунальні послуги,внаслідок чого накопичується заборгованість, яка є значною.

Останнім часом він зі своєю дружиною проживає за містом, так як за адресою, де він зареєстрований мешкає його повнолітній син зі своєю дружиною та неповнолітньою дитиною. Окрім них ,за даною адресою мешкають ще двоє його повнолітніх дітей. Через це він з дружиною вимушений проживати у невеличкому селі.

Так як, дружина хворіє на гіпертонічну хворобу, їй необхідна постійна медична допомога, якої немає у даному селі.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у ньому.,просить його задовольнити,оскільки має намір сам з дружиною проживати у своїй квартирі,однак відповідач йому заважає,добровільно виселятись не бажає.Раніше,враховуючи,що вони брати,він пропонував відповідачу,хоча він є одноособовим власниковм її, продати квартиру і гроші поділити порівну або щоб він сплатив йому половину вартості квартири.Однак відповідач заявляв,що це його квартира і на пропозиції такі не реагував.В даний час він цього вже робити не хоче і просить позов задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні,оскільки вважає,що ця квартира належить йому,про те,що позивач є власником він не знав..

Вислухавши сторони та дослідивши надані докази суд вважає, що при таких обставинах позов підлягає задоволенню, т.я. викладені в позовній заяві доводи знайшли своє підтвердження дослідженими в суді доказами.

Судом встановлено, що згідно копії витягу про державну реєстрацію прав від 08.08.2012 року власником спірної квартири є ОСОБА_1,тобто позивач по справі. (а.с. 37).

Згідно копії довідки про склад сім'ї від 30.07.2013 року в спірній квартирі, власником якої є позивач, зареєстровані: ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_1; ОСОБА_3,тобто відповідач зі своєю сім"єю..

Згідно довідок за спірною квартирою рахуються борги: за споживання послуг холодного водопостачання та водовідведення станом на 01.08.2013 р. в сумі 3201,42 грн.; по сплаті в ЖБК -2 станом на 30.07.2013 р. складає 2565,25 грн.; за централізоване опалення станом на 01.08.2013 р. становить 6283,37 грн. (а.с. 33-35).

Відповідно до копій постанов Ніжинського МВ УМВС від 26.04.2008 р. та 07.10.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи спір щодо квартири виникав неодноразово (а.с. 38-39).

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склались відносини найму останнім житла і тому в даному випадку спірні правовідносини регулюються нормами ЖК України.

Розірвання договору найму жилого приміщення за вимогою наймодавця та виселення наймача в разі припинення договору найму жилого приміщення регулюються положеннями ст.ст. 168, 169 ЖК України.

Позивач попереджав відповідача про необхідність звільнення будинку з підстав необхідності проживання в ньому самого власника та членів його сім'ї, проте відповідач житло не звільняє,продовжує в ньому проживати,чим порушує законні права позивача,як власника даної квартири.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти ,користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійснені.

Ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР " Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року", Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції закріплено принцип непорушності та право приватної власності,який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплено право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до Закону за своєю волею,незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За викладених обставин, враховуючи зазначені вище норми закону, суд приходить до висновку, що позивач має право на захист свого права власності від порушень, а саме від перешкод, які створюються відповідачем у користуванні ним будинком, шляхом виселення ОСОБА_2 із займаної ним спірної квартири.

Керуючись ст. 391 ЦК України, ст.ст. 168, 169 ЖК України, ст.ст. 10,11,60,79,88,212-215,226 ЦПК України,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення задовольнити.

Виселити ОСОБА_2 із квартири за номером 6 (шість), в будинку АДРЕСА_1

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ніжинського

міськрайонного суду О.М.СКАЛОЗУБ